Рукотворна політична криза в Чернівецькій міській раді набирає все нових і нових обертів. Остання «гаряча» сесія наглядно продемонструвала, що контрольний пакет голосів, який може заблокувати будь-яке рішення, все ще перебуває в руках неформальної більшості. Зокрема, це характерно проявляється в тому, що  найбільші суми грошей чернівецьких платників податків розподіляються радою так, як те вирішує неформальна група топ-депутатів. «Копійчані питання» на сотні тисяч гривень вони відпускали більш-менш легко, але в тих питаннях, що стосуються мільйонних сум – останнє слово залишалося за групою, що орієнтується на Василя Продана, а не на мера міста.

Звичайно ж, така ситуація не може влаштовувати Олексія Каспрука. Це приводить до загострення перманентного конфлікту між міським головою, його старшим товаришем, «уважно смотрящім» за подіями в області Максимом Бурбаком, та групою депутатів місцевої ради, що орієнтуються на Василя Продана. Цей конфлікт лежить у площині міжособистісного протистояння і триває уже достатньо довгий час. На цьому етапі Максим Юрійович почав різко «агресувати», використовуючи свої київські «фронтові» зв’язки, щоб «мочити» непідконтрольних міських депутатів. У свою чергу Продан використовує народну, дружню нелюбов лідерів інших політичних сил до Бурбака і блокує всі шкурні рішення в міській раді цього скликання.

Заручником цього процесу є Олексій Каспрук, який має тримати «лінію партії», але, одночасно, і має постійно проводити через міськраду рішення для елементарної життєдіяльності Чернівців. Це стало очевидно на довгій серпневій сесії, коли депутати з першої спроби не виділили необхідної порівняно невеликої суми грошей на виготовлення проектної документації в рамках міжнародних проектів по енергоефективності.

Депутати з більшості зіграли роль «гангстера», який взяв у заручники 9-літню дівчинку. Жовто-сірий колір обличчя мера і його заступника Володимира Середюка стали красномовною відповіддю на те, що депутати не дали з першої спроби декілька сотень тисяч, щоб запустити багатомільйонний інфраструктурний проект. Власне, через такий підхід пішла з керівництва міста Марія Порчук, яка власне здоров’я і «лице» перед міжнародними партнерами поставила вище ілюзій про зміни в місті. Але ж ми живемо в Чернівцях – а в чернівецькій політиці дозволено все (або майже все).

Між депутатами і мером немає того містка, який би міг, хоча б на деякий час, зменшити рівень тотальної агресії і перевести роботу органу місцевого самоврядування в спокійне та робоче русло. Потенціал для реалізації такого сценарію все ще є. Нерозіграна карта – це компромісні люди на посадах заступника міського голови, членів виконкому та найголовніше – секретаря міської ради, який може встановити тимчасове перемир’я.

Миром у політиці є постійнодіючий компроміс. У Чернівцях ми можемо говорити про можливість вузького і широкого компромісу, або якусь середню версію цих можливостей. Вузький компроміс – внутрішньодепутатський. «Порішали», переговорили, позбирали голоси, підготували аргументацію для виборців, вийшли на сесію, «ушатали» опонентів, пішли на ефір. У такій конфігурації перемагає Василь Продан як людина, що вміє домовлятись. Широкий компроміс – це компроміс з залученням громадськості. Це діє так: тема озвучується публічно, вона аргументується в ЗМІ і соціальних мережах, відбувається певна дискусія, депутатів у раді ставлять перед фактом, що треба проголосувати і народ їм не простить, якщо не приймуть... У такій диспозиції перемагає умовний Бурбак.

Доправди, обидва ці варіанти у практичному їх застосуванні є глибоко маніпулятивними, тому для справжнього миру в чернівецькій політиці потрібне щось інше. Хтось має змінити існуючий стан речей і додати більше опціональних можливостей для ефективної роботи Чернівецької міської ради. Введення у політичний спектр нового гравця (секретаря) дасть можливість знайти дієвий варіант миру і для широкого, і для вузького варіантів політичного компромісу. Таких фігур на чернівецькій політичній шахівниці і так небагато.

Що має зробити новий секретар?

1) Зменшити час розгляду питань, по яким рада і мер досягли компромісу.
2) Забрати напругу між мером і корпусом. Не допускати публічних сварок.
3) Зменшити кількість політичних «київських» і збільшити кількість господарських питань у порядку денному.
4) Створити майданчик для дискусії між мером, депутатським корпусом та активними громадянами.

Це серйозні виклики і не кожен з обраних у цій каденції депутатів спроможний зробити таку справу. Я вже писав про Богдана Ковалюка як політика, що може стати такою фігурою. Він усе ще не втратив можливість зайняти цю позицію – якщо буде політична воля. Проте є ще одна кандидатура, яка виявила свою можливість стати «голубом миру» за результатами своєї роботи в цій каденції. Ця людина – Любов Сорохан.

Сорохан уже довгий час є представником Ленківців у Чернівецькій міській раді, де вона є беззаперечним авторитетом. Вона цінує час та має відповідний досвід. Вона може однаковою мовою говорити і з більшістю та її лідерами, і з Каспруком. Вона не має суттєвих плям у біографії і має бажання зробити багато корисних справ для міста. Любов Сорохан однаково віддалена і від Бурбака, і від групи Продана, тому питання в її особистому бажанні та можливості знайти компроміс заради миру. Якщо ні – ця рада буде радою війни, яка знищить всіх тих, хто буде брати в ній участь, і сценарій перевиборів стане все ближчим і реальнішим.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Дивитись більше:

________________________________________

Читати більше:

Михайло Шморгун | Карта Білика, перевибори і політичний пас Каспруку