На останньому, ще досі не закритому пленарному засіданні сесії Чернівецької міської ради, окрім питань перерозподілу коштів, яке залишається «на закуску», головною публічною «мулькою» для дискурсу стало питання позбавлення депутатських повноважень 4 з 6 депутатів фракції Об’єднання «Самопоміч». Прогнозовано, що це питання в сесійній залі проголосовано не було і чернівчани нагора отримали черговий містечковий скандал.

Сам факт публічного скандалу навколо внутрішніх питань однієї з політичних сил негативно відображається на довірі до неї виборців. Але публічні коментарі самих представників «Самопомочі» додають ситуації особливої пікантності. Коли хочеш посипати собі голову попелом – у тебе завжди знайдуться «друзі», які допоможуть зробити всю чорну роботу. Публічне побиття чернівецької «Самопомочі» об’єднало і представників опозиційної більшості, і провладної меншості. Кожен ключовий місцевий гравець вирішив отримати шматочок свого «хайпу» на фоні публічного суїциду опозиційної сили.

Шукай кому вигідно... Найбільше з ситуації виграв клан Бурбака. По-перше, стратегічною задачею команди Максима Юрійовича є розчищення електорального поля для його рідного «Народного фронту». Саме «Самопоміч» та «Народний контроль» були тими силами, які стали електоральними спадкоємцями «Народного фронту». Тепер, коли політична кон’юнктура змінилася і «фронтовим зозулям» не треба вливатися в «Солідарність» для походу на можливі позачергові (парламентські чи місцеві) вибори – цю нішу треба повернути назад у власність.

Як це зробити? У команди Бурбаків є свій постійнодіючий рецепт: звинуватити, дискредитувати і за допомогою громадськості – «злити». Ця народжена на берегах політична «тема» «прокатувала» багато разів у Чернівцях і з «регіоналами», і з «Батьківщиною», і зі «Свободою», і з «Рідним містом», і з «Народним контролем». Особливістю цієї операції в стані «Самопомочі» стало те, що їм допомагали і допомагають люди всередині фракції і партії, які не бажають позбавлятися мандатів або дуже-дуже хочуть зайти замість своїх колег.

Другою стратегічною причиною є непідконтрольна більшість у Чернівецькій міській раді. Щоб проводити свої «шкурні» питання, обрати своїх заступників, секретаря, членів виконкому – не вистачає декілька голосів (на їх хибну думку). Фактично контрольована людьми Бурбака «Самопоміч» виглядає ключовою можливістю для переформатування більшості в Чернівцях.

Кому ж вигідно підвісити ситуацію і залишити «Самопоміч» у стані постійної публічної порки? Як не дивно – це вигідно «Батьківщині». Довга дискредитація легко вибиває основного конкурента, з яким команда Івана Мунтяна на найближчих виборах на території області буде боротися за опозиційний до влади електорат. Чим довше триватиме цей конфлікт – тим більше бонусів отримує «Батьківщина», залишаючись при цьому чистою і незаангажованою. Так само виграє і «Свобода». Від цього виграють й інші сили, не представлені зараз у міській раді – Радикальна партія і «Рух нових сил», які будуть боротися за право називатися «альтернативою» до існуючої в Чернівцях дихотомії Продан–Бурбак. Частина електорату «Самопомочі» перетече до них.

У цьому конфлікті окремо варто сказати про позицію «Рідного міста». Для нього залишити «Самопоміч» у міській раді – є важливим, але не критичним кроком. Звичайно, «саме ті» 4 депутати допомагали їм проводити ключові для міста питання. Проте навіть без цих чотирьох людей антибурбаківська більшість буде дійсною, але без цих голосів не буде постійно нависаючої над головою мера сокири у вигляді двох третин, які в будь-який момент можуть звільнити чинного чернівецького міського голову Олексія Каспрука і повторити сценарій «Федорук–2».

Тобто навіть якшо цих 4 депутатів «Самопомочі» не буде – ситуація в раді критично не зміниться. Єдине – депутати будуть позбавлені найсильнішої своєї зброї: механізму позбавлення повноважень чернівецького міського голови. Як ситуація розвиватиметься далі? Конфлікт триватиме. «Свобода», «Народний контроль», «Батьківщина» не будуть додавати голосів, розуміючи, що «сьогодні їх – а завтра, може, і нас». Замкнене коло буде циклічно повторюватися, аж допоки не станеться подія («чорний лебідь»), яка сама собою розв’яже проблему.

Спроба київського керівництва «Самопомочі» відібрати мандати через механізм відкликання, збір підписів – приречена на невдачу. Як мають збирати 300 підписів на окрузі за відкликання умовної Аліни Олевич ті, хто не набрали і 150 голосів на своїх округах? Це виглядатиме смішно, як якась атракція Павленського. В ім’я власних цінностей можна наробити дурниць.

Чим далі в часі тлітиме цей конфлікт, тим більше «Самопоміч» втрачатиме на Буковині. Вона стане неліквідною політичною силою, яка буде залежати лише від настроїв виборців в інших регіонах та перемог її київських побратимів на Печерських пагорбах. І це буде довгою, жахливою політичною реальністю у всіх випадках – окрім того, коли ще можна було заморозити конфлікт і на наступній виборчій кампанії перезавантажити місцевий осередок. Але, на жаль для щирих прихильників «Самопомочі», це вже майже неможливо. Наговорили забагато.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Дивитись більше:

________________________________________

Читати більше:

Михайло Шморгун | Місце Чернівців, або Перші з кінця