Ігор Жижиян – голова Громадської організації «Патріотична громада Буковини», помічник-консультант народного депутата України Семена Семенченка. Раніше – депутат Чернівецької обласної ради від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» (2006-2010), кандидат на посаду чернівецького міського голови (2015). У лютому 2016 р. ініціював «повстання румунів Буковини» в Порубному та збір підписів за відставку начальника Чернівецької митниці Миколи Салагора. Розмовляли про скандали в обласній раді, корупцію на митниці, контрабанду та подвійне громадянство на Буковині.



«Салагор дав команду «Вогонь!» по румунах»

2 лютого Ви перекривали міжнародну автотрасу в Порубному, виступаючи на захист румуномовного населення. Більшість оглядачів назвали цю акцію або «провокацією», або проявом «сепаратизму»...

31 січня до мене звернулась ініціативна група з представників румунської громади з проханням допомогти організувати акцію протесту. Ні для кого не секрет, що сьогодні близько 100 тис. мешканців Буковини мають подвійне громадянство – саме румунське. І ці люди, користуючись румунським паспортом, придбали автомобілі в Європі – в Болгарії, Румунії. Людина, яка з румунським паспортом перетинає кордон на автомобілі із європейською реєстрацією, має право перебувати рік на території України. Потім той, хто цю машину «загнав», повинен виїхати і знову заїхати через рік.

Повірте, якби в Україні не було настільки «космічне» розмитнення автомобілів, настільки величезні побори на митниці – ніхто б цього не робив і подвійне громадянство нікому би не було потрібне. Але маємо те, що маємо. Спочатку, наскільки я розумію, митники брали хабарі, тому що вони запустили ці автомобілі в Україну. Частина вже встигла по декілька разів в’їхати-виїхати і ніхто нікого не чіпав. Потім Микола Михайлович Салагор дає усну вказівку – спочатку він звернувся в СБУ, взяв базу даних людей, які мають подвійне громадянство...

Звідки в СБУ ця база даних?

Це не секрет. Думаю, вони над цим працюють уже не перший день і не перший рік. Невірно, що в нас СБУ нічого не робить – те, що входить до їхньої компетенції, вони виконують. Але вони не можуть зупинити цей потік видачі румунських паспортів. Тому що якщо почнуть притісняти цих людей – а на Буковині живуть мінімум 10% румунів – наслідки можуть бути дуже складні і це нікому непотрібно.

Митниця взяла цю базу даних. Уявіть собі ситуацію: коли людина придбала автомобіль в Європі, перетинає кордон України, показує румунський паспорт, а на українській території на митниці їй говорять: «Почекайте, нам достовірно відомо, що Ви маєте ще й український паспорт. Тому, будь ласка, штраф за те, що Ви спробували ввезти автомобіль на територію України без розмитнення». По-перше, що таке митниця: яке відношення митниця має до паспорта? Це хіба міграційна служба, це хіба прикордонники?

Але Ви називали цю акцію «захистом румуномовного населення», хоча більшість мешканців області, які мають подвійне громадянство – українці. Навіщо було переводити це питання у площину міжнаціональних відносин?

Я нічого не придумав, і насправді Салагор дав команду «Вогонь!» тільки по румунах.

Як це відбувалось – по прізвищах визначали?

Ні. Сказали, що румуни «знахабніли»... Наскільки я сьогодні вже маю інформацію, то спочатку Салагор вирішив помститися, не знаю за що, [голові Чернівецької обласної ради] Івану Мунтяну. Але Мунтян собі є Мунтяном, а є звичайні громадяни. Про них не подумали. Коли цю війну розпочали з румуномовними громадянами, власниками румунських паспортів – копали, напевно, під Мунтяна, а постраждали звичайні люди. Чому я назвав акцію «повстанням румунів»? Тому що я знаю сам особисто мінімум три або навіть більше сімей, котрі мають подвійне польське громадянство і автомобілі з польською реєстрацією. Мито вони теж не заплатили, катаються на цих автомобілях з подвійним громадянством – їх Салагор не чіпав. Немає жодного складеного протоколу на поляків, на угорців, які проживають на території України – вони користуються цим правом.

Про сепаратизм – у мене є довідка. Коли пішли перші звинувачення в сепаратизмі після акції в Порубному, я був у кабінеті начальника УСБУ області, я написав йому інформаційний запит про те, чи бачать вони сепаратизм у наших діях? І є довідка, підписана начальником СБУ області, про те, що в наших діях немає сепаратизму. Який може бути сепаратизм, якщо ми акцію розпочали зі слів «Слава Україні!»?

Фраза «повстання румунів» звучить як заклик до повалення конституційного ладу.

А хто так казав?

Так це звучить.

Так румуни й повстали... Я був на акції як той, хто допоміг її зорганізувати, я не є головним – на жаль чи на щастя.

А хто був ініціатором, якщо не Ви?

Ініціативна група. Були підприємці зі Сторожинця, підприємці з Красноїльська, з Герцаївського району, з Новоселицького. Тобто була ініціативна група, котра хотіла зробити протест, але не знала як, і я їм у цьому допоміг. 31 січня ми домовились, що організовуємо акцію – до речі, дату 2 лютого не я обирав навіть – я рекомендував перенести на декілька днів, щоби можна було поінформувати громадськість, журналістів, щоби не було тих запитань, які сьогодні виникають... 31 січня я оголошую в Інтернеті про акцію, після чого 1 лютого в обід мені дзвонить слідчий з проханням зайти – їм треба вручити якісь документи. Мені вручають повідомлення про підозру в кримінальній справі, котра була сфабрикована ще на початку 2005 р.

Я не думаю, що Ви повірите в такий збіг обставин. Що тільки я оголосив про акцію зранку – а в обід мене викликає слідчий і видає оголошення про підозру. Мало того, той самий слідчий направив клопотання в суд про обрання мені міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. І коли я про це оголосив 2 лютого під час акції в Порубному – люди були збентежені, почувши це. Частина людей [3 лютого] прийшла під суд і прокуратура відкликала своє клопотання.



«Румунські товариства є тільки на папері»

Ваша громадська організація називається «Патріотична громада Буковина». То Ви – патріот України чи Румунії? Адже Вас перестали визнавати «своїм» не лише українські активісти, але й відхрестились румунські товариства.

А де ці румунські товариства були раніше? Чому група, яка ініціювала цю проблему, не звернулась до румунських товариств? Тому що в нас румунські товариства є тільки на папері. В них добре виходить отримувати кошти від Європи, від Румунії, і ці кошти нібито десь тут освоюють. А насправді відстоювати проблеми румуномовних громадян, які проживають на Буковині – я не знаю жодного випадку, аби комусь у чомусь допомогли.

Чому ви як патріоти не блокували російські фури і не підтримали акцію в Хотині, хоча посилались на неї як на прецедент?

Це зовсім різні речі. Якщо брати російські фури – я взагалі противник цього, тому що страждає від цього не [Володимир] Путін, а прості люди, яких вдома чекають сім’ї, чекають діти. І, до речі, ті, що сьогодні блокують фури... За 500 м до в’їзду на [пункт пропуску] «Порубне» є група людей з числа тих, що блокують – вони за 1000 доларів клеять українські номери, на кордон запускають нібито українську фуру. З цього вже зробили бізнес і посміховисько.

Ці люди мають відношення до митниці?

Ні, я думаю, що це т.зв. «активізм».

Як що повернутись до кримінальної справи: чому Ви поставили однією з вимог зняття блокади – припинення кримінального провадження по кредитах, порушеного проти Вас у 2007 р.? Це ж абсолютно різні речі. В багатьох склалось враження, що під прикриттям акції Ви вирішуєте свої особисті питання.

Ця кримінальна справа повторно вискочила 1 лютого, коли я оголосив про акцію – тобто в день перед акцією. Якщо би не було акції – не було би й цієї справи.

Але мета блокування була інша. Ви не досягли його мети, не добились відставки ряду посадовців...

Чому ми розблокували Порубне? Тому що в 11 годині вечора до нас приїхали силовики: обласний прокурор, начальник обласної поліції і начальник Служби безпеки зі своїми заступниками. ...До речі, губернатор [Олександр Фищук] критикує, що силовики недопрацювали – якщо вони такі розумні, то треба було губернатору разом із Салагором прийти на митницю в Порубне, подивитись людям в очі і дати відповіді на питання, які в людей наболіли. А силовики це зробили – не вони створили цей прецедент, а цей прецедент створив Салагор, який з кабінету дає гучні заяви на каналі «Народного фронту» ТВА – а в Порубне чомусь не приїхав. Ні він, ні губернатор, ні навіть районний голова [Георгій] Придій не приїхали до нас. А силовики вислухали звинувачення і пообіцяли, що всі складені Салагором завідомо неправомірні протоколи будуть скасовані. Друге – вони сказали, що нові протоколи оформлятись не будуть. І третє – що вони припинять переслідувати активістів, у т.ч. мене, і моя кримінальна справа буде закрита.

Вони не дотримали слова?

Наступного дня прокуратура відкликала запобіжний захід, тому що наступного дня був суд. І ніби все йшло нормально, але потім, я так розумію, коли приїхав [народний депутат України] Максим Бурбак зі столиці і десь почав впливати на слідство, на прокуратуру, на поліцію...



«На митниці працює організована злочинна група»

Микола Салагор називає Вас шахраєм.

Називати шахраєм – це найзручніша для поліції і для слідства стаття. Але, на щастя, є суд, який мав би в цій ситуації поставити крапку. Якби я не займався громадсько-політичною діяльністю, то ця справа давно була б завершена в суді. Але з усіх сторін – то на суд, то на прокуратуру тиснуть, і справа стільки часу тягнеться. ...А щодо Салагора – це може йому комплімент... але в мене є документ (показує). Це депутатське звернення [від 2014 р.], де Микола Салагор як депутат обласної ради у тій сфабрикованій кримінальній справі – просить Садгірський суд, який тоді її слухав, «неупереджено розглянути справу депутата Чернівецької обласної ради V скликання, героя Майдану Жижияна Ігоря Андрійовича». Просить «сприяти в поверненні йому доброго імені та по можливості зупинити переслідування його з різних мотивів, в тому числі і політичних».

Це та сама справа?

Це та сама справа (показує документи). Про адекватність Миколи Михайловича висновки робіть самі. Якщо він, знаючи про цю справу, раніше сприяв її завершенню, коли я йому був потрібен, а коли ми пішли по різні сторони барикади – він мене називає шахраєм.

Ви не добились відставки Олександра Фищука і Володимира Куліша, але досі ведете затяту боротьбу із Миколою Салагором. Складається враження, він був Вашою головною мішенню, а всі інші персони – лише димова завіса.

Одозначно, що питання № 1 – це відставка Салагора, тому що він створив цей прецедент. Але в нас є губернатор, котрий фактично мав би керувати областю, котрий відповідальний за весь стан справ на Буковині. І є його перший «зам» Куліш. Чому Куліша заторкнули? Багато хто мене приписував чомусь до команди Куліша і я розумів, шо якщо ми доб’ємось відставки Фищука, то виконуючим обов’язки [голови Чернівецької обласної державної адміністрації] буде Куліш. А для того щоб не створювати цих прецедентів, що нібито ми підіграємо Кулішу – ми вирішили вимагати відставки і губернатора, і Куліша. Щоб нікому не було образливо.

Ви почали збирати підписи за відставку Миколи Салагора.

Підписались 398 чоловік. Більшість – мешканці Герцаївського, Сторожинецького, Глибоцького районів. Тобто це румуномовні люди, котрих образив Салагор. Є там, звичайно, й українці. Більше скажу: є звернення, яке підписали 20 громадських організацій (показує), які вимагають відставки Салагора і просять притягнути його до кримінальної відповідальності. Тут розписані факти корупційних схем. Найяскравіша: митниця завжди перебувала у приміщенні в селі Черепківці Глибоцького району, на Вадул-Сіреті. Те приміщення сьогодні пустує, а митниця займає приміщення на вул. Руській [у Чернівцях], яке належить фірмам-«прокладкам» Бурбака і [прем’єр-міністра України Арсенія] Яценюка. Ці фірми отримують з бюджету України щомісяця 4 млн. грн. оренди.

Інший кричущий факт: минулого року наша митниця у Вадул-Сіреті пропустила 320 кг героїну вартістю 400 млн. євро. Був величезний скандал, тому що Салагору заплатили не як за героїн, а як за цигарки, його використали «в темну». Але що хабарі митники взяли для того, щоб цей вантаж пропустити – це є достовірний факт, який підтвердили румунські спецслужби. Цікаво, чому Салагор після даного прецеденту написав заяву про звільнення, а потім її відкликав, і звільнили заступника голови ДФС України [Костянтина Лікарчука], який ініціював це? Тому що корупція на митниці процвітає, створена ціла схема, працює організована злочинна група: дрібний митник платить «мзду» начальнику зміни, той платить начальнику поста, начальник поста – Салагору, а Салагор возить сумку на Київ.

Ви вважаєте, що ці звернення матимуть якусь дію?

Звичайно, матимуть. Я мав розмову з [народними депутатами України] Семеном Семенченком, Єгором Соболєвим – вони направили нас, підказали як добитись відставки, не побоюсь цього слова, корупціонера. Семенченко теж дав депутатські запити в Генпрокуратуру, в МВС, до голови ДФС України [Романа] Насірова. Рух пішов. Єгор Соболєв розглянув на комітеті звернення нашої громадської організації, де прийняли рішення про те, що є вагомі підстави для відставки Салагора, і перенаправив наше звернення разом зі своїм клопотанням до ДФС України на ім’я Насірова.

Прогнози про відставку Володимира Куліша і переведення Сергія Пілігріма виявились неправдивими. Це були сплановані чи спонтанні маніпуляції з Вашого боку?

Я би не називав це «маніпуляціями». Про [начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій обл.] Пілігріма мені Семен Семенченко сказав, що його найближчим часом переведуть на іншу посаду. Але втрутилась партія «Народний фронт», котру повністю влаштовує Пілігрім. А відставка Куліша... До кінця я не розібрався в цій ситуації, але наші джерела в обласній адміністрації повідомили про те, що там був величезний скандал і Куліш написав заяву про звільнення. Можливо, заява була і потім її відкликали – а можливо нас ввели в оману.



«Ми будемо ініціювати закон про подвійне громадянство»

Повертаючись до блокування: подвійне громадянство, яким користуються порушники митного законодавства, в Україні не визнається. Ви захищаєте порушників закону.

В Україні немає визначення, що «подвійне громадянство заборонене» – законом України визначено, що є єдине громадянство і кожен має право обрати собі громадянство. Давайте звернемось до першоджерела проблеми: «Народний фронт» – Салагор, Бурбак – почали атаку проти Івана Мунтяна. Я не маю доказів, чи має він подвійне громадянство чи не має, але те що має відношення до цих речей – це точно. І я згідний з тим, що якщо людина має два паспорти – або відмовляйся від румунського, або посунься з посади, не будь тоді депутатом, не будь чиновником. Як людина дає присягу на вірність Румунії і тут же обіймає посаду голови обласної ради чи депутата? Але якщо звичайна людина в селі має два паспорти і цей другий паспорт їй потрібен тільки для того, щоби прокормити сім’ю, то я не бачу в цьому нічого поганого.

І взагалі я говорив з Семенченком – ми будемо ініціювати питання на сесії Верховної Ради, буде зареєстровано проект за те, щоби узаконити подвійне громадянство. Тому що це проблема не сьогоднішнього дня, вона є не тільки на Буковині.

Семен Семенченко готовий підтримати узаконення подвійного громадянства в Україні?

Я би не розкидався такими гучними фразами. Ми підготуємо проект закону – якщо Семен Семенченко його одобрить, то він буде зареєстрований на сесії Верховної Ради.

Чому тоді разом з СБУ боретесь із контрабандистами цигарок? Якщо ввезення нерозмитнених авто – це також форма контрабанди.

Для мене це не контрабанда. Скажіть, будь ласка, Ви хочете їхати на автомобілі, який в Україні коштує 10 тис. євро, а в Європі – 2,5 тис.? Куди діваються 7,5 тис. євро? – Злочинцям у кишені. Для чого платити злочинцям у кишеню? Так, я згідний, що механізми ухилення не зовсім правильні чи логічні, але в нашій державі мало що піддається логіці взагалі. Якщо автомобіль коштує 5 тис. євро – зробіть 500 євро розмитнення, і всі заплатять.

Акція в Порубному співпала зі скандалом з подвійним громадянством окремих депутатів Чернівецької обласної ради. Більшість експертів вважають Вашу акцію інспірованою керівництвом обласної ради – як відповідь митниці.

Я щойно критикував Івана Мунтяна.

Це також може бути димова завіса. Йому це вигідно.

Я розумію, що десь цією акцією ми підіграємо йому, але тут не йде мова про Мунтяна. Коли Салагор починав цю війну з подвійним громадянством на Буковині – він починав її з Іваном Мунтяном, але це відбилось на простих людях. А щодо Івана Мунтяна скажу більше: я був майже 10 років у партії «Батьківщина», але через Івана Мунтяна був змушений призупинити в ній членство.

Тим не менше говорили, що деякі відомі члени партії «Батьківщина» брали участь в акції в Порубному, допомагали в організації.

Це неправда. Жодного не було.

Ваші дії засудили більшість буковинських нардепів – у т.ч. Григорій Тіміш, Максим Бурбак. Ви очікували іншої реакції?

Чому Тіміш засудив? – Тому що я його конкурент на наступних виборах. Чому Бурбак? – Тому що він мій давній «друг». Минулого року ми висвітлили подію, яка просто вибивається з ряду: на фірмі, до якої має відношення Максим Бурбак, впіймали дві фури контрабандних цигарок. Після штрафу, протоколів ті цигарки нібито конфіскували, а потім темними шляхами все одно переправили в Румунію. Це була схема, яка працює до сьогоднішнього дня. Ми підняли скандал, написали про це в Румунію. Коли я цей факт висвітлив – на мене біля під’їзду напали троє «йовбаків», 4 квітня минулого року. Це якраз приклад боротьби з контрабандою і з Бурбаком.

Ви є помічником-консультантом народного депутата Семена Семенченка – чому він не підтримав акцію в Порубному? Від нього не було ніяких публічних заяв.

А ми до нього не зверталися.

Ви ж його помічник.

Семена Семенченка ми просимо по мірі необхідності – це ж не космонавт, що натиснув на кнопку і він прилетів. Не може Семенченко розірватись на всю Україну і брати участь у кожній акції. Він знає цю ситуацію і підтримує мене в моїх діях. Днями буде його офіційна реакція – і по кримінальній справі, і по переслідуванню активістів.

Історія з перекриттями матиме своє продовження?

Звичайно. Нас обманули ті переговорники, що були в Порубному – тому що є судова апеляція на скасування незаконної постанови, яку митниця слала на Порубне. Митниця, яка пообіцяла нам сприяння і підтримку, подала апеляцію. А тиждень тому був складений ще один протокол.



Розмовляв Святослав Вишинський — спеціально для БЦ

Фото-знімки Альони Чорної

Розмова відбувалась у «Literatur Café» Культурно-мистецького центру «Українська книга» (Центральна площа, 10)

________________________________________

Дивитись більше:

________________________________________

Читати більше:

Інтерв’ю | Андрій Ілюк: «Сценарій Федорука не повториться»