Тема № 1. Політичне мито.

На перекриття дороги в Порубному різко прореагували румунські ЗМІ, які майже відкрито назвали провокатором її організатора Ігоря Жижияна. Цитата: «Незважаючи на те, що подія мала би мати етнічний, націоналістичний характер, етнічні румуни з Буковини не піддалися провокації, адже скандовані гасла викликають враження, що це зведення рахунків на місцевому рівні». На ситуацію також жорстко відреагував депутат Верховної Ради Іван Рибак. Його критична стріла поцілила в губернатора Буковини, «фронтовика» Олександра Фищука. Цитата: «Пане губернаторе, ви пробачили зачинщиків-бунтарів заради збереження себе? Спустили «на тормозах» і погодились на ультиматуми людей, що розгойдують і так хитку ситуацію, прикриваючись «крихким» питанням міжетнічних відносин в регіоні? Ви погодились з тезою «мені закони не писані, інакше я перекриватиму дороги»? Ви ганьбите себе та Буковину, йдучи на угоди про безкарність шахраїв».

Причиною такої гнівної реакції нардепа є не сам факт завершення перекриття, а те, яким чином це було зроблено. Коментар Ігоря Жижияна: «Силовики: обласний прокурор, начальник обласної поліції та УСБУ в Чернівецькій області пообіцяли мітингувальникам, що всі переслідування, які стали причиною протесту, будуть припинені. Рішення судів про мільйонні штрафи будуть скасовані, нових протоколів про так зване «порушення митних правил» не буде, працівники ДАІ припинять упереджене ставлення до автомобілів, які тимчасово заїхали на територію України. Припинять мої кримінальні переслідування. Вважаю це нашою спільною перемогою».

«Румунське питання» було використане як політична технологія, основна задача якої – можливість голові обласної ради Івану Мунтяну зняти з порядку денного питання про подвійне громадянство його однопартійців. Основні звинувачення у несплаті мита було переведено у площину міжнаціональних відносин і швидко каналізовано у «потішному протесті», лідером якого став одіозний і неоднозначний Ігор Жижиян. Всі ключові учасники протистояння прийшли до «нульової точки», де маленьку хорошу інформаційно-політичну війну можна завершити «поганим миром», заснованим на колективній критиці «сепаратистів».

Головним переможцем ситуації став Іван Мунтян, який на деякий час «скапав» зі скандалу з паспортами. Частково в позитив можуть занести собі нардепи Іван Рибак, Григорій Тиміш та митник Микола Салагор, які пропіарились гучними заявами про засудження румуно-української істерії. «Лузерами» ж у цій ситуації стали Ігор Жижиян, який остаточно набув статусу місцевого «сепаратиста» та Попа Гапона, голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук, який вчергове продемонстрував свою невідповідність викликам, своє невміння тримати ситуацію в регіоні під контролем. І як само собою розуміється, програв імідж України і Буковини в Румунії, але на такі «дрібниці» місцеві політичні гравці не звертають уваги.

Тема № 2. БДФЕУ: Київ реформує «через коліно».

Скандал з приєднанням БДФЕУ до ЧНУ отримує новий рівень для дискусії. Міністр освіти України Сергій Квіт в одному з «фейсбучних» тредів зауважив, що Буковинський державний фінансово-економічний університет і Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича є неспівставними за якістю. Натомість один з найавторитетніших освітян країни, колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук теж у «Facebook», коментуючи події у Чернівцях, визнав, що «оптимізація мережі університетів в Україні проводиться «совково-адміністративними методами».»

Позиція міністра освіти є неоднозначною. З одного боку він реформатор, а реформи вимагають непопулярних рішень. Але бажання ламати через коліно закінчиться у той момент, коли через коліно почнуть ламати тебе. Про це мудрий Лікарчук нагадує Квіту. Однозначні промахи Києва – відсутність діалога з БДФЕУ та небажання враховувати місцеву специфіку. Місто Чернівці стає заручником київських рішень, які в погоні за реформами забувають про людей в провінції.



Ще одним цікавим продовженням цього конфлікту стала яскрава поляризація ЗМІ у реакції на відношення до процесу приєднання. В кращих традиціях виборчого періоду, полярні по своїй суті позиції зайняли ТВА і «Чернівецький промінь». Ця поляризація і відсутність точок дотику, небажання іти на компроміс – уже зараз є фірмовим знаком всіх значимих подій в Чернівцях і регіоні. І взагалі «київський варіант», коли весь головний біль залишається в регіоні, а рішення приймаються в столиці, стає неприємною ознакою часу, в якому ми живемо.

Тема № 3. Завершення «Батьківщинагейту».

Черговий удар приймає голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян. ГО «Майдан», спираючись на дані митниці, стверджує, що він їздить на нерозмитненому «Лексусі» рідної сестри, яка є громадянкою США. Цитата: «7.08.2012 року даний транспортний засіб був оформлений у митному відношенні на громадянку Мунтян Анну Миколаївну при переселенні на постійне місце проживання в Україну із звільненням від сплати митних платежів до державного бюджету України на суму 379 579 гривень. 9.08.2012 року на даний транспортний засіб видано технічний паспорт, в особливих відмітках якого зазначено, що Мунтян Іван Миколайович має право користування зазначеним транспортним засобом. На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівців, документи щодо митного оформлення транспортного засобу «Лексус» у Чернівецької обласної митниці вилучено згідно акту виїмки від 15.05.2013 органами УДЕЗБЕЗ УМВС в Чернівецькій області».

Як розповів у коментарі кореспондентові «БукІнфо» голова виконкому ЧОГО «Майдан» Юрій Скорейко, перевіряють всіх і жодних політичних підтекстів у такій перевірці немає. «Ми не ставимо собі за мету перевіряти якусь одну партію. Запити давали і по Каспруку, і по Фищуку. Але нам повідомили, що вони «чисті», – розповів Юрій Скорейко.

ГО «Майдан» оприлюднив ці факти якраз в момент, коли згас конфлікт в Порубному. Якщо раніше удари приймало оточення, то тепер жертвою викриття став сам Іван Мунтян. Подібний інцидент десь в Європі одразу ж привів би до відставки посадовця. Цікаво, що оприлюднив інформацію по Мунтяну екс-бютівець, екс-керівник Чернівецької міської організації Юрій Скорейко. «Голос буковинського Майдану» не став першим номером в списку до міської ради і з скандалом залишив буковинську «Батьківщину». Тепер він (напевне) не без задоволення «мокає в багно» своїх колишніх соратників. Він, як ніхто інший, знає їм ціну. Цілком можливо, що саме ці факти стануть основою для початку нової кампанії, головним гаслом якої стане звільнення Івана Мунтяна за діяння, що містить ознаки корупції, ухилення від податків, що неспівставно з сьогоднішньою його займаною посадою.

Тема № 4. Бурбак проти Саакашвілі.

В цей час десь у паралельній реальності ведуть між собою словесну баталію прес-служби політиків. Наш земляк Максим Бурбак «дивується»: «Мене відкрито здивувала заява Саакашвілі. Він що, Месія новий, чи що? Він голова Одеської ОДА, йдіть працюйте». Саакашвілі за словом до кишені не поліз: «До відома пана Бурбака, мені небайдуже, що відбудеться в Одесі. І функції обласної адміністрації – не просто прибирання снігу, як він думає, це муніципальна функція, але ми цим займалися. Але ця функція – слідкувати за законністю в області». Причина взаємного «товстого тролінгу» в коментарі Саакашвілі щодо ситуації з відставкою глави МЕРТ Айвараса Абромавичуса. За його словами, ініціативи щодо заміни керівників держпідприємств блокуються особисто прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком з подачі Ігоря Кононенка і ще декількох груп впливу.

До чого це ми? До того, що Максим Юрійович – мажоритарник хотинського округу. Мав би займатися його проблемами, але, напевне, «товсто» тролити Саакашвілі є цікавішою і важливішою справою.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Альони Чорної

________________________________________

Читати більше:

Картина дня 02.02 | Румунське повстання. Митні війни. Всі проти всіх