Чергові місцеві вибори 2015 року принципово змінили партійну конфігурацію Чернівецької міської ради, а також призвели до cуттєвого персонального оновлення її депутатського корпусу. У підсумку в міській раді сформувався вельми специфічний розклад сил, позначений наявністю декількох ключових груп впливу, жодна з яких при цьому не отримала повного контролю над прийняттям рішень, і відносини між якими можна загалом охарактеризувати як конфліктні. Як наслідок, за чотири місяці з часу свого обрання міськрада так і не змогла запрацювати наповну: секретар не обраний, виконком не сформований, друга сесія тривала у шість пленарних засідань, починаючи із середини грудня 2015 року і завершуючи початком лютого 2016 року. Хоча, з іншого боку, поточні питання загалом розглядалися і рішення по них приймалися, то ж вважати роботу ради заблокованою теж не можна. Очевидними є й наростання конфронтації між міським головою і депутатським корпусом та домінування «вузьких» інтересів партій і груп впливу над інтересами територіальної громади. У цих умовах у публічному дискурсі все частіше звучить теза, що і міському голові, і депутатам варто переступити через власні амбіції та спробувати піти на взаємні поступки аби досягнути компромісу та повною мірою запустити роботу ради.

У цьому невеликому аналітичному огляді ми спробуємо проаналізувати розклад сил, що сформувався у Чернівецькій міській раді поточного скликання, змоделювати сценарії подальшого розвитку подій та можливі конфігурації партійних альянсів, а також спрогнозувати імовірність компромісів між основними гравцями.

Баланс сил

За підсумками чергових місцевих виборів 2015 року в Чернівецькій міській раді утворено 6 депутатських фракцій у такому кількісному складі:



[1] Через відсутність депутата Ростислава Білика, якого оголошено в розшук за звинуваченнями в підкупі виборців, фракція партії «Рідне місто» нараховує 9 депутатів, хоч і здобула 10 мандатів.

На загал, ряд місцевих політичних експертів відзначають наявність у міській раді двох основних конфронтуючих груп, навколо яких, власне, і структуруються решта депутатів. Це так звана «група Продана», ядром якої виступає команда партії «Рідне місто» на чолі з Василем Проданом; та «група Каспрука», що об’єднує депутатів, лояльних до чинного міського голови. Проте, на наш погляд, ситуація насправді трохи складніша, і для того, аби більш чітко змоделювати розклад сил у міській раді, доцільно, поруч із аналізом видимих зв’язків депутатів з тими чи іншими групами впливу, звернутися і до підсумків поіменного голосування по деяких знакових рішеннях, що мали місце в цьому скликанні. І першим таким прикладом може слугувати голосування за звернення до Верховної Ради України та Президента України щодо ініціювання недовіри Кабінету Міністрів України та відставки Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка (18 грудня 2015 р.). Ініціатором розгляду цього питання став депутат від «Свободи» Андрій Ілюк, а саме звернення в підсумку було підтримане всіма фракціями, крім «Солідарності».

Варто звернути увагу, що це рішення не мало (і не могло мати) жодних реальних наслідків. Проте воно мало дуже важливе символічне значення, оскільки покликане було, по-перше, нанести удар по публічному образу міського голови Олексія Каспрука одразу з перших днів його нової каденції; по-друге, продемонструвати міському голові, що депутатський корпус він не контролює, а тому змушений з ним рахуватися і домовлятися. Відповідно, це наштовхує на думку, що далеко не ВО «Свобода» була «режисером» цих подій, а швидше саме партія «Рідне місто», яка єдина з представлених у міській раді має прямий інтерес в досягненні обох зазначених цілей. Своєю чергою, той факт, що формально це питання проштовхувала «Свобода», свідчить лише про потрапляння цієї партії та її фракції в міськраді в орбіту впливу «Рідного міста», а підтримка майже всіх фракцій, швидше за все, обумовлена прагненням останніх підняти ставки та підвищити власну значимість у майбутніх переговорах щодо розподілу посад.

Наступне важливе голосування мало місце 12 січня 2016 р. і було пов’язане з розглядом питання про обрання секретаря Чернівецької міської ради. Після тривалих переговорів і дискусій міський голова Олексій Каспрук висунув на цю посаду кандидатуру маловідомого широкому загалу підприємця і депутата від БПП «Солідарність» Володимира Сєхова. Однак за підсуками голосування ця кандидатура не була підтримана, набравши лише 17 голосів «ЗА», в той час як 16 депутатів проголосували «ПРОТИ» і ще декілька просто проігнорували голосування або ж зіпсували бюлетені. І хоча це голосування, за законом, є таємним, то ж ми не можемо напевне знати як проголосували депутати, та все ж, з огляду на публічні заяви фракцій та їх спікерів, все-таки можемо припустити, що «Рідне місто», «Свобода» та «Батьківщина» загалом не голосували за цю кандидатуру. Натомість, швидше за все, Сєхова підтримала рідна фракція «Солідарність» (9 депутатів), «Народний контроль» (5 депутатів), міський голова (1 голос) та ще двоє депутатів з інших фракцій.

Примітно, що в цей же ж день на голосування було поставлене питання про кількісний склад виконкому міської ради. Зокрема, пропозиція представника фракції «Рідне місто» Анатолія Чесанова розширити склад виконкому до 18 осіб була підтримана 30 депутатами. Це голосування для нас є показовим тому, що міський голова Олексій Каспрук був категорично проти цього рішення і навіть наклав на нього вето, хоча потім і пішов в цьому питанні на поступку. Відтак, розподіл депутатів на тих, хто голосував за це рішення, і тих, хто його не підтримав, доволі чітко нам демонструє можливі комбінації при інших голосуваннях. Зокрема, рішення по виконкому було підтримане 30 депутатами із 41 зареєстрованого. У повному складі «ЗА» прогосували фракції «Рідне місто», «Свобода» і «Самопоміч»; також це рішення було підтримане частиною фракцій «Солідарності» і «Батьківщини» (по 5 депутатів від кожної). Натомість, утрималися від голосування 4 депутати від «Солідарності» (Сергій Греков, Андрій Романчишин, Василь Осачук і Андрій Кавуля), 1 від «Батьківщини» (Юрій Бурега) та в повному складі фракція «Народний контроль».

Врешті, четверте знакове голосування – за персональний склад виконкому міської ради та заступників міського голови, що мало місце 28 січня 2016 року. Олексій Каспрук виніс на розгляд ради кандидатури на посади своїх заступників та до складу виконкому, проте жодна з них в підсумку не була підтримана. Фактично депутати провалили голосування по цьому питанню, мотивуючи це недостатністю часу для ознайомлення з кандидатами. І це при тому, що в запропонованому переліку містилися особи, які тією чи іншою мірою афілійовані з більшістю партій, представлених у міській раді. Примітно, що в цьому голосуванні достатньо чітко проявилася та роль, яку відіграє для чинного міського голови фракція «Народний контроль», адже в запропонованому ним складі виконкому містилися чотири особи, що гіпотетично близькі до цієї партії (при чому один із цих кандидатів ще й претендував на посаду заступника міського голови), в той час як фракція цієї партії нараховує всього 5 депутатів.

Таким чином, можемо констатувати, що для розкладу сил у Чернівецькій міській раді VII скликання характерні такі риси:

1) Відсутність стійкої більшості, при чому як лояльної до міського голови, так і відверто опозиційної до нього; одночасна відсутність і промерської депутатської фракції, що робить становище опонентів міського голови більш вигідним.

2) Наявність двох конфронтуючих груп: так званих «групи Продана» і «групи Каспрука». Ядром першої є монолітна фракція партії «Рідне місто»; ядром другої – частина депутатів з фракції БПП «Солідарність», які обрані за квотою «Народного фронту» (загалом 4 особи).

3) Тяжіння інших фракцій до підтримки однієї з цих груп. Зокрема, проаналізовані голосування підтверджують, що до «групи Продана» тяжіють фракції «Свобода» (5 депутатів) і «Об’єднання «Самопоміч» (6 депутатів); до того ж, поки що високий рівень синхронності в голосуванні з «Рідним містом» демонструє більшість фракції «Батьківщина», що в підсумку і дозволяє приймати чимало рішень. З іншого боку, підтримка «групи Продана» з боку «Батьківщини» виглядає не такою вже й однозначною, і остання зберігає поки чимале поле для маневру. Більш того, сама команда «Батьківщини» в міській раді, судячи з усього, не є монолітною.

Натомість, фракції БПП «Солідарність» та «Народний контроль» більше схильні підтримувати міського голову Олексія Каспрука, хоча й не готові до його одноголосної підтримки буквально в усіх рішеннях. При цьому, якщо команда «Народного контролю» демонструє неабияку єдність у своїх позиціях, то в «Солідарності» чітко простежуються два крила: перше охоплює 4-х згаданих представників «Народного фронту», які однозначно на стороні міського голови; друге – 5-х депутатів, що більше схильні до прагматизму.

Очевидно, що такий розклад сил не на користь міського голови, і так звана «група Продана» має більше шансів на те, аби переломити ситуацію на власну користь. Зокрема, в її розпорядженні є 9 надійних «штиків» «Рідного міста», плюс високий рівень лояльності поки що демонструють 5 депутатів від «Свободи» і 6 представників «Самопомочі», що разом складає 20 депутатів. Добравши всього декілька голосів «Батьківщини» або ж не орієнтованих на мера депутатів «Солідарності», цій групі може вдатися не лише обрати «свого» секретаря, але й надалі встановити повний контроль за прийняттям рішень. Проте з виконкомом і заступниками міського голови їй нічого зробити не вдасться, адже внесення кандидатур до них – це виключне право мера. Відтак, постане питання або домовлятися, або йти на чергове загострення протистояння (звичайно, з використанням ресурсу «свого» секретаря) аж до блокування роботи ради чи-то запуску сценарію з висловлення недовіри міському голові, що при існуючому балансі сил зробити не так вже й просто.

З іншого боку, міський голова наразі може розраховувати на беззаперечну підтримку лише 4-х депутатів. Але поки що йому вдається зберігати лояльність «Солідарності» та «Народного контролю» (разом це 14 депутатів), що загалом його страхує від гіпотетичного усунення від влади за сценарієм «Федорук-2», але недостатньо для просування потрібних рішень. Водночас ця страховка є вкрай ненадійною, оскільки представники обох згаданих фракцій вже демонстрували голосування всупереч інтересам і позиції мера, і немає жодних гарантій, що вони не зроблять це знову.

З іншого боку, утримавши лояльність цих двох фракцій і заручившись підтримкою «Батьківщини» міський голова гіпотетично має шанс переломити ситуацію на власну користь. За умови оформлення альянсу цих трьох партій в їх руках опиниться 21 голос, що разом із голосом голови становить хоч і вкрай хитку, проте все-таки більшість, необхідну для прийняття рішень. То ж власне становище Олексія Каспрука в цьому розкладі зовсім не виглядає безнадійним.

У найбільш вигідному становищі опинилася фракція «Батьківщина», яка, по суті, отримала так звану «золоту акцію», адже без неї фактично неможливий жоден партійний альянс. Відповідно, саме від «Батьківщини» великою мірою залежить подальша доля більшості у міській раді та вирішення кадрових питань, що своєю чергою дозволяє цій політичній силі отримати з ситуації чималі девіденди, при чому незалежно від того, як сама ситуація розвиватиметься.

Чи можливий компроміс?

З огляду на розклад сил у Чернівецькій міській раді VII скликання формування в ній стійкої й переконливої депутатської більшості є малоімовірним. Відповідно, подальша життєздатність цієї міської ради визначається готовністю депутатів та міського голови до компромісів та взаємних поступок у питаннях розподілу влади.

Після того, як право висунення кандидатури на посаду секретаря міської ради перейшло до депутатів, Чернівецький міський голова Олексій Каспрук публічно зняв із себе відповідальність за подальший перебіг «секретаріади». Така поведінка абсолютно логічна, оскільки, по-перше, дозволяє меру відхреститися від секретаря, якщо ним стане якась одіозна фігура; по-друге, зняти із себе відповідальність за ситуацію, якщо і депутатам не вдасться знайти спільної мови щодо оптимальної кандидатури. До речі, останній сценарій нині виглядає цілком імовірним, оскільки як бачимо, питання зависло в повітрі на місяці, і поки очевидної розв’язки в ньому ми не бачимо. А можливий провал голосування за висунуту депутатами кандидатуру на секретаря надасть Олексію Каспруку додаткову перевагу в цій конфронтації.

У цьому контексті ми все-таки спробуємо спрогнозувати, які подальші домоленості та альянси можливі у міській раді, та які компроміси і щодо яких важливих посад здатні змінити нинішню ситуацію. І першим розглянемо варіант, за яким центром формування більшості все-таки стає так звана «група Продана». Відповідно, до вже більш-менш «устаканених» 20 голосів, цій групі необхідно заручитися підтримкою щонайменше двох (а краще більшої кількості) депутатів. Тоді на цьому етапі групі може вдатися здобути посаду секретаря міської ради, чим ще більше послабити вплив міського голови на депутатський корпус. При цьому, якщо таким секретарем стане представник «Рідного міста», то це буде серйозним іміджевим і психологічним ударом по меру, але може підвищити градус напруги серед депутатів та завдати репутаційних втрат тим партіям, які за цю кандидатуру проголосують.

Відтак, більш прийнятною може виявитися кандидатура з інших партій, серед яких, «Свобода», «Самопоміч» і «Батьківщина». Остання має найвищі шанси, оскільки, по-перше, гіпотетично здатна дати вирішальні голоси за це питання, по-друге, має у своїй команді декількох людей із солідним досвідом роботи в представницьких органах місцевого самоврядування (як, наприклад, Юрій Бурега чи Любов Сорохан). Водночас самі представники «Батьківщини» поки що публічно відхрещувалися від подібних амбіцій. З великою імовірністю ця політична сила може і не захотіти брати на себе таку відповідальність, по-перше, через те, що не має достатнього впливу на депутатський корпус; а по-друге, нині в умовах зростання її рейтингу (особливо враховуючи цілком реальну перспективу дострокових парламентських виборів) їй просто не потрібні ризики, що можуть виникнути через роботу секретаря та спіпрацю з деякими партіями, представленими у міській раді.

Інший варіант для «Рідного міста» – це добрати потрібні голоси за рахунок нелояльної до мера частини БПП «Солідарність». За такого сценарію посада секретаря так само може бути віддана депутату від «Солідарності», але такому, з яким за потреби зможуть знайти спільну мову. Для прикладу, це може бути Василь Максимюк, який має чималий депутатський досвід і схильний до прагматизму, і який, до речі, спершу розглядався у фракції «Солідарність» як основний претендент на цю посаду, однак не був підтриманий міським головою Олексієм Каспруком через голосування за недовіру колишньому меру Чернівців Миколі Федоруку в 2011 році.

За іншим імовірним сценарієм міському голові Олексієві Каспруку все-таки вдається переломити ситуацію на свою користь за рахунок домовленостей із «Батьківщиною». У такому випадку може бути сформований альянс у складі «Солідарності» (9 депутатів), «Батьківщини» (7 депутатів) і «Народного контролю» (5 депутатів), що разом із голосом міського голови надасть хоч і не переконливу, але все-таки перевагу. До того ж, такий альянс виглядав би більш гармонійно в очах громадськості, що мінімізувало би репутаційні ризики. До речі, шанси на його утворення нині зростають з огляду на перспективу переформатування коаліції в парламенті. І якщо пардаментсько-урядова коаліція у форматі БПП «Солідарність» + «Народний фронт» + «Батьківщина» + Радикальна партія Олега Ляшка таки відбудеться, тоді місцевим парторганізаціям може прийти згори чітка команда до співпраці на місцевому рівні. Щодо можливого розподілу посад за таким сценарієм, то місце секретаря в такому випадку мало би дістатися або представнику «Солідарності», або «Батьківщини». Водночас кожна з фракцій також могла би претендувати на одного заступника та на належне представництво у складі виконкому.

Врешті, третій сценарій хоч і виглядає малоімовірним, проте все одно не є неможливим, особливо якщо жодній з груп впливу не вдасться перетягнути владну «ковдру» на себе. У такому випадку цілком можливий компроміс та взаємні поступки між «групою Каспрука» і «групою Продана» та розподіл посад між ними задля формування нового балансу сил. У цих обставинах крісло секретаря міської ради може дістатися якійсь формально нейтральній особі, яка влаштує обидві групи (це може бути, наприклад, той самий Юрій Бурега з «Батьківщини»). Заступники міського голови залишаються прерогативою Олексія Каспрука, натомість у виконком він вносить кандидатури низки формально нейтральних і неодіозних, однак важливих для «групи Продана» представників.

Таким чином, користуючись шаховою термінологією, ситуацію у міській раді можна охарактеризувати як шах міському голові та його команді на межі з цейтнотом. Очевидно, що мер нині не в найкращому становищі, проте це ще точно не мат. Так само, ситуація не є патовою, адже є варіанти ходів для кожної зі сторін. Проте часу на роздуми бракує всім. Партії та депутати вклали у виборчу кампанію чималі ресурси, однак поки вони не можуть конвертувати їх у чіткі вигоди. І це може підштовхувати гравців до ще більшого прагматизму, який в підсумку може вилитися у доволі несподівані альянси і кадрові рішення.

Олексій Колесников — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Читати більше:

Олексій Колесников | Блиск і злиденність обласної ради. Розклад сил і нова конфігурація