Огляд преси | У пошуках Білика, піар без роботи і тиждень розчарувань | Буковинський центр

Друковані засоби масової інформації цього тижня зосередилися переважно на висвітленні соціальних та комунальних проблем. Аналізуючи пресу, мимоволі доводиться зробити висновок: у висвітленні згаданих тем основною знову стає мінорна нота. Після періоду ентузіазму та, навіть, переоцінки діяльності чернівецької міської влади, нової поліції тощо, настає час своєрідного «похмілля» чи розчарування, що змушує журналістів прискіпливо подивитися на ті речі, яких раніше воліли не помічати.

Розчарування перше: нова поліція та правоохоронна система. Убивство на розі вулиць Шевченка та Української у Чернівцях, окрім звірячої жорстокості, з якою убивця забивав жертву, набуло й іншого акценту в пресі: незадовільна реакція поліції. У четверговому номері «Молодого буковинця» Микола Кобилюк та Марина Кавкало у матеріалі «Бив, як звір», наводять пряму мову очевидиці події: «...Дуже довго їхала поліція. Люди кричали поліцейським: «Біжіть, він туди побіг», вказуючи на двір, де переховувався той чоловік. Поки вони зайшли туди, він втік».

Подібної тональності дотримується й газета «Час». На передовиці у матеріалі «Вбивство у Чернівцях», зазначається: «Кажуть, що поліція дуже швидко вийшла на слід убивці. Але не затримала його. А на другий день повідомила, що зловмисник сам прийшов до відділку й зізнався в убивстві. Де він був цілу ніч, що робила поліція, аби його знайти? Про це правоохоронці не повідомляють». У тому ж матеріалі вказується, що нова поліція «не спроможна поки що попередити подібні злочини чи захистити людей від нападників. Тому потрібен закон про зброю. Аби кожен міг захистити себе, свою родину, свій дім». Нейтральної тональності у висвітленні вбивства дотримуються газети «Погляд» та «Чернівці», подаючи інформацію поліції.

Розчарування друге: #деБілик. Цього тижня у друкованих ЗМІ ще раз розглядаються перипетії довкола «справи Білика». У «Молодому буковинці» Микола Кобилюк у матеріалі «Студентів судили, а він не винен?» зазначає, що у депутатів Чернівецької міської ради працює кругова порука щодо їхнього колеги Ростислава Білика. Висвітлюючи спробу внесення на порядок денний сесії міськради питання щодо звернення до керівників правоохоронних структур України з проханням розібратися у цьому скандалі, яка так і не набрала достатньої кількості голосів депутатів, журналіст поцікавився у депутатів різних фракцій чому вони не підтримали це питання. Відповіді депутатів можна охарактеризувати сленговим виразом – «з’їхали з питання».

У газеті «Буковина» Анатолій Ісак у матеріалі «Пшик із гучної справи» пише про скаргу з боку активістів ГМ «Опора» щодо бездіяльності прокуратури м. Києва у справі Білика. Також автор наводить прізвища усіх депутатів Чернівецької міськради, які голосували проти або утрималися під час внесення до порядку денного сесії питання щодо звернення до керівництва правоохоронців у згаданій справі. «Чому ці депутати проігнорували заклик колеги розслідувати ганебний факт про підкуп виборців Ростиславом Біликом? Як пояснити цю солідарність? Чи не задумувалися вони над зламаними долями виключених студентів? Боюся допустити таку думку, однак, може, й вони використовували нечесні прийоми на шляху до заповітного мандата», – припускає Ісак.

Розчарування третє: міська влада. Цього тижня на горіхи від журналістів дісталося як різним підрозділам міської влади, так і міському голові. У матеріалі «Чернівецький виконком дбає про громаду чи про перевізників? 17 маршруток возитимуть пільговиків, а 26 – ні» Людмили Чередарик, який вийшов у газеті «Версії», йдеться про незрозумілий механізм визначення коефіцієнта співвідношення кількості пасажирів, які мають право на проїзд. Як зазначає автор, цей коефіцієнт у рази вищий, ніж у сусідніх з Чернівцями обласних центрах й, фактично, «висмоктаний із пальця», оскільки вести мову про якійсь реальні цифри можна лише після вивчення пасажиропотоку, чого у нашому місті досі не зроблено. Також Людмила Чередарик описує свої враження після спілкування із посадовцями міської ради, які можна означити словом «відфутболювання».

У матеріалі Ольги Максимюк «Пільговики поїдуть безкоштовно» в газеті «Погляд» виноситься резонне питання щодо дотримання перевізниками, які здійснюватимуть пільгові перевезення, усіх зобов’язань, які наклала міська рада, виділивши 3 млн. гривень. «Щоправда, чи будуть дотримуватися перевізники усіх цих зобов’язань, зможемо оцінити згодом. Адже чернівчани неодноразово ставали свідками, коли перевізники декотрих маршрутів скасовували на власний розсуд рейси, змінювали графік руху тощо. І нині, коли гроші на перевезення їм дадуть з міської скарбниці, у водія може зникнути стимул виконувати вчасно якійсь рейси, аби зібрати більше пасажирів. Бо гроші вже отримав». Тему громадського транспорту продовжує газета «Чернівці». У матеріалі «Пільговий проїзд буде, автопарк ЧТУ збільшать» Василя Вінничука, йдеться про рішення міськради виділити 24 млн. гривень на придбання транспорту для тролейбусного управління.

За голий популізм депутатів Чернівецької міської ради критикує у газеті «Погляд» Ольга Максимюк. У матеріалі «Пустий піар без роботи», авторка зазначає: «Чернівецькі депутати VII скликання б’ють рекорди у тривалості сесійних засідань міськради. Цього разу міські обранці засідали уже чотири дні. Однак ухвалювати рішення з порядку денного не поспішають, сесійна зала наповнена уже традиційно переважно порожньою балаканиною. А якщо і голосують, то диву дивуєшся результатам рішень». Журналістка наголошує, що депутати часто для просування своїх питань запрошують до сесійної зали чернівчан, створюючи таким чином видимість громадського тиску. Сама ж робота міськради сьомого скликання відзначається протистоянням низки депутатів та міського голови.

За безгосподарність цього тижня дісталося й міському голові Олексієві Каспруку. Шеф-редактор газети «Час» Петро Кобевко провів «віртуальну екскурсію» занедбаними фасадами міста у матеріалі «Чернівці облуплені». «Ми вирішили показати міському голові та десяткам різних служб і спеціалістів, котрих поставили на сторожі нашої історії, архітектури, котрим платять гроші за збереження культурної спадщини Чернівців, те, чого вони не бачать або зумисно не хочуть бачити». Автор зазначає, що на ремонт фасадів потрібні незначні кошти та увага влади.

Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ

В оформленні використано шпальту газети «Погляд»