Тема № 1. Антикорупціонери в банці.

В Чернівцях відбулася робоча (ознайомча) зустріч ініціативної групи «Руху за очищення» в Чернівецькій області. На зібранні були присутні як представники громадських організацій, так і окремі активісти. Мала місце конструктивна дискусія з питання розгортання Руху в Чернівецькій області. Основна увага була зосереджена навколо антикорупційної діяльності і підготовки Антикорупційного форуму у Чернівцях. Роль координатора взяв на себе чернівецький Демократичний Альянс.

Найцікавіше питання в тому хто здобуде лідерство в русі (майбутній силі імені Міхеіла Саакашвілі). Сьогодні лідерами хочуть виступити Іван Патарак і Василь Забродський. Цікаво, що обидві кандидатури виглядають комічно, оскільки Василь Іванович є фігурою достатньо одіозною і неоднозначною. З іншого боку, комічним буде виглядати збір підписів проти Уряду Арсенія Яценюка явним ставлеником його команди Іваном Патараком.

Тема № 2. Дорожні тендери Бурбака.

Народний депутат Максим Бурбак вважає безвідповідальною заяву про те, що Чернівецька обласна державна адміністрація не використала 100 мільйонів гривень, отриманих на дороги від митниці. «Слова про невикористані 100 мільйонів вирвані з контексту. Як колишній міністр я заявляю відповідально: класти асфальт у сніг — це злочин. Ремонтувати дороги можна при середній температурі не нижчій за +5 градусів». Нардеп також нагадав, що процедура освоєння бюджетних коштів досить тривала — зокрема, оголошення і проведення тендеру займає два місяці. «А класти асфальт у сніг я не дозволю, — сказав Максим Бурбак. — Я розумію, що декому на Буковині дуже хотілося б «дорватися» до цих грошей і «поховати» їх у снігу, але цього не буде».



Нардеп Максим Бурбак вчергове плутає державну кишеню з власною. Його бажання допомогти своєму однопартійцю вибратися з крутого піке викликає повагу, але очевидними стають неформальні причини затягування процесу освоєння бюджетного профіту. Основна причина – бажання нагрітися на тендерах. Тому певним іспитом на чесність чинної буковинської влади стане чесне проведення відповідних тендерних процедур. Якщо це буде так – прийдеться зняти шапку і визнати стратегічний геній мудрого Олександра Фищука та рішучість і безкорисливість патріота Максима Бурбака.

Тема № 3. Політичний туризм в БДФЕУ.

Буковинський державний фінансово-економічний університет продовжує боротьбу проти приєднання до ЧНУ. Команда Володимира Прядка заручається підтримкою все більшої кількості різних політичних сил і в регіоні, і в Києві, тому сміливо висловлює свої претензії до Уряду у вигляді резолюції мітинга: «Заявляємо продовжити боротьбу студентства, науково-викладацького колективу, батьків БДФЕУ за скасування несправедливого розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію БДФЕУ».»



Тему приєднання прокоментували мер Чернівців Олексій Каспрук, який вважає, що питанням приєднання БДФЕУ до ЧНУ мають займатися фахівці від освіти, а не політики і голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук, який не може дати оцінку ситуації: «Заклад підпорядкований Міністерству освіти. Міністерство визначилось, вони краще у даному випадку знають і дають оцінку цій ситуації, ніж я, як голова адміністрації», – зазначає пан губернатор. Разом з тим Чернівці очікують наплив політичного туризму – підтримати студентів, окрім буковинського клану депутатів, зголосилися київські «альфачі» – Микола Томенко та Олег Ляшко.

Тема приєднання БДФЕУ до ЧНУ набуває нових яскравих барв. Вона переходить від фази прямої громадської дії у фазу позиційної політичної боротьби. В цій боротьбі є агресивна сторона (команда Володимира Прядка, опозиційні політики, місцеві активісти), яка намагається добитися постійної актуалізації питання, його загострення – і пасивна сторона (чиновники МОН, місцеві чиновники, прихильники політики Уряду), що прагне зняти питання з порядку денного, затягнути його вирішення, перевести в іншу площину. В такій позиційній боротьбі найчастіше перемагає «агресивна» сторона, яка активніше впливає на суспільну думку.

Єдина загроза перемозі БДФЕУ – політика. Політикам вигідні обидва варіанти завершення конфлікту. Якщо виграє команда ректора – вони припишуть цю перемогу собі, якщо програє – будуть ганити Уряд і вимагати його покарання. Для них важливий не кінцевий результат, а фон для власного піару. В цій деталі і «криється диявол». Навіть маючи важілі вирішити проблему, політики вибирають варіант програшу, який дає більше політичного профіту.

Тема № 4. «Румунське питання» і «рука Москви».

Великий захисник пригнічених Ігор Жижиян поступово закриває «румунську тему». Відчуваючи подих силових структур, «повстання румун» завершилось у Глибоці створенням громадської організації «Майбутнє Буковини». Її головою обрали Валерія Романюка, заступником – Ігоря Жижияна. Організація розпочала збір підписів за відставку начальника обласної митниці Миколи Салагора.



Губернатор Олександр Фищук побачив у подіях в Порубному «російський слід»: «Синхронно відбулися акції проти влади у різних куточках області. Ніби якась невидима рука їх спрямовувала у бік великих та небезпечних конфліктів. В один день і в одну годину перекрили міст в Атаках, Хотинського району. Нібито люди вийшли на протест проти об’єднання Хотинщини з Кельменеччиною. У цей же час студенти БДФУ пікетували і обласну, і міську ради, ходили походами по Чернівцях, били у бубни і висловили протест проти об’єднання вузів. Саме тоді, коли горіла Хотинщина і Чернівці кордон з Румунією перекрили протестувальники з Глибоцького, Сторожинецького, Герцаївського та інших районів області. Вони вимагали безмитного ввезення автомобілів і вивезення цигарок контрабандними шляхами».

Олександр Григорович має інформацію, що людям, які стояли на пункті пропуску «Порубне», платили за перекриття траси. «Росія з нами війну так просто не закінчить. В західні регіони направляються окремі групи для того, щоб дестабілізувати ситуацію в регіоні. Це факт!»

«Румунське питання» закрилось так само швидко, як і відкрилось. Активіст Ігор Жижиян створив чергову фіктивну організацію, яка одразу ж почала збирати підписи за відставку митника Миколи Салагора. Підтекст зрозумілий. Це так звана «обратка» за оприлюднення ним документів, що стосуються подвійного громадянства соратників чинного голови Чернівецької обласної ради Івана Мунтяна. Довго гратися з національним питанням псевдоактивістам не дозволив інстинкт самозбереження. Натомість губернатор побачив у цих діях «руку Москви». «Рука Москви» завжди з’являється в той момент, коли справи погані. «Рука Москви» - останній аргумент тих, хто не справляється з ситуацією. Замість того, щоб показати «відкручені яйця» провокаторів, губернатор на своїй зустрічі з пресою говорить про «руку Москви». І це все, що нам треба знати про голову Чернівецької ОДА.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Альони Чорної

________________________________________

Читати більше:

Дайджест 07.02 | Падіння Фищука. Румунський фарс. Міністерство бере паузу