18 червня в Чернівецькій міській раді вперше за 2 роки відбулась погоджувальна рада, на якій мер і депутати обговорили сесійний порядок денний. З огляду на взаємну недовіру депутатського корпусу і міського голови – чи слід переоцінювати цей політичний сигнал? Після неприємної розмови з Андрієм Садовим Олексій Каспрук робить демонстративні жести, які могли би послабити градус протистояння в чернівецькій Ратуші. Однак старання мера, судячи з усього, запізнілі і мають суто протокольний характер.
Під час неформальної зустрічі в міській раді 13 червня лідер «Самопомочі» Андрій Садовий дав зрозуміти, що підтримує тісний діалог з лідером депутатської більшості Василем Проданом. Цей сигнал залишився за кулісами Ратуші і не потрапив на шпальти місцевих ЗМІ, але додатково мотивував міських обранців до рішучіших дій проти чернівецького голови. У світлі цих ремарок інші публічні заяви Андрія Садового – про те, що перевибори міської ради «неможливі», як і його заклик до співпраці мера і депутатів – прочитувались ще дражливіше для Олексія Павловича.
Слова Андрія Івановича однозначно прочитали як запевнення, що фракція «Самопомочі» у парламенті, розуміючи непевну партійну ситуацію на Буковині, за перевибори в Чернівцях не голосуватиме. Те, що дострокових виборів Чернівецької міської ради не буде, засвідчила і чергова невдала спроба лідера фракції «Народного фронту» Максима Бурбака внести це питання на розгляд комітету Верховної Ради з питань регіональної політики 6 червня. Блокування парламентських ініціатив, зупинка відкликання депутатів, оновлення місцевого керівництва «Самопомочі» та її «зачистка» від людей Максима Юрійовича розв’язали Василю Продану руки в протистоянні з Олексієм Каспруком.
Відставка чернівецького голови санкціонована і вищим партійним керівництвом «Батьківщини», з якою група «Рідного міста» стратегічно зблизилось і в Чернівецькій обласній (через Радикальну партію), і в Чернівецькій міській радах (через широку коаліцію, орієнтовану на секретаря). З іншого боку, саме підтримка «Батьківщини» ускладнює діалог із владною «Солідарністю», яка, продовжуючи торг, не визначилась у питанні припинення повноважень міського голови. Цією «вилкою» вміло користуються «фронтовики», котрі все ще позиціонуються сателітами Банкової – на відміну від Юлії Володимирівни, яка для Петра Порошенка є ворогом № 1.
З огляду на зближення «Рідного міста» і «Батьківщини», в Адміністрації Президента, попри певну байдужість до місцевих розкладів, прохолодно дивляться на можливе посилення БЮТу в регіонах напередодні виборчої кампанії, коли всі сили влади будуть кинуті на перемогу Петра Порошенка. Переговори про передачу секретарства висуванцю «Батьківщини» Олександрові Пуршазі лише ускладнюють діалог, дратуючи керівництво «Солідарності». Доки Оксана Продан залишається народним депутатом від Блоку Петра Порошенка, а результат президентських виборів, як і їхня дата, невідомі – Василь Продан змушений рахуватись із позицією київської влади.
Хоча питання про його і дружини висування на парламентських виборах 2019 р. в рядах «Батьківщини» розглядається цілком серйозно. Як і у 2012 та 2014 рр., Василь Продан буде рухатись одночасно двома колонами: в опозицію під прикриттям влади – у владу при підтримці опозиції. Появу Оксани Продан на партійному форумі «Новий курс України» 15 червня можна сприймати як перший публічний сигнал цього зближення – зближення, яке може зупинити лише поразка Юлії Тимошенко на виборах Президента. Кінцеве рішення залежатиме від того, чи підтримає главу держави Віталій Кличко, адже в парламенті Оксана Петрівна залишається речником депутатської групи УДАР – відповідно, її вага у БПП і політичних переговорах помітно зросте.
Не виключаємо, що попри напружені стосунки Петра Порошенка з групою Дмитра Фірташа, з Банкової надсилають УДАРу позитивні сигнали з метою заручитись максимальною підтримкою в кампанії 2019 р. Адже неоднозначні сигнали, які у справі журналіста Аркадія Бабченка – через Олександра Арсеновича – надсилали міністрові внутрішніх справ Арсену Авакову, вже призвели до неприхованого дрейфу частини «Народного фронту» в напрямку Юлії Володимирівни. Що створює сприятливий політичний клімат для швидкої розв’язки кризи в Чернівцях – не відкладаючи її в довгу шухляду.
Адже чи буде сенс відставляти Олексія Каспрука за 1,5 роки до місцевих виборів? Якщо Василь Сафронович утратить час та ініціативу і не зможе припинити повноваження міського голови влітку 2018 р., то питання відставки може бути зняте з порядку денного взагалі. Наразі триває боротьба за вирішальні голоси, яка перейшла в банальне змагання ресурсами. Нам відомо про спроби влади перекупити кількох депутатів, у зв’язку з чим ставки в Ратуші почали зростати. Проте по мірі того, як збігає каденція ради і спливають міські ресурси – постає зустрічне питання: чи ця гра вартує свічок? Адже щоби «відбити» інвестиції як у відставку, так і в порятунок Олексія Павловича – переможцеві над Чернівцями не залишиться нічого іншого, як їх розграбувати.
З огляду на це нападаюча сторона «Рідного міста» може ефектно скористатись закликом Андрія Садового ще раз сісти за стіл переговорів і відкликати свій проект про дострокове припинення повноважень міського голови – у відповідь на відкликання звернення мера про розпуск Чернівецької міської ради. Врешті-решт, готовність до компромісу Василь Продан підтверджував навіть у день «відставки» 31 травня. А це значить, що зробити крок назад, не втративши обличчя і здобувши політичні дивіденди – все ще можливо. Інша справа, чи готовий до діалогу Олексій Каспрук.
Святослав Вишинський — спеціально для БЦ
В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка
________________________________________
Дивитись більше:
________________________________________
Читати більше:
Святослав Вишинський | Народний мер проти «Народного фронту». Розкол у «Партії чернівчан»