Головна стратегічна слабкість буковинської політики – її тотальна кулуарність. Більшість «гарних ходів», «ударів» та «політичних технологій» не є предметом уваги громадян, оскільки інформація про особливості кулуарної гри назагал проціджується лише у вигляді чуток і цензурованої підконтрольними ЗМІ напівправди. Лідери «політики кулуар» мають свій особливий внутрішній уклад – їм непотрібно пояснювати логіку своїх дій громадянам. Вони діють у системі координат, де існує головна цінність – влада.

В такому форматі твориться невеликий, але супервпливовий клас регіональних політиків, які формально мають невеликий статус, але через розуміння суті політики саме вони можуть впливати на прийняття ключових рішень. Ще одним важливим маркером цих регіональних політиків є хороші особисті зв’язки в центрах прийняття рішень у Києві. Сьогодні такими політиками в Чернівецькій області є Максим Бурбак, Василь Продан, Володимир Куліш, Іван Мунтян і Роман Ванзуряк. Саме між ними відбувається основна кулуарна боротьба за ключові посади в регіоні і саме вони можуть вести системні політичні кампанії. Сьогоднішній час змушує їх бути більш-менш публічними, але все одно – їхня основна сила перебуває поза софітами громадської уваги.

Явним «таємний» розклад політичних сил стає в кризових моментах. Сьогодні, після раптового бажання змінити своїх заступників Олександром Фищуком, настав час запуску прихованих сценаріїв, найбільш радикальний і несподіваний з яких т.зв. «сценарій Ванзуряка». Це достатньо розтягнута в часі «заготовка», яка була напрацьована ще рік тому. Її ціна – перемога в боротьбі за губернаторське крісло в Чернівецькій області.

Зараз ситуація склалася так, що, намагаючись збити головного свого антагоніста з партії «Солідарність», чинний голова ОДА хоче залишитися єдиним центром впливу в області. В свою чергу – його пропрезидентський опонент Володимир Куліш хоче збити нинішнього губернатора. У такій кризовій ситуації найцікавішою є «гра Ванзуряка», який намагається знову стати першою людиною в області.

Тут важливо нагадати трохи історії. «Раптовою» відставка Романа Ванзуряка була для широкого загалу буковинців, але для основних гравців було зрозуміло, що це був прорахований стратегічний крок. Після завершення парламентської виборчої кампанії стало зрозуміло, що УДАР спочине в Бозі і не буде самостійним гравцем, тому Роман Степанович не міг самостійно сформувати політичну підтримку в регіоні. Прораховуючи його потенційну слабкість, політичні опоненти зі сторони Президента (група Куліша–Стеця) та група Бурбака почали максимально утруднювати поточну бюрократичну роботу. Уникнути політичної розправи він зміг тим, що, знаючи про початок «перехресної» кампанії проти себе, подав у відставку на випередження. Але це не значить, що його гра і бажання далі керувати Буковиною закінчилась.

Прогнозуючи майбутній формат буковинської влади, він стравив між собою дві групи, які хотіли його позбутися. Він віддав їм свій майданчик, який отримав після революції, обласну владу. Був чіткий прорахунок. Формат владної команди «Фищук–Куліш» був з самого початку програшним, конфліктним і недієвим. Роман Ванзуряк, знаючи це, планував довгу комбінацію, з якою знайомі декілька людей, включаючи київських політиків. Її суть – дочекатися початку і загострення конфлікту влади на Буковині. Далі – дотягнути вирішення «буковинської кризи» до повноважень своїх столичних колег. Ті, зважаючи на неможливість вирішення проблеми в парадигмі перемоги однієї з команд (президентської чи прем’єрської), запропонують змінити всі фігури на антикризового менеджера, який швидко  ввійде в команду ОДА (половину якої він сам туди і привів). Це дасть змогу політичному керівництву в Києві обгрунтувати повернення Романа Ванзуряка та зробити ще одне перетасування політичної колоди в Чернівецькій ОДА.

Цей сценарій був максимально прихований від широкої громадськості Чернівецької області. Аж до найближчого часу, коли представник «Народного фронту» Олександр Фищук зробив фатальну помилку своїм бажанням зачистити область для своєї політичної команди. Намагаючись звільнити Володимира Куліша, він запустив цей «заморожений до кращих часів», сценарій Ванзуряка. В цій ситуації знову починається жорстка рубка на знищення між Фищуком і Кулішом. Він уже перейшов на рівень столиці, де їхні політичні покровителі вчергове демонструють безкомпромісність своїх позицій. Сценарій вже запущено і зірвати його може лише поспішна реакція і правильне розуміння значення публічного тексту Романа Ванзуряка в «Фейсбуці», де він «між рядків» обмовився про можливі події. Цим постом Роман Ванзуряк зупинив декількох серйозних кулуарних гравців від завершення їх планів взаємного самознищення. Оговтались уже на самому краю прірви.

Сьогодні «гра Ванзуряка» близька до виграшу. Питання про його повернення на губернаторство в Чернівецьку ОДА уперлось у те, чи не знайдуть черговий компроміс партійні «рішали» в Києві. І навіть якщо цей компроміс буде знайдено, постійний тиск можливого повернення «губернатора Майдану» буде висіти над старим керівництвом області.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Сергія Зарайського

________________________________________

Читати більше:

Михайло Шморгун | Ритуальні жертви і братська могила Фищука