4 липня Патрульна поліція відзначила третій рік роботи в Чернівцях. Чому після реформи правоохоронної системи в суспільстві зникає відчуття безпеки?

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 3 роки тому взявся реформувати правоохоронні органи. На хвилі політичних трендів, пов’язаних з люстрацією та викоріненням корупції, Аваков гучно заявляв про те, що міліція – корумпована структура, яка вже віджила своє та потребує радикальних змін. Крім того, у пасив міліції регулярно записували жорстокі дії «Беркуту» на Майдані, під час Революції Гідності. А тодішні ДАІвці стали героями анекдотів, готовими за гроші на будь-який вчинок, що суперечить загальнолюдській моралі.

Озираючись назад, здається, що саме у 2015 р. сподівання та прагнення українців до змін досягнули свого піку з часів незалежності. Тож, попри скептицизм та жарти, народ все ж підтримав реформу та навіть досить швидко навчився міліціонерів називати «полісменами». Наприкінці того ж таки 2015 р., з 7 листопада розпочався процес реформування міліції. Структуру обласного управління внутрішніх справ поділили на 5 підрозділів, кожен з яких є незалежним один від одного та підпорядковується безпосередньо відповідному департаменту в Києві. Однією з таких новостворених структур стала Патрульна поліція. По суті, вона перейняла на себе функції колишньої патрульно-постової служби, завдання якої полягало в патрулюванні вулиць, а також Державтоінспекції, яка слідкувала за безпекою на дорогах.

Новим «копам» бракне мотивації

Сил та ресурсів на рекламну кампанію Уряд, який тоді очолював буковинець, соратник Арсена Авакова по «Народному фронту» Арсеній Яценюк, не шкодував. Чернівці стали одними з перших міст, де в березні 2016 р. розпочала роботу Патрульна поліція. Коли в місті розпочали перший набір до лав новоствореної структури, ажіотаж був чималий: на одне місце претендували кілька десятків кандидатів. Люди прагнули власними руками творити зміни в державі і бачили в новій поліції дієвий інструмент. Для служби тут не треба закінчувати академії, університети, інститути внутрішніх справ чи носити погони – теоретично, «копом» може стати кожен. Потрібно лише пройти суворий багатоетапний відбір.



Початок видався досить успішним. Попри жарти, що лунали з різних боків про те, що вся допомога полісменів полягає в супроводі літніх людей на пішохідних переходах чи поповненні рахунку мобільних телефонів громадянам, все ж ефект від появи нової служби на дорогах був помітним. Вуличні гонщики припинили ганяти нічними вулицями, не призначені для стоянки місця звільнилися від запаркованих усупереч правилам автомобілів, водії почали навіть пристібати паски безпеки та пропускати пішоходів на «зебрі», адже з новими служителями правопорядку «домовитися» було неможливо – вмотивовані змінювати країну люди «з народу» з усіх сил намагалися працювати чесно та гідно виконувати покладені на них обов’язки. На жаль, ентузіазму «копам» вистачило ненадовго.

Поміняли лише «обгортку»

Можливо, патрульні просто втомилися від упередженого ставлення та скепсису людей. Чи то пак, стикнулися з реаліями своєї роботи, в яких суди не виносять ухвали п’яним водіям, звичайні громадяни зневажають закон та навіть під час затримання порушників громадського порядку стають на бік останніх, проявляючи агресію у бік правоохоронців. Так чи інакше, перший тривожний дзвіночок пролунав невдовзі після утворення в Чернівцях Управління патрульної поліції. Полісмени на службових «Prius» один за іншим почали потрапляти у ДТП. Протягом неповного першого року свого існування гібридні «Toyota» полісменів 31 раз потрапляли в аварії. При тому, що на балансі чернівецького управління на той момент перебували 35 автомобілів відомої японської марки.

Згодом новини про ДТП за участі полісменів почали зникати з інформаційного простору Чернівців. Чи то «копи» навчилися їздити краще, чи просто почали ставати героями інших новин... У березні минулого року на Кіцманщині затримали патрульного, який перебував у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння. За кілька місяців полісменів почали залучати до патрулювання траси Чернівці—Порубне та відпрацювання спільно з іншими службами правопорядку україно-румунського кордону. Так, під час одного такого відпрацювання співробітника Патрульної поліції затримали на хабарі 400 доларів за безперешкодне перевезення підакцизних товарів.

Водночас полісмени раз по раз опинялися в епіцентрі скандалів під час затримань правопорушників та сутичок із населенням. Крайній інцидент трапився у квітні цього року. Під час спроби затримати водія та пасажирів автівки, що втрапила в ДТП, екіпаж поліції, що складався з хлопця та дівчини, був не в змозі самотужки затримати двох п’яних чоловіків 66 та 24 років. Дебошири застосували проти полісменів газовий балончик та розмахували кулаками. У відповідь екіпаж сам вдався до застосування спецзасобів та лише разом із іншими екіпажами, які приїхали до місця пригоди, «копи» зуміли заспокоїти агресивно налаштованих чоловіків.

У червні ж одного з патрульних затримали на кримінальному правопорушенні. Разом зі спільником вони за допомогою залякувань та фізичного насилля змушували платити «данину» крадія номерних знаків з автівок за «кришування» його «бізнесу». Під час затримання полісмен намагався втекти. Під час обшуку в затриманого копа знайшли кокаїн та 1000 євро.

Не хочуть одягати форму через втрату довіри

Вочевидь, сучасної форми та нової назви виявилося недостатньо для того, щоби зруйнувати стереотипи, збережені нашими громадянами у пам’яті ще з часів існування міліції. Авторитет та довіру в населення патрульним поліцейським так і не вдалося завоювати. Адже після ажіотажу, який викликав перший набір до лав Патрульної поліції Чернівців, наступна кампанія з поповнення особового складу, що розпочалася рік тому (у червні 2017-го), фактично провалилася. Донабір, що розпочався у червні, мав тривати 20 днів. Хоча цього разу завдання було значно простішим – доукомплектувати підрозділ, а не набрати його з нуля, як у 2016-му – визначеного терміну виявилося недостатньо. Тож відбір продовжили спочатку до 31 липня, потім до 1 серпня, а згодом – на невизначений час.



Та навіть таке рішення не змінило ситуацію. Кілька місяців тому в поліції вирішили спростити умови відбору для кандидатів та дали змогу проходити його повторно, якщо не вдалося вкластися у норматив із першого разу. У червні поліція заявила ще й про збільшення граничного віку кандидатів з 35 до 40 років. Чи допоможе доукомплектувати підрозділ ця крайня міра, покаже час, натомість поки що Патрульна поліція звітує про 45 вакансій.

За 2,5 роки свого існування нова поліція не зуміла навести лад ні на дорогах, ні у житловому секторі. Починаючи з 2015-го кількість дорожньо-транспортних пригод щороку зростає. Так, три роки тому кількість аварій в Україні відчутно перевищила позначку в 130 тис. випадків. У 2016-му їх нарахували майже 160 тис., а торік їхня кількість перевищила цю позначку. Тенденція щодо збільшення з року в рік простежувалася і в статистиці постраждалих та травмованих в автопригодах. Не краща ситуація і в профілактиці злочинів. Зокрема, на теренах Чернівецької обл. кількість кримінальних правопорушень торік збільшилася на 7,5% у порівнянні з 2016 р.

Водночас, у 2015–2016 рр. підготовка одного полісмена коштувала 128 тис. гривень. Національна поліція щороку отримує видатків з бюджету на суму близько 90 мільярдів гривень. Що ж змінила реформа поліції в Україні? Як вплинула на безпеку у Чернівцях поява Патрульної поліції? Ці питання залишаються відкритими, як і те, чим стала реформа для її ініціатора Арсена Авакова: провалом, що з амбітної ідеї перетворився на мильну бульбашку – чи величезною аферою, яка дала змогу заробити мільярди на банальному перейменуванні структури та заміні додатків, сума яких не змінилася...

Сергій Проценко * — спеціально для БЦ

* У зв’язку з конфліктом інтересів автора матеріал публікується під псевдонімом

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Дивитись більше:

________________________________________

Читати більше:

Сергій Проценко | «Відлуння» громади. Технологія тиску на депутатів