Акції протесту сніжним комом накривають Буковину. Кожен з протестів, що сьогодні відбувається в різних частинах краю, має свою маленьку публічну історію і внутрішні приховані мотиви, які роблять їх не такими вже романтично-наївними. За маскою відстоювання спільних інтересів найчастіше ховається банальний «шкурняк» або тонка політична гра, де статистами виступають люди. На фоні карантину, чергового незрозумілого грипу буковинський нарід зчиняє колот. Можна було б вкотре вдало пожартувати з цього приводу, але, на жаль, ситуація кризова, реформ не видно, а місцеві чиновники не вселяють оптимізму в озлоблених і доведених до межі бідності громадян. Загальна картина як ніколи погана для місцевої влади. Кожен з «непростих протестів» може привести до практично повної втрати контролю над ситуацією, яка і так виглядає не дуже оптимістично.

Тема № 1. БДФЕУ: «за своє і проти всіх».

На сесії Чернівецької міської ради перед депутатами та студентами Буковинського державного фінансово-економічного університету виступив представник з Міністерства освіти України. Директора департаменту освіти Олега Шарова до Чернівців запросив міський голова, аби він пояснив ситуацію щодо реорганізації БДФЕУ. Однак його виступ студенти супроводжували вигуками «Ганьба!» Депутати проголосували за звернення до Президента і прем’єр-міністра щодо скасування рішення про приєднання БДФЕУ до Чернівецького національного університету. За – 33 голоси.



Протистояння БДФЕУ проти насильницького приєднання до ЧНУ має декілька площин. Перша – публічна боротьба проти рішення про реорганізацію з метою його скасування. Тут команді Володимира Прядка стає в нагоді панічний страх всіх місцевих чиновників перед акціями протесту, перекриттям доріг та іншими акціями прямої дії. Губернатор, голова обласної ради і мер публічно підтримали позицію БДФЕУ після того, як велика (навіть по київським міркам) кількість студентів, батьків та викладачів продемонструвала своє послідовне бажання залишатися окремим ВНЗ. Публічне звернення міськради – серйозний козир команди Прядка в їх боротьбі. Друга площина боротьби – більш тонка, політична. Зважаючи на підвішений стан Уряду, «лікарняний» міністра освіти Сергія Квіта, Прядко у публічній площині нещадно ганить Арсенія Яценюка, з прицілом на те, що уже новий прем’єр, або на крайній випадок новий міністр освіти у переформатованому Уряді вирішить питання БДФЕУ на користь мітингувальників. Найслабшою ланкою у цьому процесі є міністерство освіти, яке демонструє свою некомпетентність: вони на рівному місці створили в Чернівцях передреволюційну ситуацію. Таких численних мітингів область не знала з часів Революції гідності.

Тема № 2. Порубне: «митні війни».

Активісти звинуватили голову Чернівецької обласної державної адміністрації Олександра Фищука, його заступника та головного митника Миколу Салагора в утисканні румуномовного населення на Буковині. Мітингувальники, які у вівторок перекрили дорогу при в’їзді на міжнародний пункт пропуску «Порубне» у Чернівецькій області, вирішили ночувати на місці проведення акції протесту. Організатор Ігор Жижиян вимагає припинити переслідування румуномовної частини населення Чернівецької області та негайного звільнення голови Чернівецької ОДА Олександра Фищука, його першого заступника Володимира Куліша та начальника Чернівецької митниці Миколи Салагора.

«Повстання румуномовного населення на Буковині. Яке повстання, про що ти, хлопе, говориш? Це жахливі речі, з цього починався Донбас». Це «спецслужби. Не румунські. Румунам це невигідно. А ось ці російські, які то Бессарабську Народну Республіку хотіли проголосити на території Одеської області, то фальсифікат запускали, що чернівецькі румуни собі автономії прагнуть. І такі провокації дуже небезпечні. Бо ж сумнівні акції протесту з нібито невдоволеними етнічними меншинами можуть мати серйозні наслідки», – прокоментував політолог Ігор Буркут.



Відреагував народний депутат Григорій Тіміш: «Маю визнати, що епопеєю з румунськими паспортами та подвійним громадянством, яку ми маємо можливість спостерігати останнім часом в Чернівецькій області, скористалися так звані громадські активісти, які вирішили розхитати ситуацію в Буковині. Переслідуючи свої корисливі інтереси, ці псевдопатріоти, прикриваючись гаслами Революції гідності та пам’яттю Героїв Небесної сотні, роблять спробу підірвати міжнаціональний мир на Буковині та зруйнувати багатовікову традицію гармонійного співжиття українців, румун, молдаван, євреїв, поляків та представників інших національностей на Буковині».

Ситуація з блокуванням дороги на Тереблечі теж має декілька площин. Перша і найголовніша – підняття «румунського питання» відбулося в момент жорсткої кризи в яку потрапив голова облради Іван Мунтян. Нагадаємо, що його однопартійці були замішані в скандалі з подвійним україно-румунським громадянством, ініціатором якого виступив головний митник області Микола Салагор. Неоднозначний активіст Жижиян з’являється з румунською проблематикою на піку скандалу з «бютівськими паспортами» і відводить акцент теми від підопічних Івана Мунтяна до «міжнаціональної теми». («Совпадєніє – нє думаю!») В такій логіці подій «румунська карта» задіяна, як т.зв. «обратка» Салагору, звільнення якого і вимагає активіст Жижиян. Ця ситуація показує, що регіональні політичні гравці готові на будь-які жертви, щоб відвести удар від себе. Ще одна площина цього питання – боротьба за область, яка ведеться між групами Яценюка і групою Продана, що намагається допомогти і використовує Мунтяна для публічних ударів по іміджу прем’єра і його оточення. Ставки в цій грі значно зросли і протистояння виходить на новий рівень, де підтягується і компромат, і «румунське питання». Сьогодні поле бою Порубне, а завтра може полихнути і в інших місцях.

Тема № 3. Хотин: «боротьба за статус міста».

У селі Атаки Хотинського району Чернівецької області кілька десятків місцевих жителів на одну годину перекрили трасу перед мостом. Таким способом вони протестували проти ймовірного приєднання Хотинщини до Кельменецького району. «Активісти на одну годину перекрили трасу перед мостом в Атаках, а також на «Трьох святих», бо хочуть, щоб їх почули не тільки в нашому краї, а й у Києві». Нагадаємо, жителі Хотина виступили проти приєднання установ та організацій до Кельменців. Натомість у Хотинській районній державній адміністрації заспокоїли: ніхто район не збирається приєднувати до Кельменеччини.



Ситуація в Хотині більш однозначна. Там боряться проти «директивної децентралізації». Численні оптимізації, укрупнення і т.д. дають збій у той момент, коли логіка Києва упирається в логіку Хотина. Так київські реформатори бачать стратегічним центром буковинської Бессарабії саме Кельменці, зважаючи на їх більш вигідне географічне розташування. Такий порядок речей недовподоби місцевим елітам Хотина, які закріпили за собою неформальне лідерство в своєму регіоні. Потужний мер Хотина Микола Головльов став одним з ініціаторів дискусії, головним рефреном якої є небажання міста Хотина приєднуватися до селища Кельменці. Позиція мера зрозуміла, він втрачає реальні заробітні ставки, які відходять селищному голові Кельменців Сергію Буняку, він бачить, що стратегічно Хотин буде програвати. Тому для Хотина перекриття доріг є певний спосіб розвернути назад процес «київської децентралізації». Для Хотина це боротьба за статус міста.

Тема № 4. Сторожинець: «боротьба за партійну друкарню».

Працівники КП «Сторожинецька районна друкарня» оголосили про початок безстрокової акції протесту з 8:00 1 лютого на знак незгоди з рішенням сесії Сторожинецької районної ради відносно непродовження контракту з директором підприємства, Віктором Белінським. Як розповів сам Віктор Белінський, працівники перебувають на своїх робочих місцях, але не виконують роботи та не надають послуги. У зверненні до голови районної ради Івана Лосіка, яке підписали 12 осіб, було зазначено, що колектив вважає таке рішення сесії політичною розправою з директором.

Боротьба за комунальну друкарню увійшла в фінальну стадію. У попередніх діях сесія Сторожинецької райради не стала продовжувати контракт з нинішнім керівником підприємства. Наступного дня було надруковано розслідування місцевих активістів, де була висвітлена одна з багатьох корупційних схем роботи підприємства. Далі керівник «Батьківщини» в районі Катерина Гуцуляк організувала колектив на акцію протесту (сам керівник друкарі – член «Батьківщини»). Очевидна логіка конфлікту – боротьба за сфери впливу між «Батьківщиною» та «Солідарністю», яка контролює більшість депутатів районної ради. Для «Батьківщини» Сторожинець електорально найсильніший район і втрата одного з ключових її інвесторів може привести до ланцюгової реакції і в інших районах, що виведе конфлікт між «Батьківщиною» і «Солідарністю» на якісно новий рівень.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Альони Чорної

________________________________________

Читати більше:

Картина дня 03.02 | Реформи «через коліно», політичне мито і громадянин Мунтян