Обговорення тривалого конфлікту в Чернівецькій міській раді, імітація та бутафорність реформ, що провадяться владою, та перші підсумки процесу з децентралізації в області. Ці теми стали найяскравішими в обговореннях під час ефірів на місцевих телевізійних і радіопрограмах. Протягом інформаційного тижня з 6 по 12 лютого, на відміну від попереднього, жоден з речників «Народного фронту» не взяв участі у програмах на обласних теле- та радіо ЗМІ.
Труднощі комунікації
Поки представники «фронтовиків» взяли паузу, їхні опоненти з числа депутатів Чернівецької міської ради намагалися донести до телеглядачів своє бачення причин конфлікту між депутатським корпусом та міським головою. Варто зазначити, що попри серйозну інформаційну атаку, яка була здійснена проти антимерської коаліції, депутати досі не мають адекватної тактики для її відбиття. В ефірах програм «Майдан» та «Чия правда?» на телеканалі «Чернівецький промінь» депутати Андрій Ілюк від ВО «Свобода», Віталій Гавриш від «Самопомочі», Ростислав Білик від «Рідного міста» та Василь Максимюк від «Самопомочі» здебільшого виголошували вже відомі тези.
Андрій Ілюк та Віталій Гавриш акцентували увагу на відсутності комунікації між депутатами й мером. Обранці вкотре наголосили на неефективності роботи виконавчої влади. Через це вони пояснюють такі тривалі сесії – доводиться робити ту роботу, яку б мали виконувати посадовці. На думку депутатів, скандали, що ними лихоманить місто протягом останніх днів – це «штучно витягнуті теми», що мають на меті відволікти увагу від провальної роботи міської ради в комунальній сфері. Глядачеві дається зрозуміти, що керівництво міської ради, репрезентоване представниками «Народного фронту», перебирає методи керування, запроваджені Партією регіонів.
Роблячи спроби відбити інформаційні атаки з приводу сумнівних ініціатив депутатів, Гавриш та Ілюк намагаються покласти відповідальність на міського голову, звинувачуючи керівництво міста у проїданні коштів та небажанні розглядати інфраструктурні об’єкти, які потенційно важливі для міста. Тут варто зазначити, що як депутатський корпус, так і міський голова стали жертвами тих популістських заяв, якими так щедро розкидалися протягом часу своєї каденції. Вислів Андрія Ілюка «влада стрілочників» може бути застосований до обох сторін конфлікту.
Ростислав Білик та Василь Максимюк торкнулися ще й проблем відсутності секретаря міськради й створення наглядових ради при комунальних підприємствах. Попри нещодавну заяву Олексія Каспрука про те, що він може внести на розгляд ради кандидатуру секретаря, розмови щодо потенційного кандидата не ведуться. В ролі такого кандидата себе бачить сам Максимюк. З огляду на це, політик вибудовує образ незалежного політика, рівновіддаленого від двох основних груп впливу в Чернівцях. Його риторика вибудована в цьому дискурсі: Максимюку невигідні нові вибори, бо це дещо змінить конфігурацію сил у раді, а наразі він є потенційно компромісним кандидатом на посаду секретаря. Звідси і заява про відсутність правових підстав для розпуску нинішнього скликання міської ради. За словами депутата, такі заяви – голослівні.
Окрім питання секретаря, у раді зависло й питання створення наглядових рад. У контексті проблем, що їх переживають комунальні підприємства, Ростислав Білик зробив спробу актуалізувати необхідність створення наглядових рад. Депутатом це подається як панацея від наявних проблем. Можна сподіватися, що після того, як антимерська коаліція оговтається від атак з приводу перейменувань, тунелів і купівлі готелів, тема наглядових рад вирівняє фронт на полі битви між депутатами й міським головою.
Багатоликий Панчишин
У програмі «Без емоцій» на телеканалі «Чернівецький промінь» про політичну бутафорію йшла мова з неоднозначним гостем – екс-мером Новодністровська Русланом Панчишиним. Складність сприйняття Панчишина полягає у його політичній вертлявості. Політик з’являється то тут, то там, як правило, загострюючи ситуацію. Нещодавно буковинському посполитству згадалося прізвище Панчишина у зв’язку із проведенням конкурсу з визначення кандидата на посаду першого заступника голови Чернівецької ОДА. Тоді політик здійснив демарш, звинувативши конкурсну комісію у підтасуванні на користь Михайла Павлюка, який очікувано переміг.
Сум’яття, внесене Панчишиним, викликало чимало запитань. Здається, лише найбільші романтики продовжують вірити, що в Україні, після Революції Гідності, влада прийняла чесні правила гри. Реалісти ж розуміли, що сам конкурс був лише формальністю для того, аби забезпечити ілюзією законності та демократичності призначення нового першого заступника. Все, як кажуть, «порішали» задовго наперед у столиці. Сторонами «рішалова» були «Народний фронт» (читай: Максим Бурбак) та Блок Петра Порошенка «Солідарність» (читай: Адміністрація Президента). На місці проведення конкурсу забезпечував «фронтовик» Олег Стецевич.
Але раптом з’являється Руслан Панчишин і заявляє про бутафорність самого конкурсу та дерибан влади. Для тих, хто спостерігає за політичними процесами в області, не є секретом, що Руслан Панчишин та Максим Бурбак були в одній політичній обоймі і є підстави вважати, що, дещо трансформований, цей зв’язок зберігається донині. Як у цьому контексті пояснити демарш Панчишина й звинувачення у бік представників «Народного фронту»?
Переможець конкурсу з визначення кандидата на посаду першого заступника ОДА Михайло Павлюк наразі не демонстрував самостійної політичної гри. Його діяльність досі розглядалася невідривною від діяльності екс-голови Чернівецької ОДА Володимира Куліша й батька Михайла – Віктора Павлюка. З ними у місцевих «фронтовиків» відносини, м’яко кажучи, напружені. Судячи з усього, демарш Панчишина став своєрідною страховкою з боку Максима Бурбака: у разі дій Павлюка-молодшого, що підуть врозріз із баченням Бурбака, «фактор Панчишина» може зіграти роль у визнанні конкурсу як такого, що відбувся із порушенням закону.
Страх відповідальності
Від остогидлих чернівецьких конфліктів до перспективних глибоцьких планів перенесла програма «Суть речей» на радіо «Станція» 103.2 FM за участі координаторки регіонального офісу реформ з децентралізації та розвитку в Чернівецькій області Тетяни Татарчук та голови Глибоцької об’єднаної територіальної громади Григорія Ванзуряка. Речники розповідали про хід реформи з децентралізації на теренах області. Виходячи з розмови, бачимо, що реформа стартувала традиційно для України – абияк. Попри те, громади у польових умовах, фактично напомацки, роблять перші кроки, долаючи передовсім совкову ментальність як представників влади, так і членів громади.
За словами Татарчук, найбільший острах при формуванні нових ОТГ – це страх перед відповідальністю. Відтак та громада стає успішнішою, якою керують люди, готові брати на себе таку відповідальність – те, чого так бракує Чернівцям. Григорій Ванзуряк з власного досвіду додав, що реалізація реформи з децентралізації змушує місцевих владців думати не виключно про латання дірок у занедбаній комунальній сфері, а стимулює дивитися далі, плануючи майбутнє громади. Це своєрідний відхід від «совкового» типу мислення, де панує колективна безвідповідальність та безособовість у прийнятті рішень. Зрештою, розширення повноважень громад зумовлює самостійність у врядуванні, а це, у свою чергу, збільшує відповідальність тих, хто перебуває у владі. Це ті речі, яких так нині бракує Чернівцям.
Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ
В оформленні використано кадр програми «Без емоцій» на телеканалі «Чернівецький промінь»
________________________________________
Читати більше:
Огляд ефіру | Приховані смисли: коли Продан домовиться з Бурбаком?