Коли «знаючі люди» говорять про Михайла Вікторовича Павлюка, то чомусь завжди наголошують на те, що він ідеально підходить на позицію заступника. Є такі люди, які найкраще проявляють себе в конкретних професіях чи на конкретних посадах. Є природжені лікарі, військові, торговці, злочинці, співаки, спортсмени... Так от, Михайло Вікторович, за словами все тих же «знаючих людей» – природжений заступник.

Він ніколи не буде пнутися вище за свого керівника, навіть якщо компетентніший за нього. Він обережно ставиться до відповідальності. Це риса «другого номера». Таким був, наприклад, Путін у команді Собчака. Павлюк значно органічніше виглядатиме на посаді першого заступника, ніж його майбутній начальник Олександр Фищук, який ідеально бачиться не губернатором Буковини, а головним бухгалтером не найуспішнішого колгоспу з далекого села Кіцманьщини.

Молодший Павлюк нарешті отримав свій шанс бути яскравим політиком на фоні зовсім безликого «Дєдушки»-«фронтовика». Чи зможе він реалізувати свій потенціал? Покаже час. Але йому буде по-справжньому важко. Як тільки з’являються колеса, які треба чимдуж крутити, з’являться і люди з палками для твоїх колес. І Михайло Вікторович буде від цього страждати чи не найбільше, бо з нього питатимуть не лише численні політичні опоненти, а й ті громадські діячі, інтелігенти й інтелектуали, журналісти, які ще вчора їхали з Павлюком в одній жовто-блакитній фірі у напрямку світлого і патріотичного майбутнього.

Між тим, великі київські домовленості щодо розподілу влади в Чернівецькій області залишилися в силі. Після того, як Максим Юрійович і Олександр Георгійович недружньо виселили довіреного представника Президента Порошенка Володимира Куліша з його посади, була проведена «заміна по позиції». Тепер вітриною пропрезидентської сили в області буде Михайло Павлюк. Він іде в недружню до себе команду, яка толком не працює сама і не дає працювати іншим. Однак сам факт його перемоги на конкурсі говорить, що для збереження влади у столиці «фронтовики» і «президентські» будуть усміхатися один одному і не розкачуватимуть ще більше і так уже приречений владний «Титанік».

Місцеві війни недалеких напівполітиків Буковини не цікавлять прагматичний Київ, який стоїть перед іншими, загальнішими викликами. Вказівка зберігати єдність влади дана – і тепер Фищук і Павлюк дружно мають її виконувати. Просто посміхатися крізь зуби має вже не Володимир Куліш, а Михайло Павлюк, який з цією роллю справлятиметься набагато краще за «олдскульного» чиновника. Звичайно, реальним представником Президента залишиться Куліш, але і Михайло Вікторович зможе поборотися за carte blanche на активні дії.

Не встиг ще Павлюк виграти бутафорський конкурс на посаду, як одразу стало зрозуміло, що пильно «смотрящий» за Чернівецькою областю Максим Бурбак не особливо радий появі на своїй вотчині нового політичного опонента. Журналісти з пула Бурбака (або, як кажуть на Буковині – «журналістські пули» Бурбака) почали ставити під сумнів конкурс по призначенню першого заступника голови ОДА. Найбільше старався колишній помічник Максима Юрійовича, «неприкаяний» Руслан Панчишин, який особисто виступив «Капітаном Очевидність» і назвав конкурс тим, чим він і був насправді – профанацією.

Михайло Вікторович міг і сам виграти конкурс завдяки власним індивідуальним якостям. Але його київські та місцеві «старші товариші» перестраховувалися. Вони ще не звикли протягувати своїх людей через демократичні процедури. Імітуючи демократію, вони поставили в незручне становище самого Павлюка, який і так був на голову кращий за інших претендентів на посаду.

Але владний каток працював на однакову силу і для полу грамотного «неандертальця»-БППшника з Миколаєва, і для освіченого науковця з родини Івасюків. Осічки не сталося, але «осадочок залишився». Навіть такі дрібниці, як відсутність дворічного «керівного досвіду» обійшли, позиціонуючи Михайла Вікторовича як керівника фактично недіючої фірми – а не науковця, доцента, яким Павлюка знають 99% буковинців.

Але це не так важливо. Принципове рішення приймалося не конкурсною комісією, а «правильними людьми» в Києві, які слідкують за балансом сил і противаг у регіонах України. Між тим, нас очікує черговий виток протистояння «фронтовиків» і «Солідарності» в ОДА. Нову концентрацію негативу має розрулити уже Михайло Павлюк. І робити це він має з посмішкою «природженого заступника», стоячи на шпагаті між субординацією і політичною доцільністю.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Читати більше:

Михайло Шморгун | Маланка Бурбака. Переберія на марші