Якщо у Чернівців і є шанс на успіх та сталий розвиток, то цей шанс пов’язаний не з постійно воюючим між собою політичним середовищем, а з активістами та небайдужими мешканцями, які вкладають свій час і ресурси в зміни та інновації. Поряд з архітектурою і географічним положенням важливим є людський «контент», який і вирішує яким шляхом буде розвиватися громада.
Найсильнішою стороною чинного мера Чернівців Олексія Павловича Каспрука, яку ніяк не можуть «відіграти» його політичні опоненти, є системна робота з громадськими активістами. Його логіка проста, але дієва. Замість конфронтації він вибрав активну співпрацю. Як у старому фільмі «Кавказька полонянка»: «Той хто нам заважає – той нам і допоможе!»
Громадські активісти у більшості своїй направлені проти влади, незадоволені її діями та прагнуть добитися власних цілей її руками. Така їхня природа і це наврядчи зміниш. Що ж зробив Каспрук? Він віддав громадським активістам частину своєї влади у позиціях, що стосуються бачення майбутнього міста, визначення пріоритетів розвитку, відкритості, залучення кращих практик інших міст. Сам Олексій Павлович, при всій до нього повазі, не зміг би однаково ефективно проводити ці зміни, зважаючи на величезну кількість поточних питань і рівень політичної конкуренції, який не дозволяє розслаблятися ні на секунду. Тому інновації та пропозиції, які протягували і лобіювали активісти, він не спиняв, а активно підтримував і під своїм протекторатом їх реалізовував.
Результат – не заставив себе довго чекати. Регламент, Статут міста, Бюджет ініціатив, а також багато-багато інших найрізноманітніших проектів. У Чернівцях був піднятий цілий пласт ініціативних людей, які зміни в місті асоціювали з Каспруком. Саме тому його особистий рейтинг не залежить від того, як буде на політичному дні конвульсувати партія «Народний фронт», представником якої він і є.
Для нього особисто електоральна підтримка найактивніших лідерів громадської думки – це питання політичної присутності. Але головне не політична доцільність, а те, що місто Чернівці взяло швидкий темп зростання, вийшло на рівень реалізації закладеного історією і географічним розташуванням потенціалу. Перші позиції Чернівців у рейтингу відкритості і прозорості – це заслуга не лише активістів, а перш за все Каспрука. Його стратегічно вірної політики, яка убезпечує його від політичних провалів.
Політичні сили, що опонують Олексію Павловичу, ще до кінця не розуміють наскільки це сильна позиція. Першими, хто достеменно «в’їхав» у ситуацію, стала фракція «Рідне місто». Вони включилися в цю гру та вибрали інший сценарій, іншу модель роботи з громадськими активістами міста. Ця модель ще улесливіша для громадянських активістів і дещо скочується у глибоко «ліву» і соціалістичну ідеологію. Думаю, для кращого розуміння, цю тезу варто розглянути на конкретних прикладах.
Ось пропонує Каспрук безоплатний проїзд на 17 маршрутах як часткове вирішення проблеми транспортування пільгових категорій чернівчан – «Рідне місто» пропонує таке саме рішення на всіх маршрутах. Каспрук хоче виділити на будівництво житла АТОвцям декілька мільйонів – «Рідне місто» пропонує збільшити цю суму в рази до 20 мільйонів. Каспрук пропонує збільшити витрати на модернізацію – депутати з «Рідного міста» та інших фракцій приймають мараторій на підвищення цін...
Це виглядає популістично? – Ні. Це виглядає політично грамотно і прораховано. Мер робить свій крок до вирішення проблеми, а умовний Продан з Бешлеєм з «Рідного міста» роблять ще крок далі – і на ту «різницю» в соціальній пропозиції активістам починають нещадно критикувати міського голову! Дуже гарний і розумний хід. У разі повного задоволення активістами своїх потреб «Рідне місто» забирає собі політичну перемогу, у разі перемоги позиції мера у них є постійний запас для критики за «невідповідність» цього рішення по відношенню до їх позиції та прагнень громадських активістів.
Так з кожною сесією політичні опоненти відколюють частинку найактивнішого електорату на свою користь. Каспрук у такій схемі постійно перебуває в програшній ситуації, бо він має постійно вирішувати господарські питання і не допускати перекосів, щоб система життєдіяльності міста не скотилася в хаос. Тому якщо на початку каденції він лише «віддавав активістам», то тепер коли його опоненти можуть запропонувати більше, Олексій Павлович не виглядає «добрим дядьою», а є «злим Гобсеком», який старається економити на всьому.
Громадські активісти на свідомому чи підсвідомому рівні це розуміють. Тому підіграють тим, хто пропонує для них і їхніх соціальних груп більше бонусів. Так було і з перевезеннями, і з АТОвцями, і з тарифами. Активісти цілими групами відпадають з броні міського голови, як стара штукатурка, роблячи його вразливим до атак політичних опонентів і «старших товаришів».
Проте вірус популізму і віри в добру владу – це те, чим має громадянське середовище Чернівців перехворіти. Смішні вибори до Громадської ради при виконавчому комітеті дали ознаки наявності цієї хвороби. Громадські активісти провели цілі кампанії, щоб потрапити до колективного органу, який не вирішує, власне, нічого. Ці вибори показують, що громадських організацій у нас є і є, а організації громадськості – ще поки нема... Ревізіоністи і модерністи, волонтери і популісти, навіжені й інтелектуали, науковці і спортсмени – всі, дивлячись на ту політичну боротьбу, яка відбувається в Ратуші за ресурс, і самі вибирають шлях критики і популізму замість створення нових лакун громадянського компромісу.
Важливо інше: в Чернівцях, незалежно від того хто буде при владі, має відбуватися поділ влади з активістами. Візіонерами має виступати громадськість, а влада повинна бути лише виконавцем і реалізатором цих візій. У такому випадку прізвище мера уже і не буде мати значення. Чернівці стануть містом активних і відповідальних громадян.
Михайло Шморгун — спеціально для БЦ
В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка
________________________________________
Дивитись більше:
________________________________________
Читати більше: