Марія Порчук – радник чернівецького міського голови з питань євроінтеграції (з 2016 р.), заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів (2014-2016). Раніше – депутат Чернівецької міської ради (2010-2015) від «Народного фронту», у 2015 р. балотувалась до Чернівецької обласної ради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Працювала директором Чернівецького бізнес-центру (1999-2001, 2005-2007) і начальником відділу інвестицій Чернівецької міської ради (2007-2008), з 2009 р. – регіональний координатор Німецького товариства міжнародного співробітництва. Розмовляли про реформу житлово-комунального господарства, європейське кредитування Чернівців та політичні баталії в міській раді.



«Стратегія розвитку області виключає місто»

29 лютого Ви пішли з посади заступника міського голови за власним бажанням. Це рішення анонсували ще восени. Чому Ви насправді покинули міську владу? Адже мер постійно говорить про «кадровий голод» – і саме в цей момент Ви його залишаєте.

Дійсно, є кадровий голод, і не тільки в міській раді. В ракурсі своєї зайнятості в нас була певна угода. Я розуміла, що як заступник, який курує міжнародну співпрацю, я можу зробити для міста більше, ніж як технічний консультант у фонді чи як керівник громадської організації. І як багато хто на рівні міністерств і органів місцевого самоврядування накшталт Одеси просто поставила собі запитання: якщо ти можеш щось зробити для міста, в якому ти живеш, то треба це робити. Але я все-таки дуже сподівалась на закон про державну службу і службу в органах місцевого самоврядування, що щось зроблять для того, аби відкрити дорогу на посади у виконавчій владі, щоби могли прийти люди, які розраховують на певну оплату праці. Тому що коли все робити по-чесному, то це величезна віддача і великий ризик. Є симптом вигорання. Дорога мала відкритись у тому числі молоді з абсолютно іншими поглядами. Цього не сталося.

Але Ви пішли на вибори – балотувались у депутати обласної ради. Це також робота, тим більше неоплачувана.

Я виграла округ з великим відривом, але закон про місцеві вибори так виписаний, що, не зважаючи на мою перемогу в місті Чернівці, по рейтингу я не пройшла, бо відсоток, який проголосував за моїх колег у Путилі, в районах області, був значно більший. Але я подавалася в обласну раду не для того, щоби продовжувати політичну кар’єру. В Україні діє [Державний] фонд регіонального розвитку. І так виходить, що працюють над стратегією розвитку області, але участь у цьому фонді може бути тільки через проекти, включені у стратегію – що є прерогативою обласної ради і обласної адміністрації, виключаючи місто.

Ми розраховували, що фонд регіонального розвитку буде більший, тому що він визначений як 1% від валового продукту – в цьому році розраховували десь на більше як 5 млд. грн., але він скорочений – це більше 3 млд. грн. Це фонд так званого «вирівнювання», за кількома напрямками він підтримує проекти для того, щоби якось вирівняти «середню температуру по лікарні», і за такого невеликого фінансування як у цей рік там прерогатива буде надаватися іншим районам крім Чернівців. Але необхідне посилення співпраці міста й області, це має бути одна упряжка, а не «лебідь, рак і щука». В нас вважається, що місто – це один керунок, а область – це вся територія за виключенням міста. Я переконана, що це хибна думка. Ми зараз дивимось на девіз «Спільними зусиллями» – в тому числі спільними зусиллями міста і області. Таким чином я відмовилася йти до міської ради і спробувала до обласної.



«Місту потрібен новий виконком»

Чинний виконком міської ради в підвішеному стані і Ви вже в нього не входите. Як довго може тягнутись ця ситуація?

Це складне питання. Можна себе потішити тим, що виконком робочий. Все-таки виконком працює, все в робочому режимі – але, з іншого боку, якщо говорити про стратегічні напрямки, про те саме залучення коштів, про позиціонування регіону і на рівні країни, і на міжнародному рівні, то потрібен повноцінний склад і новий виконком і заступники. І дуже бажано, щоби це мало поступальний характер, щоби знову не було в дусі «в усьому винні попередники».

На сесії міської ради була гостра дискусія стосовно чисельного складу виконавчого комітету. Це принципове питання?

Я прибічник меншої кількості членів виконкому – він більш працездатний. Це моя суб’єктивна точка зору. Я за роботу професіоналів, за виважений підхід – дуже заважає в усіх напрямках популізм, і чим більше людей буде у виконкомі, тим ризик такого популізму вищий. Особливо при нашій публічності, прямих ефірах, повному транслюванні...

На одному з брифінгів міський голова Олексій Каспрук, коментуючи кандидатуру секретаря [міської ради], заявив, що він не бачить у президії колишнього члена Партії регіонів. А як Вам працювалось із представниками Партії регіонів, які в міській владі все-таки були і є? Ярослав Кушнірик був секретарем, Ваші колеги – заступники мера Георгій Леонтій та Олександр Паскар теж колишні члени Партії регіонів.

Я вже можу дивитись на це збоку. На одному з ефірів я сказала, що хочеться кричати проти політизації місцевого самоврядування. Я за те, щоби було бажання і був професіоналізм – а з іншого боку важливо, щоби була команда. Це два критерії. Говорити про політичне забарвлення не хотілося би.

Для Вас особисто партійність колег колись мала принципове значення? Тому що для Олексія Павловича, напевно, має. В чому проблема протистояння в Ратуші і чому мер не бажає жодних кадрових компромісів із партією «Рідне місто», яка виграла вибори?

Основне, на що впливає політичне забарвлення – це відсоток певної політичної сили чи коаліції в міській раді. Чим цей відсоток більший, чим вона монолітніша – якщо є контрольний пакет, тим краще це для міської ради. І, на жаль, не зважаючи навіть на те, що по тенденціям Чернівці були вирвалися вперед – що стосується роботи з депутатами і затвердження певних питань, то політичне забарвлення заважає продуктивно працювати. Я переконана, що легше би голосувалося, якби була певна коаліція. Я не є учасником якихось зустрічей, домовленостей, але для компромісу мають бути поступальні рухи. Якщо компроміс тільки з одного боку, то це називається трошки по-іншому. Але я дуже сподіваюся, що буде злагода в міській раді, щоб це позначалося на голосуваннях визначальних питань по роботі міста. Зараз до нас заходить дуже багато проектів, у нас є потужні можливості бути першими, але це прямо залежить від міської ради.



«Депутати були поставлені в екстремальні умови»

Ваші стосунки з фракцією «Рідне місто» після відмови голосувати за міжнародний кредит у 10 млн. євро не зіпсувались?

У нас нормальні ділові стосунки. Звичайно, депутати були поставлені в дуже екстремальні умови перед голосуванням. Зараз вони вже ознайомились, іде повторний розгляд деяких моментів. Тепер головне освоїти ці кошти ефективно, прозоро, і це можливо тільки через співпрацю. Я завжди відкрита, спілкуюся з усіма.

Міський голова розумів, що, належно не інформуючи депутатів про умови кредиту, він саме цим гальмував або навіть ставив під загрозу угоду?

Тут абсолютно не вина міського голови. Ми йшли чітко по графіку: були зустрічі, була робота в депутатських комісіях попереднього скликання. Ми йшли по графіку, розробленому фінансовими інституціями і встигли по затвердженню надання і кредиту, і гранту. Просто вийшло так, що відбулись вибори, потім другий тур виборів. Новому складу треба було зануритися і стояли дві дилеми: або ми втрачаємо ці кошти, або відтерміновуємо на невизначений період, або ми звертаємося до депутатського корпусу і розраховуємо на їх розуміння.

Час уже показав, що це було надзвичайно важливо, тому що на даний момент ми би не могли навіть підіймати тему про гранти. А гранти – це 3 млн. євро на садочки і школи, це 4 млн. євро – повний грант по теплокомуненерго плюс 3 млн. євро напівгрант – з 0,75% річних від Фонду чистих технологій. Зараз такі технічні кошти залишаються в Європі, ми бачимо яка ситуація з міграцією, і особливо після подій у Брюсселі чітко розуміємо, що якщо не повністю перекриється грантова допомога, то значно зменшиться. Будуть тільки суто кредитні ресурси. Життя довело, що ми спрацювали добре, і за це ми вдячні новому складу міської ради.

Спротив депутатів у міській раді – це був популізм чи свідоме шкідництво, як дехто натякав?

Нам далі працювати з депутатським корпусом і тому дуже не хочу стверджувати, що це було відверте шкідництво. Аргументація звучала абсолютно правдиво: «В нас не було часу, щоби достеменно ознайомитись». Депутатів обрали громадяни Чернівців, які розраховують на те, що місто буде краще. В нас є ці шанси, і швидшими чи повільнішими темпами – воно буде розвиватися. А протистояння лише ускладнює роботу з іноземними партнерами.



«Найдешевше не буває краще»

Вам закидали, що для міста валютні кредити непосильні. Курс гривні падає, ми не знаємо яким він буде через півроку, через рік, і місто реально може потрапити в боргову кабалу.

Песимісти говорять, що дуже важко порівнювати з Європою, які там заробітні плати і т.д...

...У Європі одна валюта.

Так. Аде дуже важко розвиватися з власних ресурсів. Класика говорить, що це мають бути кредити. Ці кредити пільгові – ми відверто шукали дешеві і швидкі кошти. Говорити, що стан, у якому перебуває інфраструктура в Чернівцях – що це критичний стан... Це не те, що паніка! Які зараз витрати при теплій зимі, а чим тепліша зима, тим більші витрати комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» – вони вже, порівнюючи з попереднім опалювальним сезоном, збільшилися у 1,5 рази! Це мільйони гривень. Я переконана в тому, що єдиний правильний хід – покращити. Не втрачати, не опалювати повітря, не викидати ці кошти у прямому розумінні, а тоді за рахунок економії віддавати. Але в цей період чернівчани вже будуть жити в набагато комфортнішому місті. Це стосується і водоканалу, і освітлення, це стосується всієї комунальної сфери. Це сучасні підходи до стандартів життя.

Ви говорили, що місто зараз може обслуговувати ці кредити. Але тільки до кінця 2016 р. очікується, що курс гривні до долара буде 32, і ми не знаємо яким він буде ще через два роки. Якщо станеться, що місто буде нездатне ні обслуговувати кредит, ні його повернути?

Ми ще до цього часу не отримали жодного долара, жодного євро.

Але зобов’язання вже є.

Відлік обслуговування йде від отримання першого траншу. У всіх проектах співфінансування передбачається, що ми і так би вкладали в нашу інфраструктуру. Це дуже довготерміново, це розтягується в часі...

...Так проблема саме в тому, що це занадто довготерміновий проект, тому що гривня буде девальвуватись і далі.

У нас по водоканалу 10 років пільговий період. Це той період, коли при бажанні ми можемо віддавати кредит, використовувати на подальшу інфраструктуру, а можемо створити певний резервний фонд. Що стосується теплокомуненерго – це 3 роки пільгового періоду, проект розрахований на 3 роки впровадження. Звичайно, ми зацікавлені швидше його впровадити, щоби ми могли заробляти і акумулювати кошти, супроводжувати певні резервні фонди.

Досвід показує, що чи не найбільша проблема не так знайти кошти, як дієво їх освоїти.

Основне завдання – знайти якісних підрядників. Вони повинні відповідати критеріям міжнародних інституцій, і це теж перевага. За умовами підрядниками мають бути обов’язково ті фірми, які запускають перед початком роботи міжнародний аудит фінансової діяльності. Це відсіває недобросовісних надавачів послуг. Зараз, використовуючи партнерські стосунки, ми запрошуємо іноземних проектувальників і архітекторів, які змогли би працювати з нашими місцевими проектними інститутами, будівельними фірмами.

Ще одна перевага роботи з іноземними інституціями – це те, що ми будемо проводити тендерні процедури із залученими консультантами і не по українському законодавству. У нас який один чинник тендерів – є багато проблем і по вул. Богдана Хмельницького, і з тими ж самими пісковловлювачами, які вже мають «негарний запах» – це те що виграє тільки той, хто ставить найнижчу ціну. Іноземні фахівці кажуть: ніколи найдешевше не буває найкраще. Завжди є декілька чинників, які дають можливість виграти в тендері. Згідно стандартів NEFCO тендери проходять у два етапи: спочатку оцінюється сама пропозиція, яка включає і обладнання, і якість, і стандартизацію, і сертифікацію, і фаховий склад, команду яка буде працювати. І коли вже виставлені бали за декількома критеріями і є певна сума – аж тоді відкривається фінансова пропозиція, яка може тільки на 10% змінити рейтинг підрядника. Другий чинник – гарантійний термін значно довший.



«Проект пісковловлювачів зроблений неграмотно»

Західні гранти і кредити мають тенденцію розкрадатись – або витрачаються неефективно. Ситуація із пісковловлювачами в Чернівцях це підтверджує.

Якщо з самого початку неправильно зроблений проект, 15 менеджерів ставлять собі заробітну плату, а спихують усе на менеджера середньої ланки в комунальному підприємстві – він не може бути успішним. Я не хочу звертатись до нашої суперечки з [директором Буковинського центру реконструкції і розвитку] паном Кирпушком, але проект був з самого початку дуже неграмотно зроблений.

Ці речі дискредитують місто набагато більше...

Насправді не тільки ці проекти і не тільки з міською радою дискредитували не лише Чернівці, але дискредитували всю область і вже навіть Україну. Після цього дуже важко знайти партнерів. Але нам вдалося створити відділ, підсилити новими людьми, які англо-, німецько-, польськомовні. Ми задоволені напрямками і зв’язками з партнерськими містами – не тільки культурними, поїхати потанцювати один до одного на день міста – але й у плані економічної співпраці.

Ви згадали Ярослава Кирпушка: він поставив під сумнів плюси іноземного кредитування, вирахувавши, що ніяких особливих вигод для міської казни воно не несе. Його оцінкам можна довіряти?

Мені здається, що стверджуючи це, пан Кирпушко трохи кривить душею. Йому як колишньому банківському працівнику, засновнику кредитної спілки «Наші люди», яка успішно надає кредити і під 24%, і під 30%... Будемо порівнювати 30% у гривні і, з урахуванням гранту, 2,5% на міський бюджет і міську господарку – і вважати їх невигідними кредитами? Це абсолютно необгрунтовано.

На що натякав Олексій Каспрук, заявивши на сесії, що певні органи не рекомендували йому працювати з Ярославом Кирпушком?

Це великий пласт. Є відповідне листування міського голови і певних служб і, я так розумію, що і є певні висновки та рекомендації. Але конфлікт заключається в тому, що раніше без прозорої процедури міською радою було підписане погодження – в одному випадку як партнер, в іншому як виконавець при партнерстві з Буковинським центром реконструкції і розвитку – певних проектів, які потім отримали фінансування... Дуже важко було знайти крайнього, хто підписав, яким чином, навіть не знали ні бюджету, ні пайової участі. Але якщо проаналізувати ті бюджети, то основну складову в них займали адміністративні витрати, в тому числі дуже високі заробітні плати безпосередньо на саму організацію.

Навіть по пісковловлювачах у Кирпушка є біля 12 менеджерів – менеджери по тендеру, менеджери-консультанти, менеджери-технарі, менеджери переписки, які є в цьому проекті і протягом усього часу успішно отримували заробітну плату. Разом з тим це не зупинило пана Кирпушка виходити на трибуну на сесії і говорити, що Чернівецька міська рада не має відповідних менеджерів. Очевидно, вона би й мала, якби це включили в бюджет і передбачили і дано було на європейське фінансування. Ці питання передбачають ще й співфінансування. Ми готові за участі депутатів на комісії розглянути: анонсуйте, коли ви проводите заходи, як проводите, які статті потрібно фінансувати. Міська рада тоді, можливо, і профінансує – але через казначейство, це має бути відкрита схема, а не просто перерахувати пану Кирпушку на громадську організацію грошей.

Якщо щось незаконно – чому не порушені кримінальні справи?

Я працювала заступником міського голови. Були люди, в тому числі головний бухгалтер, розпорядники коштів, які за це відповідають.



«Секретар – це місток між міським головою і депутатами»

Нині предметом торгу в міській раді стала посада секретаря. Наскільки вона важлива для прийняття виконавчих рішень, зокрема, по інфраструктурному розвитку міста? Відсутність секретаря якось впливає на реалізацію проектів?

Величезне навантаження зараз на тих заступників, що залишились, і на секретаря виконкому. «Объять необъятное невозможно». Все-таки мають бути пріоритети. Нам було важко і за відсутності Паскаря, тому що працювали по залишкому принципу – просто його повноваження розділили між собою.

Зараз заступник по факту лише один...

Так. І тут я не зовсім погоджуюся, тому що не була в його шкірі, з Ярославом Денисовичем [Кушніриком] щодо того, що секретар є одним із заступників. Як на мене, ефективна міська рада – це тоді, коли є дуже потужний зв’язок інформаційний, координуючий з депутатським корпусом. У цьому є завдання секретаря міської ради.

Зараз міський голова бачить секретарем представника фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Тоді як в обласній раді, куди Ви балотувались, депутати «Народного фронту» активно працюють на усунення «Батьківщини» з керівних посад. Як це може сприяти порозумінню в Ратуші?

Я радник міського голови з питань європейської інтеграції (сміється). Мені би дуже хотілося насправді, щоби був той секретар, який би зняв напругу навколо економічних, господарських питань – особливо стратегічних, що стосуються співпраці і можливості залучення технічної допомоги. Тому що ми можемо втратити цю можливість, коли Чернівці в тренді. Якщо не пройде одне-друге-третє питання, то неважливо чи буде секретар від «Батьківщини» або іншої політичної сили, чи буде виконком з 19 або з 11 чоловік – буде дуже важко повернути довіру фінансових інститутів. Важливо, щоби той секретар, який буде, мав підтримку більшості депутатського корпусу, тому що ще одного заступника призначити буде легше, але найголовніше – це канал комунікації, місток між виконавчою владою, міським головою і депутатами.



Розмовляв Святослав Вишинський — спеціально для БЦ

Фото-знімки Альони Чорної

Розмова відбувалась у «Literatur Café» Культурно-мистецького центру «Українська книга» (Центральна площа, 10)

________________________________________

Дивитись більше:

________________________________________

Читати більше:

Інтерв’ю | Любов Годнюк: «Глядачі не готові до стандартів суспільного мовлення»