Передноворічне перемир’я в Чернівецькій міській раді, яке ми спостерігаємо сьогодні, є ніщо інше, як тимчасовий елемент перегрупування сил для досягнення нового рівня впливу на ті невеликі, але реальні гроші, які ще поки циркулюють у місті. «Поганий мир» закінчиться рівно в той момент, коли Василь Продан почне реалізовувати уже на посаді секретаря міської ради давно заготовлені сценарії усунення мера Олексія Каспрука від прямого впливу на комунальні підприємства (через заблокований нині інститут наглядових рад) та тендерні закупівлі (про що я детальніше розповім у цій статті).
Олексій Павлович насолоджується моментом особистої переваги над чиновником-неофітом, роздає йому їдкі розпорядження, проте цей приємний душі будь-якого «народнофронтовика» процес зупиниться одразу, щойно Василь Сафронович зрозуміє як і куди у міській раді ходять ресурси. Далі ці ресурси не будуть терпіти «двоєцарствія», й іронія долі для Каспрука в тому, що він може стати «англійською королевою», яка відповідатиме в місті за всі проколи і не матиме реальних важелів впливу на їх вирішення. І цей стратегічний план виглядає набагато реальніше, ніж чергова лобова атака зі спробою достроково припинити повноваження чернівецького міського голови.
Одна з таких внутрішніх історій про реальний важіль впливу на Чернівці — це історія з давнім бажанням неформальної більшості депутатів міської ради взяти під контроль тендерні процедури. Що таке тендери? Це серйозна політична і грошова тема, яка завжди належала міському голові незалежно від його прізвища. Якщо бути відвертим, то по найдорожчим тендерним закупівлям приймає рішення саме міський голова. У номінального в цьому процесі органу — тендерній комісії — як в Остапа Бендера, є тисяча й один спосіб більш-менш легальної організації переможного для потрібного підрядника рішення.
Сьогодні тендерну комісію в Чернівцях очолює заступник міського голови Володимир Середюк — безперечно, «замечательный человек, кристальной души». Але його один голос не грає особливої ролі, коли комісія приймає колективне рішення. А в тендерній комісії немає жодного представника громадськості чи іншої більш-менш незалежної людини: всі люди, як на підбір — особисто віддані Каспруку або його старшим партійним босам.
Крім того, не варто забувати, що вплив на тендери — сильний політичний важіль, оскільки «правильні підрядники» можуть забезпечити наповнення сірих і чорних виборчих фондів — та певний електоральний результат з розрахунку на подальшу співпрацю «батьків міста» і «чесних підрядників». Особливо критично така ситуація виглядає, коли у твоєї партії 1% довіри виборців, а на виборах треба перемагати...
Між тим, тендерні гроші, як і будь-які інші гроші — не терплять «двоєцарствія». Яким був попередній план секретарської більшості? Фактично — дискредитувати діючий тендерний комітет, показати чернівецькій громаді, що це корумпований та неефективний владний орган. Натомість «героїчна міська рада» (читайте: Василь Сафронович) пропонує замінити це «корупційне кодло» на новий інститут тендерного повіреного — людини з відповідною підготовкою та сертифікацією, яка виконуватиме роботу ефективніше.
Тобто, якщо говорити простими словами, саме людина, залежна від міської ради, буде впливати на прийняття рішень по ключових тендерах у Чернівцях, а мер і всі його чиновники втратять вплив на цей потужний політико-фінансовий механізм. Як тільки ця тема випливе на поверхню, про мир між міським головою і секретарем доведеться надовго забути — саме грошові питання увімкнуть політичну клоунаду в активну фазу. І якщо бути відвертими, то громаді Чернівців не цікаві ні чинний варіант Каспрука, ні новий варіант Продана. Питання тендерів і міського бюджету поки що поза увагою широких кіл громадськості — хоча саме там захований реальний потенціал для значної економії та розвитку Чернівців.
Михайло Шморгун — спеціально для БЦ
В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка
________________________________________
Дивитись більше:
________________________________________
Читати більше: