З 22 по 28 травня сталося кілька подій, на перший погляд, не надто пов’язаних між собою, які, однак, склалися в одну картину. Це бачення допомагає зрозуміти суть подій, якими вже кілька років лихоманить Чернівці. Це тиждень, що розставив крапки над низкою «і».
Дискусія «Стоп-кран у Ратуші: чи є шанс уникнути конфлікту?», організована Громадською організацією «Буковинський центр», що мала на меті віднайти точки дотику для подолання кризи в Чернівецькій міській раді, на жаль, мети не досягла. Участь у заході взяла лише одна сторона конфлікту – керівники всіх депутатських фракцій у міській раді, за винятком Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Міський голова, його радники та заступники, на відміну від минулого року, дискусію проігнорували.
Позиція Олексія Каспрука та його підлеглих в цілому передбачувана, але вона дозволяє трактувати саме міського голову як ту сторону конфлікту, що уникає діалогу. З іншого боку, Олексій Павлович і без альтернативних локацій потерпає від депутатів під час сесій. Тому давати ще один привід депутатам виграти чергову політичну партію Каспрук не став. Але й риторика представників депутатського корпусу не свідчила про готовність до конструктивного діалогу. Протистояння у Ратуші дійшло то точки неповернення. Обидві сторони конфлікту переконані, що з цього бою вийде хтось один. У такій ситуації фігура міського голови Олексія Каспрука виступає як громовідвід, який притягує до себе всі блискавки – у той час як реальні керівники міста залишаються у відносній безпеці та тіні.
Обговорення конфлікту в Ратуші й призначення на посаду керівника Департаменту ЖКГ міськради Ярослава Кушнірика наштовхує на думку про існування ляльковода, який керує як міським головою, так і всією махиною виконавчої влади в місті. Події останніх місяців змушують припустити, що заяви Каспрука про власну команду є лише заявами і ними ж залишаться. Якщо чинний мер піде на вибори, то вестиме за собою тих людей, яких йому дадуть. А визначатиме приналежність до «команди Каспрука» у першу чергу його всюдисуща радниця Ірина Карімова.
Відставка депутатами багаторічного міського голови Миколи Федорука, спричинила у нього не лише гнів та подив, але й навчила довіряти виключно перевіреним людям. Як досвідчений гравець, Федорук не захотів знову балотуватися на міського голову, хоча й мав і має усі шанси знову таким стати. Але вплив на місто Микола Трохимович не збирається втрачати, відтак вибори виграв ручний Каспрук. Федорук добре усвідомлював слабкість Каспрука як господарника, спостерігаючи, як нинішній міський голова розвалював Комунальне підприємство «Містобуд». Для начебто допомоги Олексія Павловича обсадили «своїми людьми». У першу чергу йдеться про Карімову, яка стала очима, вухами та руками Миколи Трохимовича. А зважаючи на відсутність у Каспрука як власної команди, так і значного хисту до господарювання, саме Карімова перетворилася на фактичного тіньового керівника міста, таку собі «Господиню Ратуші».
Той, хто хотів би домовлятися про припинення конфлікту між гілками влади у Чернівцях, мусив би вести бесіду не з міським головою, який, складається таке враження, мало що вирішує, а з його радницею. Каспрука перетворили на особу, яка справляє церемоніальні функції. Це виявилося у корупційному скандалі довкола управління освіти, відстоюванні керівників комунальних підприємств, яких депутати хотіли б звільнити, й крайній приклад – призначення Ярослава Кушнірика. Депутатському корпусу варто збагнути, що Олексій Каспрук не приймав рішення щодо призначення своїх підлеглих, не може він приймати рішення і щодо їх звільнення.
Призначення Ярослава Кушнірика є свідченням того, що Каспрукові «роблять» команду зі «своїх хлопців», при чому це здебільшого люди Федорука або Бурбака. Як бачимо, принциповість у боротьбі з «реваншем регіоналів» зникає, коли йдеться про перевірених кадрів. Варто розуміти, що усі дискусії та ламання списів довкола нового керівника Департаменту ЖКГ не мають під собою жодної ідеологічної складової. Кушнірик наразі став тим слабким місцем, по якому вигідно бити Максима Бурбака. При цьому той факт, що Ярослав Денисович далеко не найгірша кандидатура на цю посаду, його політичне минуле ще тривалий час буде предметом скандальних заяв навіть тих, хто ще й сам донедавна був не так сильно віддалений від Партії регіонів. Апелювання до боротьби з «регіоналами» дозволяє і тій, і тій стороні конфлікту використовувати ці популістичні та маніпулятивні за своєю суттю заяви на свою користь.
Так чи інакше, але поява Ярослава Кушнірика дає змогу опонентам Бурбака–Каспрука використати їхню ж зброю. Ці процеси активно проявляться на початку червня, коли в область прибудуть представники парламентського комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування для вивчення ситуації в Чернівцях. Залежно від того, хто зможе переконати парламентарів у своїй правоті, розгортатимуться події. Якщо справа обернеться на користь Максима Бурбака, депутатський корпус отримає своєрідну відмашку для старту процедури відставки Олексія Каспрука.
Депутати не ризикуватимуть і відправлять Олексія Павловича у відставку, не чекаючи, напише він відповідну заяву сам, чи ні. Крім того, не маючи що втрачати, у такий спосіб можна буде дошкулити Максимові Бурбаку. Якщо ж парламентський комітет прийме сторону депутатського корпусу, ситуація в місті повернеться до звичного невизначеного стану. Але на цей раз, маючи carte blance, може розв’язатися питання секретаря міськради, є ймовірність і відставки Каспрука за вже перевіреним сценарієм.
Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ
В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка
________________________________________
Читати більше: