Політолог Михайло Шморгун про політичні підсумки 2022 року для Буковини.

Український вимір

2022 рік — найскладніший рік у найновішій історії України. Буковині надзвичайно поталанило бути на віддалі від основних епіцентрів війни, проте це не означає, що ми не є учасниками цих історичних для нашої країни та всього світу подій. Буковинці захищають державу, ми маємо велику кількість загиблих героїв, серед яких наші друзі, родичі чи знайомі. Війна сучасності і та рамка «судного дня», яку перед нами ставить агресія Росії, є викликом для кожного з нас. Вона заставляє змінюватись, заново переосмислювати себе і своє місце в суспільних відносинах у найважчий час. На кінець війни ми точно будемо зовсім іншими людьми і нас чекають дуже важкі виклики.

Наступний 2023 рік навряд чи буде легшим. Буде менше шокових подій і більше криз, пов’язаних з фактичним розвалом економіки та необхідністю приймати важкі рішення на всіх рівнях. Головним викликом 2023 року буде (окрім очевидної першочерговості фактору війни) намагання влади влаштувати більш комфортну для себе авторитарну модель управління. І ми будемо змушені робити важкий вибір між демократичним та авторитарним векторами розвитку України. Окрім того, точкою кипіння у 2023 році буде економіка, яка досягла критичної точки падіння — і має або перезапуститися, або стати, поряд з війною, другим головним джерелом криз.

Чернівецька область

Головною невдачею для Буковини 2022 року стала відставка губернатора Сергія Осачука. Вона стала наслідком підкилимної боротьби зацікавлених груп у структурі Офісу президента України. Маю на увазі групи Єрмака і Тимошенка (який відповідає за «регіональний трек» в Офісі). Андрій Єрмак виграє цю боротьбу, бо системно підходить до кадрової політики і призначає на посади в державній владі лояльних до себе людей.

Осачук став однією з жертв цієї боротьби. Інспірована проти нього медійна кампанія та наїзди правоохоронців і спецслужб мали на меті сформувати інформаційне тло для тих змін, які є наслідком тихого переділу влади на вулиці Банковій у місті Києві. Проти Осачука працювали всі ключові місцеві клани, що не хочуть мати в області сильного губернатора, який би стримував їхні апетити. Але по факту їм вдалось провести в життя це рішення. І воно виявилось на користь буковинських кланів, а не на користь буковинської громади, яка замість результативного і яскравого голови ОВА отримала дуже слабкого клерка, без стратегічного бачення розвитку області та амбіцій щось у Чернівецькій області змінити.

Керівником військової адміністрації став банкір Руслан Запаранюк. Це людина Андрія Пишного, якого називають близьким товаришем Єрмака. За час своєї роботи Запаранюк у 2022 році не проявив себе нічим особливим. Його апаратна слабкість дозволяє активно впливати на владу кланам Козака та Клічука, які за спиною неадаптивного голови ОВА є реальною, а не номінальною владою в області. В 2023 році Запаранюк буде головним «офірним цапом» буковинської політики. Його номінальна роль буде дуже вигідна для каналізації народного невдоволення буковинців. Фактично це єдина роль, яку він може гарно відіграти в наступному році. Для всіх інших потрібен талант і амбіції, а шановний губернатор ними не володіє.

2022 рік був і роком метаморфоз голови обласної ради Олексія Бойка. З молодого й амбіційного керівника він перетворився на типового містечкового «ГайничеруМунтяна». Він як голова займається всім чим завгодно, окрім своїх прямих обов’язків. Ми бачимо Бойка на численних світлинах, де він показує добрі справи – демонструє якісь картини, бере участь у суботниках і нарадах, фотографується з дітьми і т.д. Але ми не бачимо конкретних рішень і позиції обласної ради по ключовим питанням, які турбують жителів Чернівецької області.

Олексій Бойко займається власним піаром, при цьому не беручи активної участі в розв’язанні головних проблемних питань регіону. Хтось чув позицію Бойка стосовно «Чернівціобленерго» та інших дражливих для Буковини тем? Це риторичне запитання. Набута за час керування радою стратегічна підлість, як політична гонорея прогресує в молодому аватарі Василя Козака. І якщо у 2022 році це ще не є очевидною річчю для багатьох буковинців (які захоплюються фасадною стороною діяльності шановного Олексія Сергійовича), то, думаю, у 2023 році його подвійна мораль проявиться яскравіше. Це буде мати негативні наслідки та вплине на якість управлінських рішень Чернівецької обласної ради.

Місто Чернівці

Міський голова Роман Клічук може записати цей рік собі в актив. Він збалансував систему влади в Чернівцях у робочу авторитарну модель. Він не має політичних противаг та домінує в ситуації, що склалась у місті. Війна дала йому, як голові тилового міста, додаткові ресурси, а всі свої численні прорахунки він успішно на цю ж війну і списує. В моменті Клічук повністю розпоряджається ресурсами Чернівців, але успішно перекладає відповідальність за всі провали на обставини чи інших людей. У 2022 році «стерлась» будь-яка чітко виражена опозиція до мера — чи то у стінах міської ради, чи виконкому, чи в середині політичних та громадських інститутів Чернівців. Роман Клічук успішно переграє своїх опонентів і балансує на їхніх слабкостях. Війна дала йому можливість для розширення політичного впливу — і він цим успішно користується.

2023 рік може принести дуже незвичну ситуацію для влади Клічука. Обнуливши опозицію, він може отримувати «подачі» не від організованих опонентами груп, а стихійно. Тобто, рано чи пізно, системні проблеми міста стануть головними «опозиціонерами» до влади мера. А приборкати стихію Роман Васильович не зможе, адже стихія не має власних «шкурних» інтересів чи страхів. Клічук зможе в цьому переконатися вже в наступному році.

Окремо хочеться відмітити «топ-підприємство» Чернівців 2022 року. Це «Чернівціводоканал». Фактично воно, разом зі своїми споживачами, переживає внутрішню катастрофу галузі і колапс, який відчуває на собі кожен мешканець обласного центру. Роман Клічук, попри свої передвиборчі обіцянки, призначив на посаду керівника свого друга-гінеколога, який показує «від’ємно-результативну» роботу. Це є розтягнута в часі комунальна катастрофа, яка матиме довготривалі наслідки для міста. «Чернівціводоканал», безперечно, можна вважати символом наступного 2023 року для Чернівців.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

________________________________________

Дивитись більше:

________________________________________

Читати більше:

Святослав Вишинський | Посягання на владу