Огляд преси | Мовчання ягнят і затишшя перед бурею у скляній Ратуші | Буковинський центр

«Бунт контрабандистів», «замирення» обласної ради, буковинські сепаратизми і затишшя перед сесією в Ратуші. Тиждень, що минув, попри численні політичні конфлікти та гучні заяви, отримав на подив зважене відображення в чернівецькій пресі – і це лише підтверджує значимість подій найближчих днів.

Мовчання ягнят

Кидається в очі аполітичність останніх випусків газети «Молодий буковинець», яку пов’язують з інтересами чинного міського голови Олексія Каспрука. Видання, що протягом останніх місяців «Секретаріади» відзначалось чи не найбільшою заполітизованістю та увагою до подій у Ратуші – напередодні «кадрової сесії» неочікувано зняло всі політичні публікації. І ті, що стосуються обрання секретаря, і ті, що могли би торкнутись перестановок у «чернівецькому» Кабміні. Разом з ним увагу до міста «приспали» й інші регіональні видання, не торкнувшись ані прес-конференцій Василя Продана та Олексія Каспрука, ані скандалу навколо поліцейського посадовця Володимира Майбороса.

Такий поворот, напевно, слід розцінювати як невпевненість групи Олексія Каспрука в однозначному вирішенні кадрових питань 31 березня (не менш знаково: у п’яту річницю відсторонення від посади його попередника Миколи Федорука). А з тим і небажання загострювати і без того заплутаний конфлікт – а це свідчить, що баланс сил надто хиткий, адже кожне хвилювання на поверхні за лічені дні або навіть години може змінити розподіл сил у непередбачуваний бік. Кулуарні домовленості люблять тишу, і мовчання політиків та ЗМІ може говорити про них більше, аніж слова.

Буковинські видання натомість «перевели стрілки» на область і винесли на перші сторінки тему т.зв. «бунту контрабандистів». Матеріал Миколи Кобилюка та Олени Німіжан «Республіка «Контрабас»» у четверговому випуску «Молодого буковинця» висвітлює конфлікт між ДПСУ і мешканцями Красноїльська після встановлення в межах населеного пункту контрольного посту прикордонників. Посилаючись на офіційні джерела, автори стверджують, що «організатором акції протесту в Красноїльську є один з місцевих контрабандистів».

Вирішення конфлікту подане як тріумф обласної влади, однак при глибшому аналізі ситуація говорить про її слабкість. Сам факт непрямого порівняння прикордонних сіл Буковини з «бурштиновою республікою» на Волині чи «народними республіками» на Донбасі, та прямих паралелей між Красноїльськом – із «другим Мукачевим», свідчить низький рівень керованості не лише на кордоні, але й областю взагалі. Синхронне намагання підняти імідж слабкого губернатора Олександра Фищука та дискредитованої корупційними скандалами Чернівецької митниці – у статті Петра Кобевка «Бунт контрабандистів» на першій шпальті «Часу», матеріалах Олеся Задністровського «Вимагали відкрити кордон... для контрабанди» на розгортці «Погляду» і Петра Конюшини «Контрабандистам «закручують гайки»» у, здавалось би, далекій від обласних проблем муніципальній газеті «Чернівці» – логічно продовжує лінію, розпочату взимку.

Після численних обвинувачень протягом 2015 р. керівників «Народного фронту» в організації та «кришуванні» контрабанди в Чернівецькій обл. місцевий інформаційний простір накрило «обратками» про подвійне громадянство депутатів Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» і «заколоти» контрабандистів, із якими показово розбираються саме «фронтовики». Політична гра на грані фолу, і поки рахунок 1:1 – сторона «Народного фронту» не полишає спроб дотиснути опонентів.

Невипадкова публікація на першій сторінці газети «Доба» повного тексту заяви громадського об’єднання «Майдан» щодо політичного конфлікту в Будинку з левами – «ГО «Майдан» занепокоєне останньою сесією обласної ради і вимагає скликати позачергову». У зверненні у викривальних тонах ідеться про «нову коаліцію» «Батьківщини», «Опозиційного блоку», «Нашого краю» і Радикальної партії – та лунають прямі заклики до пакетної відставки голови обласної ради Івана Мунтяна та його першого заступника Інги Маковецької.

Профілактика сепаратизму

Здогадки журналістів стосовно можливих кадрових перетурбацій в обласній державній адміністрації на користь Блоку Петра Порошенка «Солідарність» отримують додаткове обгрунтування публікаціями в обласних газетах. Повернення в регіональний інформаційний простір заступника голови Луганської військово-цивільної адміністрації Єлизавети Пушко-Цибуляк, за яким бачать інтерес чинного першого заступника голови Чернівецької ОДА Володимира Куліша, йде і по лінії телерадіо-, і друкованих ЗМІ. Минулого тижня відразу два іміджевих інтерв’ю Єлизавети Михайлівни на перших сторінках «Буковини» і «Буковинського віча» – з промовистими назвами «Життя налагоджується й на відстані пострілу» та «Інвестори нас не покидають».

Тема садгірського сепаратизму, що несподівано виринула минулого тижня і неабияк подратувала колишнього голову Садгірської районної ради Юрія Бурегу, який раніше висловлювався за повернення Садгорі статусу міста, пройшла практично непоміченою місцевими ЗМІ. За виключенням двох видань, близьких до міської влади – газети «Чернівці» і «Молодого буковинця», обидва з яких опублікували спростування: «Депутат каже: ніколи не закликав до відокремлення від Чернівців» (із замітки Наталії Фещук «Невідомі закликали Садгору до «сепаратизму»»), в т.ч. офіційну реакцію ВО «Батьківщина»: «Категорично заявляємо про непричетність до цієї недолугої листівки як окремого депутата, так і загалом нашої політичної сили» (із замітки Миколи Кобилюка «Провокація у Садгорі»).

Поступово «розкручується» тема соціальної «картки чернівчанина», дискусія навколо якої тягнеться ще з осінньої виборчої кампанії – питанню присвячена ціла серія матеріалів Ольги Максимюк ««Картка чернівчанина»: для кого і навіщо» в газеті «Погляд», Ігоря Довганя «За «Картаку чернівчанина» – знижки в магазинах, аптеках» у додатку «Молодого буковинця» «Місто» та Петра Конюшини «Почали діяти перші Картки чернівчанина» в муніципальній газеті «Чернівці».

На тлі ряду публікацій, у яких підкреслюється ефективна управлінська робота міської та обласної влад, дещо вибивається стаття Ігоря Довганя «Аеропорт може зникнути» у п’ятничному номері «Молодого буковинця». Чи не вперше у промерському виданні визнається, що в питанні чернівецького летовища йде до його закриття: «Нині аеропорт не приймає жодного регулярного рейсу. Переговори тривають із авіаперевізниками, але результату немає». Консервація летовища потребує чергового траншу від Калинівського ринку – але це лише подовжить передсмертні конвульсії, не вирішуючи проблеми.

Політичний висновок, який напрошується сам собою: в «евтаназії» аеропорту буде обвинувачений той, хто наважиться зупинити фінансування. Загострення риторики і визнання критичного становища підприємства відтак зіграють роль запобіжника за принципом «або – або»: розігруючи карту «Смерть», влада продовжить розпоряджатись фінансовими потоками на підтримку-реконструкцію аеропорта-«мерця», одночасно знявши із себе відповідальність за його реальне майбутнє – кінець. Який посуватиметься строго до часу, доки у скарбниці залишатимуться неосвоєні кошти.

Святослав Вишинський — спеціально для БЦ