На відміну від своїх колег із Чернівецької міської ради, які вкотре відтягнули завершення сесійного засідання на тиждень, депутати обласної ради 28 квітня вичерпали порядок денний п’ятої позачергової сесії за декілька годин. Втім, така показова злагодженість у діях депутатського корпусу ще не означає, що керівництву ради час спочивати на лаврах: тиха вода, як відомо, греблю рве. Адже ця сесія винесла на поверхню декілька цікавих процесів. З одного боку, це засідання ще більше прояснило картину щодо реального формату депутатської більшості у представницькому органі краю, з іншого – оголило потенційні лінії напруги й конфронтації в буковинській політиці.

Так, із більшості розглянутих на сесії понад тридцяти різних питань рішення були прийняті доволі швидко, і лише навколо деяких із них розгорнулися жваві дискусії. Серед останніх – питання про створення у структурі виконавчого апарату облради відділу адміністративно-територіальної реформи та децентралізації, а також про формування Агенції регіонального розвитку Чернівецької області. Примітно, що ці питання викликали зауваження з боку тих депутатів, які водночас входять до керівництва обласної державної адміністрації – Олександра Фищука та Володимира Куліша. Зокрема, щодо першого питання висловлювалася думка про недоцільність утворення такого підрозділу; щодо другого – пропозиція ввести до складу засновників Агенції регіонального розвитку, поруч з обласною радою, ще й облдержадміністрацію. Однак у підсумку всі ці пропозиції були відхилені депутатським корпусом.

Варто відзначити, що створення Агенції регіонального розвитку Чернівецької області саме під егідою обласної ради повністю вписується в логіку «децентралізаційної» реформи. Адже якщо в перспективі більшість владних повноважень мають перейти до рад та їх виконкомів, в той час як нинішні функції ОДА повинні бути урізані до контрольних, то і питаннями регіонального розвитку має опікуватися насамперед обласна рада. Тимпаче, що основна мета агенції полягає у залученні інвестицій та зовнішніх грантів, а міжнародні донори в цьому контексті сьогодні більше схильні співпрацювати саме з громадами та органами місцевого самоврядування.

Те саме стосується й профільного відділу в апараті облради. Оскільки реформа безпосередньо зачіпає інтереси виконавчої гілки влади, саме в середовищі останньої, природно, виникає чи не найбільше її супротивників. Відтак намагання ОДА будь-що контролювати всі події, пов’язані з процесами децентралізації влади, може тільки зашкодити реформі; натомість, участь обласної ради у цих процесах як прямо зацікавленої в її успішності сторони є закономірною і може виявитися більш продуктивною.

На окрему згадку заслуговують і результати поіменного голосування за згадані рішення. Так, за відповідні зміни в структурі виконавчого апарату обласної ради проголосували 48 депутатів із 56 зареєстрованих. У повному складі підтримали це рішення фракції «Батьківщина», «Свобода», УкрОП, «Наш край», «Опозиційний блок» і «Самопоміч». Окрім того, рішення підтримали 3 позафракційних керівники облради, більшість присутніх на засіданні «радикалів» та «аграріїв», а також більша частина фракції Блоку Петра Порошенка «Солідарність», включаючи Володимира Куліша та Олександра Фищука. Натомість, по 3 депутати із «Солідарності» та Аграрної партії та по 1 з Радикальної партії Олега Ляшка і «Народного контролю» не проголосували за цей проект. Своєю чергою, рішення про створення Агенції регіонального розвитку саме під егідою обласної ради набрало 44 голоси. Не підтримали його 8 депутатів «Солідарності», 2 депутатів «Самопомочі» та по 1 з Радикальної партії та Аграрної партії України.

Власне, голосування із двох зазначених питань дозволяє зробити декілька висновків. По-перше, більшість в Чернівецькій обласній раді має певне стійке ядро, яке працює та забезпечує прийняття рішень навіть в умовах незгоди з ними частини депутатського корпусу; при цьому ситуація в облраді наразі повністю контрольована її керівництвом. По-друге, обласна рада демонструє високий ступінь автономії від виконавчої гілки влади, зокрема від ОДА, і навіть здатність приймати рішення, що йдуть у розріз з інтересам останньої, чого, наприклад, і близько не було в її попередньому скликанні, принаймні до Майдану. По-третє, в обласній раді спостерігається посилення напруги у відносинах між окремими депутатами проурядових (Блок Петра Порошенка і «Народний фронт») та опозиційних до нового уряду політичних партій.

На останньому аспекті хотілося би зупинитися детальніше, оскільки саме ця лінія може незабаром стати однією з ключових конфліктних осей у буковинській політиці. Річ у тім, що нещодавно в Україні було сформовано новий Кабмін на чолі з Володимиром Гройсманом, який фактично утворений із представників БПП «Солідарність», «Народного фронту» і низки позапартійних міністрів, але при цьому він не має стійкої підтримки в парламенті. Натомість, колишні партнери по коаліції – «Батькіщина», «Самопоміч» та Радикальна партія Олега Ляшка – задекларували опозиційність до цього уряду. З огляду ж на збереження високої імовірності дострокових парламентських виборів, відносини між проурядовими та опозиційними партіями на центральному рівні, швидше за все, розвиватимуться за конфронтаційною моделлю.

Назагал, ситуація, що склалася у Чернівецькій обласній раді, голова якої представляє опозиційну до уряду партію, зовсім не унікальна, і спостерігається в багатьох місцевих радах по всій Україні. До того ж, владний статус в органі місцевого самоврядування не відкидає можливості бути в опозиції до влади виконавчої, оскільки ці два інститути мають різну природу та функції. Саме тому заява голови фракції «Народний фронт» у Верховній Раді України Максима Бурбака під час нещодавньої прес-конференції в Чернівцях про те, що обласній «Батьківщині» треба визначитися, чи вона у владі, чи в опозиції, виглядає абсурдною.

Слід пам’ятати, що уряд – це орган державної влади, в той час як будь-яка місцева рада – інституція позадержавна. В усьому світі можна знайти безліч прикладів того, як при владі в органах місцевого самоврядування різних рівнів перебувають партії та діячі, опозиційні до державної влади. І в більшості випадків це не лише не шкодить суспільству, а навпаки, створює своєрідний баланс сил, перешкоджаючи концентрації владних ресурсів в одних руках.

З іншого боку, останні кадрові перестановки в Чернівецькій ОДА демонструють посилення позицій команди «Народного фронту» в головному виконавчому органі краю, що може прямо випливати із домовленостей між Блоком Петра Порошенка і «Народним фронтом» при формуванні уряду. Поруч із погіршенням відносин між проурядовими й опозиційними партіями на центральному рівні, це може призвести до загострення політичного протистояння на Буковині. Своєю чергою, останнє може знайти прояв у наступних моментах:

По-перше, у поглибленні протиріч між депутатами проурядових і опозиційних до уряду партій в обласній раді, інтенсифікації суперечок та ескалації конфліктів між ними у публічному просторі. Власне, це можна спостерігати вже сьогодні.

По-друге, в посиленні напруги у відносинах між обласною радою та обласною державною адміністрацією. І це природно хоча би з огляду на те, що з перспективи децентралізації ОДА має поступово втрачати, а облрада – набувати повноваження. Проте наразі стосунки між цими двома інституціями теж є непростими, зокрема після того, як очільник ОДА Олександр Фищук програв вибори голови облради «батьківщинівцю» Івану Мунтяну. І вони неодмінно погіршуватимуться в міру того, як радикалізуватиметься антиурядова риторика Юлії Тимошенко на центральному рівні.  

По-третє, може мати місце спроба «фронтовиків» усунути з посади Володимира Куліша, який, по суті, залишився єдиним оплотом «Солідарності» в керівництві ОДА. На імовірність такого кроку, зокрема, вказує чергове достатньо різке звинувачення Куліша у «зливі» опонентам місцевих виборів у Чернівцях, що було висловлене керівником фракції «Народного фронту» у Верховній Раді України Максимом Бурбаком на згаданій прес-конференції.

По-четверте, не виключені й спроби переформатування більшості в Чернівецькій обласній раді з метою зміни її керівництва. Щоправда, реалізувати цей сценарій навряд чи реально, оскільки, як показали останні голосування на сесії, проурядовим силам не вистачає ресурсів для взяття під контроль депутатського корпусу.

Таким чином, враховуючи викладене, та легкість, з якою пройшла остання сесія Чернівецької обласної ради, насправді може виявитися оманливою. І незабаром буковинський політикум може сколихнути нова серія протистоянь, які навряд чи підуть на користь громаді, адже будуть цікаві насамперед їх безпосереднім учасникам та аналітикам.

Олексій Колесников — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Руслана Козлова

________________________________________

Читати більше:

Олексій Колесников | Новий Уряд і перерозподіл влади в Чернівцях