Проект підготований Святославом Вишинським для Громадської організації «Буковинський центр» у рамках Позачергових виборів чернівецького міського голови 25 травня 2014 р. Передруковується без змін.

Попередні зауваги

У разі співпраці зі Всеукраїнським об’єднанням «Свобода» можливе позиціонування плану як «Програма захисту чернівчан». У разі відходу від націоналістичної риторики – формула «Місто тисячі культур» (Михайло Шморгун).

Логіка проекту передбачає позиціонування міського голови не тільки в ролі градоначальника, але й містобудівничого, архітектора – як матеріальної, так і соціальної структури міста Чернівці. Головна задача кандидата – полюбити місто, перейнятись його великими і малими проблемами, стати своєрідним перфекціоністом у вирішенні як культурних, так і господарських питань. Супер-мета – побудова утопії, ідеального европейського міста між Сходом і Заходом, на кордоні епох, етносів, релігій і культур. Важливим аспектом є пристосування консервативної оптики до минулого і сучасного Чернівців, сприйняття їх у цілісності і багатоманітності – важливо не допустити редукції міської палітри до виключно українських кольорів, але сприймати його як багатоманітне утворення, українська складова в якому відіграє зв’язуючу роль – але не єдину.

Стратегія вирішення міських питань потребує тематичного блокування, накладеного на просторове районування:

1) історико-культурна спадщина, прив’язана в найбільшій мірі до центру міста Чернівці та окремих об’єктів у інших районах (проект культурно-ділового, туристичного простору, зав’язаного як на питання історичної спадщини, так і бізнесу, орієнтованого на роботу з ними – в першу чергу туризму і сфери послуг); Експертна рада (див. далі);

2) соціальне забезпечення та рекреація, спрямовані переважно на приміські і «спальні райони», в яких зосереджується більшість міського населення, питання інфраструктури (транспортної, соціальної та ін.), від яких залежать комфортні умови проживання і праці в Чернівцях (проект соціальних районів «для людей», акцент на соціальну риторику і пов’язану з нею соціальну інженерію); Громадська рада (див. далі);

3) виробництво та підприємництво – весь комплекс питань, що стосуються працевлаштування, створення нових робочих місць, формування бази економічної самодостатньості міста (проект «нової економіки» Чернівців, модернізація або цілковите оновлення виробничого сектору, переорієнтування на високі технології та сферу послуг); даний блок пов’язується з 1) та 2) блоками, органічно перетікаючи в них; Рада підприємців (див. далі).

Окремі програми розвитку 1) Центру, 2) «спальних районів», 3) одноповерхових районів, 4) приміських сіл (де пункти 3 і 4 мають ряд спільностей). Територіальне районування міста за принципом трьох центрів – Садгора (вул. Хотинська, вул. Тореза, Галицький шлях), Центр (включає суміжні одноповерхові райони), просп. Незалежності (включає весь комплекс багатоповерхівок південніше вул. Чапаєва: Проспект-Комарова-Червоноармійська, Кварц-Бульвар-Південно-Кільцева), і субрайону Гравітон. Вирішення комплексів наявних проблем можливе як на довиборчому, так і на післявиборчому етапах шляхом створення тематичних експертних груп відповідних напрямків, до задач яких входитиме всебічне вивчення питань, збір інформації, розробка проектів вирішення і контроль за втіленням. Такі групи можуть складатись не лише з фахівців команди кандидата, але й з представників громадськості.

Національна політика

Основний посил – збереження образу багатокультурного міста, «міста тисячі культур» як красивого міфу, безпосередньо пов’язаного з туристичною привабливістю Чернівців, його історизація, розгляд перспектив міста в широкій часовій перспективі. Плекання красивих міфів («маленький Відень/Париж», «книгарень більше, ніж кав’ярень», «троянди на Панській» тощо), легенд, у т.ч. інших народів, які проживали тут раніше. Підтримка багатоетнічного фасаду водночас повинна орієнтуватись на збереження мононаціонального інтер’єру, розуміння того, що полікультурність – не синонім полінаціональності. Етнічні культурні пласти, їхня історизація одночасно стають інструментами часової локалізації, «симулякрами» без реальної демографічної бази, апеляціями до Золотого віку, «время оно» – відтак дозволяють уникати надмірного лобіювання інтересів меншостей і загострення міжнаціонального тертя.

Доречна активна співпраця з культурними товариствами, пов’язаними з минулим міста – єврейським, румунським, молдавським, польським, німецько-австрійським, вірменським, російським, водночас обмеження можливого міграційного дискурсу зі сторони, робота на збереження демографічного балансу в місті, недопущення (після перемоги кандидата) появи «чужинців» (негативний досвід в’єтнамської общини Харкова, кавказьких і середньоазійських діаспор Москви). В цьому контексті тезово: боротьба з нелегальними мігрантами, етнічними мафіями, недопущення в місто «кочових спільнот» як основа дотримання соціального порядку, формули «полікультурність – не прикриття для криміналу», «Чернівці – острів стабільності», «европейський форпост». У світлі негативного впливу – оминати термін «толерантність», виводити його з політичного словника Чернівців.

В разі позиціонування міського голови як представника крайньоправої сили – переосмислення слова «націоналізм», надання йому позитивного навантаження. Націоналізм як адекватна основа справжнього інтер-націоналізму – поваги до національної ідентичності інших, «плекання свого». Теза: тільки націоналіст може по-справжньому розуміти ціну національного надбання не лишень свого народу, але й інших народів, адже націоналіст як ніхто інший розуміє ціну «національного» як такого. Як позитивний досвід господарювання націоналістів можна наводити складові роботи Всеукраїнського об’єднання «Свобода» у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, діяльність мерів південнофранцузьких міст від «Front National».

Дотично до просвітницької роботи – співпрація з національними меншостями на культурному терені. Як приклад – Румунський народний дім, мистецькі акції, виставки, презентації, активне долучення до культурного життя міських спільнот. Ще продуктивніша робота з євреями – як супер-задача: створення в теперішньому кінотеатрі «Чернівці» музею євреїв Буковини (без відновлення діючої синагоги, Темплю), реставрація фасаду та інтер’єру і повернення споруді автентичного вигляду як «перлини Чернівців» (друга по значимості туристична атракція після Резиденції митрополитів Буковини і Далмації). Також додаткові моменти: відновлення родинного палацу цадика і гебрейського цвинтаря в Садгорі, реконструкція гебрейського кладовища і синагоги по вул. Зеленій, перетворення їх на музеї муніципального підпорядкування. Налагодження стосунків з євреями – запорука нейтралізації негативного ідеологічного іміджу міського голови (в разі його приналежності до Всеукраїнського об’єднання «Свобода») і сприяння туристичному розвитку міста. З іншого боку, робота на культурній ниві не повинна вести до серйозних поступок у національній політиці. Румуни та ін. етнічні меншості – частина прекрасного минулого, але не політичного майбутнього міста.

Транспорт і приміська зона

Місто потребує централізованої транспортної політики як у сфері внутрішніх, так і зовнішніх сполучень (маршрутні таксі, автобуси, тролейбуси, (можливо) трамваї, залізниця, авіатранспорт). У проекті міжміського сполучення базові питання, які може лобіювати/вимагати міський голова на загальноукраїнському рівні – будівництво залізничної гілки в обхід українсько-молдовського кордону (мінімум) або до Хотина (максимум), звідти далі на Кам’янець-Подільський і Київ (у т.ч., в контексті інциденту з мостом в Атаках та аварійних мостів у Заліщиках і Новодністровську – побудова нових мостів через Дністер у районі Хотина); електрифікація залізниці (екологічний аспект та зростання швидкості руху) в напрямку на Львів і Київ (особливо актуально в ключі державної програми з електрифікації гілки від Івано-Франківська до Яремчого), відновлення прямого потягу до Тернополя; далі вирішення питання зручного пізнього сполучення маршрутних таксі з найближчими селами і районними центрами (для налагодження трудової міграції). У сфері авіатранспорту – вирішення проблеми аеропорту, його модернізації, надання статусу міжнародного, залучення західних перевізників та «лоу-костів», налагодження сполучення з Києвом та ін., вирішення всіх земельних питань. Стратегічна мета – перетворення Чернівців на ключовий транспортний вузол у балканському напрямку.

Водночас значно важливіший блок питань стосується внутрішньоміських сполучень. У першу чергу в контексті як екологічної, так і соціальної політики задачею міського голови повинно стати збереження та збільшення частки електротранспорту (тролейбусів), що також не виключає (в туристичних цілях) відновлення колій і невеликого парку трамваїв (супер-мета), які ще півстоліття тому були основним громадським транспортом у Чернівцях. В цьому аспекті трамвай виступає інструментом повернення місту історичного лоску і специфічного, притаманного старовинним містам, затишку, що є наріжним фактором формування туристичної політики. Використання відновлених старовинних моделей трамваїв і тролейбусів як туристичних атракцій (спеціальні туристичні маршрути). Зменшення частки маршрутних таксі – це зменшення заторів, зменшення газових викидів і, що вагомо, можливість легше провадити соціальні ініціативи (соціальні картки для малозабезпечених та пенсіонерів, досвід Москви, Білорусі).

Перспективний підпроект: міська електричка. За умови збереження залізничної колії на перегонах від станції «Чернівці-Південна» можливий варіант пуску електропотяга з кількома зупинками в районах просп. Незалежності, Руського мосту, на центральному залізничному вокзалі, на станції «Чернівці-Північна», в районі вул. Тореза і в кінці вул. Хотинської (біля Калинівського ринку). В якості жарту-мрії – запустити ідею «чернівецького метро» (дві перехресні гілки: Гравітон-Руська-Центр-Роша-Цецино та Калинка-Садгора-Вокзал-Центр-Парк-Проспект-Кварц-Південно-Кільцева), і як другий крок – утілити замість метрополітену ідею електрички, продемонструвавши можливість за мінімальних витрат на наявному залізничному полотні запровадити нові маршрути, «наблизитись до мрії».

Необхідно переглянути проект реконструкції/перенесення центрального міського автовокзалу Чернівців – важливим є не тільки збільшення його пропускної спроможності, але й зручна для пасажирів локація. На відміну від ідеї розмістити автовокзал на території колишнього заводу «Гравітон», доречніше підняти питання його перенесення в район перехрестя вул. Хотинської і Галицького шляху (з виходом на станцію «Чернівці-Північна»), гіпермаркету «Metro» або торгівельного комплексу «ЕпіЦентр». Основні плюси – можливість збільшити площу вокзалу, близькість як до головних виїздів з Чернівців, так і до центру міста і залізничного вокзалу. Додатковий варіант: облаштування центрального автовокзалу в індустріальному районі вул. Прутської-Севастопольської, поруч із залізничним.

У контексті дорожньої мапи ключовою задачею, окрім вирішення традиційної проблеми доріг, є також переорієнтація транспортних потоків у межах міста, розвантаження вул. Хотинської, котра через поєднання функції об’їзної дороги, артерії Калинівського ринку і нагромадження гіпермаркетів не виконує своїх нормальних функцій (можливе використання з добудовою вул. Тореза в якості паралельної об’їзної гілки від Галицького шляху), розвантаження вул. Головної (в якості супер-задачі: можливе продовження об’їзної дороги, паралельної вул. Південно-Кільцевій (за цвинтарем через село Годилів), окреслення «півмісяця» від Галицького шляху через вул. Тореза-Хотинську, зовнішнє кільце до вул. Сторожинецької). Нарешті, головна мета – перетворення більшої частини історичного центру на пішохідну зону (досвід Праги, Івано-Франківська, частково Львова) з дозволом руху виключно для громадського транспорту (можливо, тільки електричного) і таксі в межах визначених коридорів («жовті лінії» на дорогах), розробка плану об’їзду центру по вул. Сагайдачного, вул. Хмельницького, вул. Українки. Мета – перетворити центр на затишну і тиху частину міста, залучення туристів, використання площі вулиць для відпочинку (столики кафе, висадка дерев, лавки), збереження старих будівель від постійної вібрації. Проект вул. Університетської в напрямку до Резиденції як «другої Панської», пішохідність більшості площ.

Тактична задача – налагодження ефективного транспортного сполучення з усіма районами міста (в першу чергу Садгора та Калічанка), особливо в пізній час доби, вдосконалення маршрутів громадського транспорту, розширення тролейбусної мережі в Садгорі. Потреба в роботі ефективного і безпечного нічного громадського транспорту (нічні зміни, однак частіші, ніж станом насьогодні). Розробка проекту прямого пішохідного сполучення району Калічанка з центром (реконструкція пішохідного мосту). Велика мрія: демонтаж залізниці на ділянці від залізничного депо до станції «Чернівці-Південна» (усунення шуму і вібрації у зсувонебезпечній зоні вздовж вул. Сагайдачного-Барбюса), побудова додаткового залізничного мосту через Прут нижче району Гравітон і виведення залізничних потоків через Садгору в обхід міста. Вивільнена з-під залізничного полотна площа може бути віддана під продаж і забудову на ділянці від Руського мосту до просп. Незалежності і далі, тоді як відтинок від колишнього єврейського гетто до Руського мосту – перетворений на бруковану пішохідну вулицю з умовною назвою «Колія», з лавками, ліхтарями, висадженими сакурами, намальованими на бруківці шпалами тощо (замикає туристичні маршрути з Руського цвинтаря до гетто, навколо Центру, вид з Аврори на панораму міста тощо, особливо значимо в разі перетворення котловану кар’єру на парк).

Стратегічна задача міста: співпраця з сусідніми селами, можливе введення частини з них у муніципальне підпорядкування – наприклад, села Буда і села Годилів (досвід Івано-Франківська). Водночас мислення міста Чернівці в широкій перспективі туристичних зв’язків з Кам’янцем-Подільським, Хотином (досвід «Meridian Czernowitz»), зоною Дністра, Карпат (село Мигове, Коломия, Яремче), Південною Буковиною (транскордонне співробітництво з Румунією), прив’язка Чернівців до усталених маршрутів Західної України (Львів).

Соціальна політика та інфраструктура

Програма розвитку інфраструктури міста з метою вирішення його нагальних проблем і в т.ч. недопущення традиційних сезонних «міні-катастроф». Серед останніх найбільш обговорювані – проблема водовідведення в теплу пору року та очистка систем (досвід дощових «потопів» біля парку Шевченка влітку 2012 р., затоплення вул. Руської, вул. Хмельницького і вул. Гагаріна), а також щорічна неготовність міста до зими (від розчистки снігу, вирішення проблеми дорожніх заторів – до елементарного збивання льодових бурульок з дахів). Ці проблеми легко вирішуються, якщо їх вирішувати: закупка відповідної техніки, сезонне збільшення числа зайнятих рук у сфері прибирання вулиць (у контексті теми працевлаштування), очистка систем водовідведення, жорсткий контроль за якістю виконання роботи.

В контексті вирішення наболілих питань дорожнього покриття – можна повторити тему підігріву тротуарів у зимовий час (досвід Тернополя) як особливо актуальної в туристичній зоні міста на ряді стрімких вулиць – у разі перетворення Центру на пішохідну територію питання стає самозрозумілим (частина вул. Головної, вул. Франка, вул. Гагаріна, вул. Кобилянської першочергово). В контексті масових протестів у Чернівцях, селах Мамаївці і Лужани – вирішення проблеми доріг, співпраця з громадськими організаціями (див. критику інвалідів, громадської організації «Захист» та ін.), особисті прогулянки мера містом разом із пресою для контролю за виконанням робіт, активне публічне реагування на всі скарги і публікації ЗМІ, жорсткі дисциплінарні заходи (звільнення, штрафи, кримінальні справи).

В контексті туризму актуальне питання громадських вбиралень у центрі та на окраїнах міста, їх чітке маркування відповідними вказівниками. Запровадження в місті більшого числа закладів громадського харчування (наприклад, мережі «Пузата хата»). Супер-задача в контексті боротьби з «грошовими мішками»: передача споруди нічного клубу «Sorbonne» у власність міської громади (як компенсація всіх порушень при її зведенні) та її перетворення на студентську їдальню (ідеальне розташування між корпусами ЧНУ, ЧТЕІ, БДМУ, ліцеїв, гімназій і шкіл) зі знижками по студентським та учнівським квиткам. Соціалізація закладу і його повернення на службу місту (в т.ч. як ідеологічна задача, яку можна вводити в публічний дискурс до її реалізації і схиляння громади на свій бік проти «злодіїв та олігархів»).

З досвіду Кам’янця-Подільського і Хмельницького – в контексті програми «Безпечна вулиця» перейняти практику стерилізації і кліпсування (обліку) вуличних собак, остаточне вирішення питання притулку для бездомних тварин (тимчасове утримання і роздача тварин, після певного терміну – усипляти як найбільш гуманний вихід замість підневільного утримання у вольєрах). Взаємодія з благодійними організаціями на всіх рівнях, в якості можливого кроку – побудова притулку для бездомних людей у співпраці з церквою, громадським сектором, Радою підприємців (або реконструкція іншого об’єкту під цю задачу – наприклад, частини казарм прикордонного загону по вул. Герцена або в районі Пентагону). Створення при притулку та в ін. місцях пільгових столових і магазинів для малозабезпечених та бездомних, залучення в якості допомоги продуктів із супермаркетів, близьких до завершення строку придатності (досвід Німеччини: безкоштовно або через пільгові закупки в сумі з публічним моральним та бюрократичним тиском на супермаркети з метою попередження можливого шахрайства), принципове залучення в ланцюг якомога більшої кількості учасників – програма «Колективна справа».

Ініціювати суспільне обговорення з приводу створення муніципальної поліції (на прикладі Львова) для патрулювання вулиць і громадських місць – з урахуванням того факту, що більша частину бюджету регіональних підрозділів МВС наповнюється з місцевих бюджетів. На цьому грунті резонно лобіювати загальнонаціональну реформу міліції та її перепідпорядкування місцевій владі, а також створювати інформаційні вікна для очільника місцевого самоврядування щодо критики кримінально-правових аспектів життя Чернівців. Відтак тема боротьби зі злочинністю набуватиме легітимного статусу в устах місцевих урядників – у т.ч. як ідея очищення правоохоронних органів «знизу», на місцях, та їхньої підзвітності місцевій громаді – починаючи зі створення власних дублюючих структур для вуличного патрулювання.

Власний «силовий ресурс» у не меншій мірі виступає інструментом контролю над усіма процесами в місті – як запорука автономії місцевої влади та її незалежності від сценаріїв, що нав’язуються з центру. Ключові задачі муніципальної поліції (перейменування має принципове значення): безпечне місто 24/7, дотримання порядку на вулицях, боротьба з образом «мусора» у масовій свідомості, особливий кадровий відбір (поліція – обличчя міста). Важливий акцент на особистій відповідальності міського голови за вуличний правопорядок і діяльність місцевої поліції. Радикальне і жорстке вирішення елементарних проблем на місці гарантуватиме сприйняття місцевої влади як цільної, незалежної і справедливої організації (в контексті широкомасштабної кампанії за повернення повноважень і прав органів місцевого самоврядування).

Окремим пунктом – кампанії проти хабарництва в ДАІ, боротьба за дотримання порядку на міських вулицях (веб-камери, взаємодія з громадськими організаціями, ініціативи у стилі акцій «Стоп-хам» тощо), вирішення проблеми незаконних парковок – в першу чергу не в центрі, а в соціальних районах. Можливий варіант – підтримка всеукраїнської кампанії за легалізацію холодної, травматичної і вогнепальної зброї (в рамках програми «Безпечне місто»).

Ключове питання Чернівців: боротьба з корупцією в будівельній сфері і земельних питаннях. Вирішення проблем не лише справедливого розподілу землі в інтересах пересічних мешканців і дрібного бізнесу, але й збереження історичного обличчя міського центру. «Ручний» і публічний нагляд за конфліктними питаннями: мер особисто контролюватиме і затверджуватиме кожну справу, а в разі конфлікту з депутатами – скликатиме громаду і апелююватиме до жителів напряму через ЗМІ, заручаючись підтримкою мовчазної більшості (до цього: створення мереж прямого виходу до громади через союзні громадські організації в обхід офіційних установ, налагодження каналів комунікації через мережеві ЗМІ нового типу – блогосферу «ВКурсі», соціальні мережі та ін.). Заміна всіх керівників комунальних закладів і підприємств – як у ручному режимі, так і з урахуванням таємних рекомендаційних голосувань робочих колективів за критеріями професійності і рівня довіри («вся влада радам»).

Новий міський голова повинен ліквідувати міські районні ради (Садгірську, Шевченківську, Першотравневу) як надлишкові бюрократичні надбудови. Всі офіційні функції районних рад слід передати Чернівецькій міській раді, яка при необхідності може збиратись на сесії частіше. В той же час кожен мікрорайон потребує власної громадської (народної) ради як незабюрократизованого органу прямої демократії з дорадчими функціями при міському голові та правом ветувати деякі рішення міської ради (з можливістю винесення на повторний розгляд). Реалізувати технологію народних віче, але не через масові збори, а через електронне голосування, що вже нині є більш репрезентативним, аніж мітинги. При цьому обговорення може відбуватись у форматі реальних зустрічей, а волевиявлення громади – на міському порталі через індивідуальний профіль кожного городянина, прив’язаного до певного територіального сектору (технічно: через будь-який комп’ютерний чи мобільний пристрої – або через загальнодоступні термінали).

У справі відстоювання інтересів громади проти столичного центру – по можливості, залишаючись у законному полі, ініціювати регіональні правила («чернівецький лад»). Показовий приклад – дозвіл на паління у барах і кафе в межах міста Чернівці, виходячи з принципу захисту прав як курців, так і осіб, що не курять (дозвіл на паління тільки в разі обладнання додаткової зали, в разі її відсутності – заборона «по замовчуванню»). В разі неможливості юридичного закріплення такого рішення – його лобіювання та інформаційне позиціонування на дану тему. Проведення політики захисту міста від зазіхань центру (Чернівці vs. Київ) в усіх принципових питаннях.

Водночас автономія місцевих органів передбачатиме їхню оптимізацію: ефективна робота як запорука фінансової незалежності і соціальної стабільності в місті. В ключі остаточного зносу радянської інфраструктури одним із головних питань неуникно стане якісна реформа ЖКГ – починаючи з усунення фірм-посередників, боротьби з «відмиванням» коштів, енерговитратами, утеплення старих будинків – до передачі ініціативи громаді (за принципом «не заважати») при грамотному контролі за безпекою і дотриманням екологічних стандартів – дозвіл на автономне опалення, дебюрократизація дозвільної системи тощо. Важливий хід – збереження комунальних підприємств і повернення їм втрачених позицій на ринку послуг, виважений підхід до ОСББ, по можливості – відновлення мережі ЖРЕПів у частині протистояння соціальному хаосу, розробка механізму «ручної» допомоги неуспішним ОСББ, прямого втручання місцевої влади в конфліктні ситуації в якості арбітра або регента, а також процедури повернення ОСББ в муніципальне підпорядкування за запитом громади.

У контексті декриміналізації – ініціювати програму побудови нової будівлі СІЗО за межами Чернівців або на їхній периферії (безоплатний обмін земельними ділянками тощо) з подальшим переведенням теперішньої споруди СІЗО на Соборній пл. на баланс міста (можлива її передача церковним громадам у процесі обміну). Продовження політики демілітаризації Чернівців: ліквідація військових частин у місті і їх виведення у приміські зони і районні центри (e.g. Сторожинець) – за виключенням 300-го полку – або їхня повна передислокація в район вул. Московської Олімпіади. Ефективний розподіл вивільнених площ – пріоритетно під забудову соціального житла для чернівчан.

Чернівці потребують оновлення спортивної інфраструктури – першочергово стадіону «Буковина», підвищення його класу, проведення робіт із заміни покриття, збільшення числа ярусів. Проект повинен іти в ногу з реформою футбольного клубу «Буковина», базове фінансування якого може здійснюватись за кошти місцевого бюджету і додатково – за спонсорські кошти підприємців міста й області. Можливе позиціонування «Буковини» як муніципального клубу, відтак його президентом буде виступати міський голова. При цьому необов’язковими є дочасні амбіції: головна задача клубу і базового стадіону – стати спортивним центром і спортивною школою, налагодження алгоритмів виховання і повноцінної професійної реалізації спортсменів. Викорінити з буковинського футболу психологію «купівлі-продажу». Кандидату необхідно виступати проти шкідливої традиції «легіонерства» і «збуту» перспективних гравців («наш футбол»), мислити спортивними, а не комерційними категоріями. Дотично: оновлення інфраструктури ЗОШ і ДЮСШ, районних міських стадіонів («Мальва», «Факел» та ін.), їхнє змішане фінансування.

Мрія: проект медичного містечка (максимально замкнений медичний цикл) в районі вул. Червоноармійської (з перспективою перенесення відділень обласної лікарні з вул. Буковинської і вивільненням її території для гуманітарних цілей). Надзадача соціального забезпечення в місті: пошук ресурсів для повної реорганізації медичних закладів, оновлення обладнання, перетворення на медичну столицю західного регіону. У частині збереження приміських територій від перетворення на суцільне кладовище: створення в місті крематорію (єдиний на Західній Україні). Як заміна зекономленим площам під поховання – створення «алеї урн» («стіни урн»). Необхідність перетворення старих кладовищ в історико-архітектурні музеї (гебрейські цвинтарі в Садгорі і на вул. Зеленій, Руський цвинтар і кладовище на Роші), максимальне озеленення та відновлення всіх зруйнованих надмогильних пам’ятників і споруд. Введення заборони (обмеження виключними випадками) на поховання на історичних кладовищах (за прикладом Личаківського цвинтаря у Львові).

Підтримка чернівецьких меценатських традицій – місто від найдавніших часів у значній мірі будувалось на кошти пожертв громади і купців. Новим утіленням цієї традиції повинна стати Рада підриємців як аналог Громадської та Експертної рад. За принципом клубу меценатів повинна об’єднувати найвпливовіших грантодавців міста, виступаючи як інститут діалогу між бізнесом і громадою, консолідації їхніх інтересів. Як інструмент повинна бути взаємовигідною як місту, так і підприємцям, забезпечуючи не тільки односторонні пожертви на користь громади, але й лобіювання інтересів великого бізнесу.

З досвіду попередніх влад і досвіду Москви: збереження і вдосконалення соціальних карток для пенсіонерів і малозабезпечених верств у межах міста, розробка систем знижок на транспорт і на продукти, медикаменти, комунальні послуги. Цей пункт потребує креативної розробки, як варіант – конкурси ідей, які може генерувати Експертна рада за фінансової підтримки Ради підприємців. Навіть найфантастичніші ідеї частково або повністю можуть бути реалізовані при продуманих і налагоджених механізмах. Врахування і виправлення попереднього негативного досвіду «соціальних проїзних» у Чернівцях.

Супутня мрія: місцева валюта (найшвидше – електронна à la «Bitcoin») як суспільний експеримент. Вивчити досвід західних міст, віддати в руки неафілійованим громадським організаціям розробку проекту, далі впроваджувати або як громадську ініціативу за підтримки влади, або як соціальний проект (валюта може спрацювати в якості замінника талонів на знижки, видаватись малозабезпеченим верствам із правом покупки-продажу тільки в межах міста, на відміну від звичайних талонів, може використовуватись у всіх сферах чернівецького життя).

Виробництво і підприємництво

Розробка системи пільгування «правильних» галузей міської економіки з метою заохочення їхнього розвитку в найкоротші терміни. Слід розуміти, що Калинівський ринок поступово відходить у минуле міста, у зв’язку з чим необхідно працювати на відновлення малого виробництва, сфери послуг, туризму як нових сфер зайнятості на зміну відмираючого «базару» (рух від Азії до Европи). Занепад важкої промисловості в цьому сенсі можна сприймати як позитивний фактор у площині екології, тож надалі слід розглядати їй адекватну заміну у галузі високих технологій. На досвіді Тернополя – підняти тему другого в Україні заводу з переробки сміття. Прозондувати тему заводу з переробки пластику, вияснити його відповідність екологічним стандартам, при цьому, в контексті досвіду Австралії та Китаю – вводити економічні заохоченя паперових і картонних упаковок зі вторинної сировини (як супер-задача: підприємство з виробництва і переробки в Чернівцях або Берегометі). Додаткова тема – створення дієвого муніципального міні-заводу з виробництва асфальту для оновлення дорожньої інфраструктури.

Окремим пунктом – налагодження «зелених» технологій, як то створення цехів зі збору сонячних батарей української розробки (досвід НАНУ), пільги для IT-компаній у межах міста (досвід «SoftServe») тощо, перетворення Чернівців на другу (після Львова) IT-столицю України. Тут же слід прийняти за правило пріоритет стратегічних інтересів міста над тактичними, у зв’язку з чим з депутатським корпусом міської ради і підприємцями міста при потребі можна віднаходити компроміси, розплачуючись прибутковими нині, але стратегічно тупиковим напрямами – обмінюючи «старе» заради «нового», минуле заради майбутнього. В першу чергу, це Калинівський ринок як ресурс торгу зі старими бізнесменами заради розв’язання рук нової влади у нових стратегічних напрямах. «Калинівська мафія» і сфера її прибутків не повинна цікавити міського голову інакше, як тільки в питанні налагодження нормальної сплати податків у бюджет міста.

Серед «брендових» задач Чернівців – відновлення місцевого пивоваріння (чернівецький досвід австрійської доби), в т.ч. розробка головної пивної марки «Czernowitz» (з правами міста на торгівельний бренд). Реклама пива місцевих пивзаводів (досвід «Гойри») як туристичних брендів міста, можливе відновлення виробництва на потужностях колишніх австрійських заводів по вул. Гагаріна (досвід «Рос Буковини», з перспективною їх перетворення на музеї з урахуванням специфічної архітектури).

Культура і туризм

Першочергова задача: за сприяння Експертної ради і Ради підприємців, громадських організацій, туристичних компаній розробити гнучку програму розвитку туризму в Чернівцях. Перший пункт – створення туристичного сайту міста в доменних зонах .com, .eu, .ua, .travel (аналог lviv.travel – czernowitz/chernivtsi.travel/ua/eu/com). Інтеграція проекту із передовими міжнародними сервісами готельного бізнесу, створення профільної групи для підтримки і постійного оновлення іншомовних версій сайту, залучення максимальної кількості ідей громадськості, постановка задачі-максимум: прибутковість сайту в т.ч. на внутрішньочернівецькому ринку послуг. Це означає, що проект має бути тісно інтегрований з перспективним міським веб-порталом, усіма сферами послуг.

За сприяння Експертної ради розпочати довгостроковий культурологічний проект «Картина міста» (можливо, за участі іноземної сторони) – програму фотофіксації історичних пам’яток Чернівців. Вона передбачатиме детальну документальну фіксацію всіх без виключення старих будівель міста, створення фотометричної бази деталей орнаментів, інтер’єрів, ліпнини, збір та архівацію додаткових історичних даних, архітектурних проектів, їхню відкриту публікацію в Інтернеті. Задача: зберегти інформацію про кожну деталь, щоби в разі будь-якої втрати мати змогу відновити будь-яку будівлю в автентичному вигляді. Наголос на тому, що це не художній, а технічний проект. Водночас: збір і прив’язка всіх історичних світлин та ін. свідчень про об’єкти (проект «Візуальна енциклопедія»). Для останнього: залучення на громадських засадах або на грантовій основі місцевих фотографів, істориків, працівників архівів. Підтримка та інтеграція проектів типу «Gruss aus Czernowitz».

Міський голова повинен наважитись на повне перейменування вулиць Чернівців за принципом автентичності – присвоєння кожній вулиці саме тієї назви, яку вона мала за свого заснування (за виключеннями найбільш одіозних). Це дозволить вирішити як історичну, так і політичну теми, назавжди поставивши крапку в безкінечних змінах вивісок. Відтак центр матиме назви австрійської доби (на табличках писати українською та німецькою), румунської доби (українською та румунською), радянської доби (українською та російською) – і власне української. Кожна вулиця за назвою легко ідентифікуватиметься в історичному ансамблі. На табличках резонно вказувати роки закладення вулиць.

Розробити і персонально підтримати фотопроект «Інші Чернівці», доповнити його виставковим конкурсом реалістичних мрій про місто (досвід Олексія Бєляєва-Гінтовта). Задача: генерувати творчі ідеї і доступно їх візуалізувати, аби далі, при потребі, найкращі зразки представляти громадськості як конкретні проекти. Як мінімум: генерувати мрії заради самих мрій, творчого переосмислення міського простору. Певні з них повинні втілюватись, аби підтримувати місток мрія-реальність, демонструвати можливість втілювати все. Виставковий момент: у подальшому передавати світлини і колажі з офіційних експозицій до інтер’єрів інтелігентних кав’ярень («Literatur Café», «Найкраща кав’ярня на розі», «Канапа на Чайковського», «Віденська» та ін.).

Міський голова повинен започаткувати велику програму відновлення старих історико-культурних пам’яток Чернівців – у контексті ширшої політики повернення місту автентичного архітектурного вигляду. Серед перспективних тем – сприяння реконструкції костелу Серця Ісуса і навколишнього простору. Довести до логічного завершення облаштування сквера на вул. Кордуби і розпочати вивільнення території під Червоноармійським ринком з її подальшим перетворенням на міську площу (з пам’ятником або фонтаном по центру, деревами по периметру). При цьому необхідно здійснити перенесення продуктового ринку у критому форматі на території колишнього центру «Рязань». Запровадження протизсувних заходів у цьому кварталі з огляду на наявні проблеми.

Друга важлива точка: Пієта на Центральній пл. Раз і назавжди зняти тему зміни монументів, повернувши на площу оригінальну скульптурну групу (репліку). Пам’ятник Тарасу Шевченку в перспективі можна перенести на пустуючі майданчики Соборної пл., надавши їй нового значення (паралельно з переосмисленням монумента Воїну-визволителю як монумента Жертв світових війн). Акт відкриття Пієти у форматі спільної літургії церков, долучення посольств Австрії, Румунії, Росії. Тема: відновлення історичної справедливості і водночас – примирення не навколо світських політичних символів, а навколо символів сакральних, які об’єднують та є універсальними для европейських націй. Другий посил: відновлення традицій міської громади («поліса»), декларування цінностей меценатства і представлення Ради підприємців, яка може стати головним спонсором відновлення Пієти.

У сфері туристичного бізнесу задача-максимум: перетворення Чернівців на туристичну Мекку Східної Европи – з використанням досвіду і включенням у туристичні маршрути Карпат, Кам’янця-Подільського та Львова. Позиціонування в якості «малої культурної столиці» на гребені літературного фестивалю «Meridian Czernowitz», перспективних Целанівських читань, книговидання («Книги-XXI» та ін.), театру («Золоті оплески Буковини»), університетських кампусів БДМУ і ЧНУ. Мер повинен ініціювати і за сприяння міської ради затвердити спеціальні програми податкових дотацій підприємствам, що творять культурний імідж міста. Культурний брендинг міста («місто поетів» тощо).

Заслуговує уваги тема візуальної доступності міста, облаштування оглядових майданчиків з панорамними видами міста. З огляду на особливості рельєфу такими є чотири «природні» точки – 1) в районі гори Цецино, 2) узвишшя над вул. Хотинською і Хотинським пров., 3) майданчик на горі Габсбурга уздовж вул. Главки перед парком Федьковича та 4) уступи гори Аврора (або альтернативно: майданчик за гебрейським цвинтарем на вул. Зеленій). Необхідно відкрити туристам міські вежі: в центрі вежу Ратуші і вежу 5 корпусу Резиденції митрополитів Буковини (з необхідною реконструкцією та вжиттям заходів безпеки). Можливий варіант – будівництво спеціальної оглядової башти біля телеретранслятора на Цецино або його обладнання відповідним майданчиком.

Реформування чернівецьких книгарень, перетворення мережі книжної продукції на міське комунальне підприємство (задача мера – добитись повернення максимального числа об’єктів на території Чернівців до муніципального підпорядкування). Одна із цілей: підтримка бренду «міста книгарень». У той же час книжкова мережа повинна розглядатись і як точки реалізації туристично-орієнтованої продукції, з наголосом на «місцевому колориті» (книги авторства Пауля Целана, Рози Ауслендер, Міхая Емінеску та ін. багатьма мовами, книги про чернівчан, книги про Чернівці, фото-альбоми і т.п.). Книгарні має позиціонуватись як спільне надбання чернівчан. У свою чергу, необхідна профілізація окремих крамниць, скорочення їхнього загального числа. Інший можливий варіант: створення найбільшого центрального магазину «Дім книги» (формула: один універсальний + два-три вузькотематичні) за умови скорочення більшості менших «точок».

Інтеграція Чернівецького університету в міський простір, позиціонування ЧНУ в якості частини культурного, суспільного та економічного життя міста. Міський голова повинен забезпечити максимальну співпрацю органів місцевої влади з університетом. Серед тем – розробка проекту університетського кампусу і його спільна реалізація, максимальні поступки по відведенню земельних площ для потреб університету. За умови розміщення більшості навчальних корпусів у центрі повноцінне втілення ідеї «кампуса» неможливе, однак є можливість побудови нового студентського містечека (орієнтовно в районі вул. Канівської) з подальшим вивільненням і зносом будівель по вул. Стасюка, новою забудовою кварталу на куті вул. Чапаєва і вул. Стасюка (варіант: сквер зі спортивними майданчиками).

Сприяння БДМУ у створенні власного студмістечка в районі вул. Руданського. У свою чергу, необхідне перенесення гуртожитку БДМУ з історичної будівлі на пл. Філармонії з подальшим аукціоном чи конкурсом на краще застосування будинку (орієнтовно: готель). На таких замінах і перепрофілюванні намагатись одночасно досягати двох цілей: функціональна оптимізація і подальше розширення для суб’єктів, які покидають площу – та отримання надходжень у міський бюджет з передачі об’єктів або земель новим власникам для вирішення нових задач. Звільняючи старі об’єкти, підприємства слід заохочувати вигідною заміною в інших районах (за рахунок надання більших площ та ін. сприяння).

«Свята святих» міста – буферна зона ЮНЕСКО та історичний центр Чернівців у цілому. Ініціювати негайне запровадження мораторію на будь-які будівельні роботи в історичному центрі міста. В подальшому – надавати дозволи на будівництво тільки у виключних випадках за відповідних рекомендацій Громадської та Експертної рад, за умови дотримання належних архітектурних стилів для нових будівель. При цьому оптимальним варіантом було би вивчення вигляду споруд, які колись могли стояти на вказаних ділянках – і точне відтворення вигляду цих будівель, що було би одночасно будівництвом та історичною реконструкцією (змінюватись може тільки поверховість за принципом +1 або, в окремих випадках, +2 поверхи до оригінального проекту). Заборона на будь-які «скляні» новобудови в центрі міста.

З подачі Експертної ради важливо провести кампанію проти пластикових вікон – з їхнім демонтажем і заміною на дерев’яні (вивчення львівського досвіду із залучення західних компаній і фондів, що готові фінансово долучитись до повернення місту автентичного вигляду). Окремо: проти вивісок та елементів, що псують історичний вигляд будівель. Виховання доброго смаку як надзадача в місті Чернівці. Повний ремонт водогонів та електричних комунікацій в історичному центрі, вирішення проблеми з напругою в електромережах у старому фонді. Після реконструкції підземних комунікацій (вивчення досвіду Львова до «Euro 2012»), другим етапом – перетворення більшості центральних вулиць на пішохідну зону. Весь історичний центр повинен перетворитись на історико-архітектурний заповідник. Залучення іноземних коштів під реставрації.

Вирішити питання кінотеатру Миколайчука. Провідна задача майбутнього міського голови: перетворити його на культурно-мистецький центр, зорієнтований першочергово на мешканців нових міських районів. Необхідно розглядати подібні об’єкти в контексті поступового «розвантаження» центру Чернівців, для цього розробити програму розвитку міських районів – у першу чершу Проспекту-Комарова і Садгори.

Після т.зв. «реконструкції» до 600-ліття першої згадки про Чернівці значна частина будівель у центрі міста була пошкоджена (розвивати критику «попередників»). Історичний центр потребує послідовного і скрупульозного відновлення із залученням архівної архітектурної документації і старих фотографій. У цьому контексті створення електронного фото-архіву міста повинно слугувати не лише пізнавальним цілям, але й слугувати точкою для відновлення автентичних елементів усіх важливих об’єктів Чернівців. Зруйновані в різний час будівлі в Чернівцях і в Садгорі можуть відновлюватись за архівними матеріалами – радянські будинки, зведені на їх місці, в ряді випадків (якщо не мають історико-мистецької цінності) можуть бути знесені. Окремо слід підняти громадське та експертне обговорення щодо доцільності експлуатації Будинку офіцерів на Театральній пл., можливості його демонтажу і зведення будинку в австрійському стилі (як варіант – точну або зменшену репліку визначної віденської споруди, підкресливши культурну спадкоємність Чернівців).

Проблема аварійних будинків повинна вирішуватись з огляду на збереження історичного спадку (об’єкти на вул. Хмельницького, вул. 28 червня і вул. Шевченка як приклади неправильного вирішення). Виходити з того принципу, що аварійні будинки можуть зноситись за умови подальшої відбудови на їхньому місці аналогічних, максимально наближених до оригіналів (різнитись може лише поверховість за принципом +1 або +2 поверхи). Всі конкурси на забудови порожніх або звільнених ділянок землі в центрі повинні виходити з цих критеріїв, дозволи надавати виключно за погодження Експертної ради міста. Якщо забудові підлягає територія, на якій раніше не було ніяких об’єктів – пропонувати власникам створення наближеної копії або репліки якоїсь утраченої в минулому чернівецької споруди.

Перетворення всіх історичних кладовищ у Садгорі, на Роші, на вул. Зеленій на парки-музеї. В подальшому: заборонити на них нові поховання, за винятком видатних постатей, що здійснили значний вклад у розвиток міста, регіону, країни, світу. Насадження дерев на цвинтарях, повна реконструкція надгробних пам’ятників та ін. елементів, включення старовинних кладовищ до туристичних маршрутів міста.

Провадження буковинознавства та його складових у загальноосвітніх школах і на окремих факультетах вищих навчальних закладів Чернівців, заохочення освітніх курсів при міській раді для всіх бажаючих. Задача: максимально збільшувати обізнаність пересічних чернівчан про місцеві пам’ятки, історичні постаті тощо. Додаткові шляхи популяризації: через телебачення, книговидання та ін. По мірі можливостей місцевого самоврядування запроваджувати податкові пільги для підприємств, які створюють мистецькі та інформаційні продукти про місто. Замовлення від Ради підприємців на створення документальних фільмів про Чернівці і ширше – заохочення кінозйомок у місті в цілому. Мрія: відзняти на базі міста новий художній фільм високого класу, який слугуватиме побіжною рекламою Чернівців і закріпить його довготривалий візуальний образ.

У рамках можливої загальноукраїнської програми чи без неї – провадження телевізійної та Інтернет-реклами Чернівців в інших містах України задля заохочення внутрішнього туризму. В Інтернеті – акцент на «вірусну рекламу» (приклад – агітаційний ролик Арсенія Яценюка, відзнятий у Чернівцях). У взаєминах з іншими суб’єктами можливий бартер-обмін – безоплатна трансляція реклами українських міст на чернівецьких муніципальних каналах за умови безоплатної реклами Чернівців на муніципальних каналах вказаних міст. Розробка позитивних пропагандистських роликів про Чернівці для внутрішнього вжитку на правах соціальної реклами (наголос на історіях пересічних чернівчан, їхніх професій, їхньої ролі в житті міста, любов до міста).

В політичному контексті: поширення реклами про місто в якості реклами кандидата у виборчий період (зі співвідношенням 80-90% – про місто, і 10-20% – про особу). Основна суть інформаційної кампанії – побіжна і ненав’язлива реклама кандидата через позитивні меседжі про Чернівці. Двояка задача: прививати любов до міста і створювати позитивний образ кандидата на рівні підсвідомості. Якщо йтиметься про кандидата, який уже є частиною міської влади – реклама міста прирівнюється до реклами кандидата за ще меншим співвідношенням 90-95% проти 5-10% (у цілому, збереження лише натяку або мовчазного візуального образу на периферії).

Як ліберальний, так і правоконсервативний кандидат може піти на сміливий експеримент з автономізації мовної політики на території міста Чернівці. Один із механізмів: надаваи платні дозволи на рекламу іншими мовами, в т.ч. російською, англійською, румунською (вивіски, оголошення, зовнішня та аудіо-візуальна реклама), відрахування з якої можуть слугувати аналогом туристичного збору.

Екологія

В контексті програми «Спільний простір», зорієнтованої на виведення автомобільного транспорту з центру міста, окремий пункт: озеленення (парки, сквери, насадження на вулицях, зелені зони в межах міста і навколо нього). Критичний огляд роботи попередніх влад та її виправлення. Задачі: максимальне озеленення площ і вулиць як у центрі, так і в нових районах, благоустрій клумб, облаштування автопарковок, виведення транспорту з ряду територій (у т.ч. питання незаконних парковок у дворах, на клумбах, дитячих майданчиках). Заохочення велосипедного руху в місті, облаштування велосипедних майданчиків і доріжок (досвід Львова). Ключові медіа-образи: мер принципово ходить пішки, їздить електротранспортом або велосипедом, «европейський мер», менеджер-іноватор.

Вирішення питання незаконної вирубки дерев як на території міста, так і в буферній зоні міста (Цецино та ін.). Повне або часткове повернення дерев на схили пл. Турецької криниці, повалених у 2007-2008 рр. під час «реконструкції», на східну частину Центральної пл., озеленення перспективної площі біля костелу Серця Ісуса. Велика задача: нормальне облаштування Жовтневого парку по всьому периметру від вул. Червоноармійської до вул. Комарова і далі до вул. Південно-Кільцевої, створення на його базі великого парково-відпочинкової зони з велодоріжками. Виведення за межі парку зайвих розважальних закладів, перегляд проектів забудови території навколо водойм між вул. Гайдара і вул. Комарова. Розробка і втілення проекту очищення та облаштування міських ставків. Задача-максимум: насадження нового парку в районі Гравітону і на площі біля гори Аврора.

Міський голова повинен створити окрему експертну групу для вирішення проблеми водойм: очистка берегів і русел Прута і малих рік міста (Мольниці, Клокучки та ін.). Додатково: побудова дамби уздовж Прута на стороні Садгори від Галицького шляху до Калинівського ринку, висадка дерев, реконструкція і благоустрій міського пляжу, створення парку відпочинку вздовж ріки Клокучка на базі існуючої лісопосадки. Всебічне вивчення перспектив водозабору з Прута в контексті обміління річок. У разі екологічних загроз такого проекту – відмовитись від будівництва нових водозаборів на Пруті, натомість ставити питання реконструкції і введення нової лінії Дністровського водогону, заохочення артезіанських свердловин для потреб окремо взятих районів міста, ліквідація витоків з міських водогонів і мінімізація втрат, економія води. Пошук західних інвестицій для введення в дію нових очисних споруд у відповідності до европейських стандартів, відмова від шкідливої технології хлорування води.

До задач групи входитиме також вивчення проблеми забрудення Прута вгору по течії – зокрема, викидів на рівні села Мамаївці. В подальшому міський голова Чернівців повинен налагодити співпрацю з відповідними селищними радами з метою збереження чистоти води в Пруті. У випадку неспроможності сіл вирішувати деякі питання – на рівні Ради підприємців і міської ради ініціювати спільні проекти в буферній зоні міста із залученням міських коштів. Для кандидата на посаду мера ключовою рисою повинно бути мислення не лише в категоріях «міста», але й «приміських» і «буферних територій», важливих для нормального функціонування Чернівців.

Після перемоги кандидата: ліквідація силами муніципальної поліції всіх схем незаконного видобутку гравію, мораторій на видобуток гравію в межах міста. Закриття кар’єру в районі вул. Зеленої (Аврори) як потенційно небезпечної точки, створення нового парку для району Калічанка на колишніх площах кар’єру. Запровадження протизсувних заходів на вул. Сагайдачного, в районі вул. Гагаріна і 28 червня, 29 березня та в ін. районах міста. Реконструкція дренажних систем під горою Габсбурга (у перспективі – перетворення їх на туристичний маршрут), розчистка систем водовідведення на вулицях міста з метою недопущення підтоплень (негативний досвід на вул. Головній, вул. Гагаріна, вул. Руській, вул. 28 червня).

Перебудова індустріальної частини міста (першочергово: квартал між вул. Севастопольською і вул. Прутською), відведення площ колишніх підприємств під інші цілі. Вироблення юридичних алгоримтів передачі цехів і площ заводів-банкрутів чернівецькій громаді. В цілому міська влада повинна дотримуватись політики винесення діючих підприємств на міську периферію. На діючих підприємствах – здійснювати систематичний тиск на власників з метою зменшення шкідливих викидів у водойми та атмосферу (встановлення сучасних фільтрів), підвищення безпеки виробництва. Тиск через громадські кампанії і рухи, мас-медіа, політичне лоббі, органи влади.

Запровадження енергозберігаючих технологій на максимальній кількості об’єктів різного призначення, енергозберігаюче освітлення на кожній вулиці міста. Експерименти із сонячними батареями на дахах комунальних і державних установ, у т.ч. ЧНУ (створення перспективного наукового центру на базі університету і в подальшому – науково-промислової зв’язки). Міський голова виступатиме гарантом пакету замовлень для наукових інститутів НАНУ на вдосконалення вже існуючих українських прототипів економічних сонячних батарей – у комплексі зі стартом промислового виробництва і комплектації таких батарей у Чернівцях (в т.ч. для потреб ін. регіонів). Задача: включити в схему інвестора через Раду підприємців, гарантувати стартові замовлення і договори на обслуговування. Результати: стимулювання науки, іноваційне виробництво, енергозбереження, в перспективі – економія бюджетних коштів.

Зв’язки з громадськістю

Розподіл виконавчих функцій міської влади на три консультативні структури (формалізовані в найзручніший спосіб):

1) Ради підприємців для пошуку та ініціювання інвестицій, координації меценатських проектів і водночас – прямої взаємодії підприємницьких груп з владою і громадою, взаємних домовленостей і співпраці;

2) Експертної ради для стратегічного планування, проектування, моніторингу, консультацій та експертиз усіх значних починань з розвитку міста (аудиторія першочергово: «моральні авторитети», архітектори, історики, митці, журналісти, економісти, професура);

3) Громадської ради для зв’язку з жителями міста і організованими об’єднаннями громадян (аудиторія: громадські діячі, керівники невеликих підприємств, голови ОСББ).

Кількість членів цих органів повинна бути невеликою (10-20 чол. кожний) задля забезпечення максимальної фаховості, ефективності та оперативності роботи. Задача: розробити механізм залучення кадрів до трьох рад (на перших порах їх може формувати особисто міський голова у публічній взаємодії з громадою, надалі – дійсні члени з подачі міського голови і/або виконкому прийматимуть або відхилятимуть нові кандидатури, принцип «запрошення» до клубу).

Першочергова неформальна задача міського голови: творення чернівецького лоббі у столичних органах влади для захисту інтересів міста. В перспективі адміністративної реформи і збільшення повноважень органів місцевого самоврядування – питання стоятиме не так гостро, але в разі розробки на території міста проектів національного значення лоббістська група буде актуальною завжди. Рада підприємців мислиться як ланка взаємодії з інвесторами і політичними групами за межами міста. Додатковий шлях: організація неформальної ланки взаємодії зі впливовими вихідцями з регіону («земляцтво»), ініціювання неформальної групи депутатів парламенту без огляду на політичну приналежність. Залучення інструментарію громадських ініціатив і ЗМІ для впливу на конкретних осіб (як у критичному сенсі, так і в позитивному). Обмін послугами, «вдячність громади».

Розробка, поряд із туристичним сайтом міста, офіційного міського порталу, через який провадитимуться консультації, надаватимуться соціальні послуги, довідкова та ін. інформація, прийматимуться запити і звернення (публічно, доступні, при бажанні апліканта – іншим читачам, журналістам, які одразу відслідковуватимуть звернення і реагування), провадитимуться фінансові транзакції (проїзні в громадському транспорті, електронні гроші міста, оплата послуг в установах і закладах, від паркування до покупки квитків у театр чи підписки на електронні випуски місцевої газети на особистий профіль). Додатковий сервіс – поштові скрині типу @cv.ua і функціональні профілі для отримання і налаштування всіх бажаних послуг в електронному режимі.

Розробка офіційних туристичних сторінок у соціальних мережах, а також сторінок міської влади. Водночас акцент на цілком автономному циклі електронних послуг на базі офіційного порталу, туристичного порталу і додаткових мережевих сервісів задля абсолютного унезалежнення від будь-яких зовнішніх впливів. Ідея локальної електронної валюти як соціальний експеримент, впровадження «полісної» філософії, місцеве врядування та максимальна економічна автаркія.

Поступова заміна ефірного муніципального телебачення Інтернет-телебаченням з виходом на цифрове/кабельне мовлення при фінансовій підтримці міської влади і під наглядом Громадської та Експертної рад, які назначатимуть відповідального редактора проекту. Основний наголос каналу – на соціально-політичних, культурних і спортивних програмах, мінімізація розважальної складової. У фінансуванні – принципове незалучення прямих спонсорських коштів з боку підприємців чи Ради підприємців задля збереження неупередженості каналу. Як можлива опція – цілковита відмова від реклами (досвід «Громадського» і BBC). Розробка варіантів взаємодії з Інтернет- і кабельними провайдерами: просування муніципального каналу у зв’язці з опто-волоконною кабелізацією (досвід ZIK).

Упровадження філософії «Локалнету»: на рівні радіо/телебачення, соціальних сервісів, Інтернет-сервісів. Реформа муніципальної газети «Чернівці», поступове відведення її функцій муніципального новинарному сервісу на базі Інтернет-каналу, відмова від паперового варіанту.

Святослав Вишинський — спеціально для БЦ

В оформленні використано австрійську карту Чернівців 1900 р.

________________________________________

Читати більше:

Проект | Програма розвитку міського електротранспорту в Чернівцях на 2017–2021