Огляд преси | Централізована децентралізація та кінцева зупинка влади | Буковинський центр

Процес децентралізації, який, згідно законодавства, мав би відбуватися демократично, в Чернівецькій області відбувається «як завжди». Громади якщо і визначилися щодо об’єднання, то у влади є завжди якісь «але». Як приклад буковинського підходу до децентралізації, у газеті «Погляд» Яна Маріянчук у матеріалі «Чиновник в кабінеті краще знає, як живеться у селі», пише про бажання об’єднатися громад Магали та Остриці але, порушуючи закон, облдержадміністрація ігнорує звернення громад. Тут же автор зазначає, що посадовців не цікавить думка громад, вони діють у своїх інтересах.

З огляду на подібні проблеми, які виникають у громад області в процесі проведення децентралізації, бачимо, що влада діє за старим радянським бюрократичним принципом. «Зверху» дали команду, а на місцях посадовці «розрулюють» ситуацію. За старою звичкою, думку громади ніхто не питає. Та ж звичка спонукає у питаннях, які спираються на волю посадовця, керуватися тільки власними інтересами. А ми ж всі чудово знаємо, які інтереси в пересічного українського посадовця: розмір кишені, як і вітчизняна політика, дна не мають.

Як підтвердження, газета «Чернівці» наводить слова завкафедри політології та державного управління ЧНУ Анатолія Круглашова у матеріалі Наталії Фещук «При такому темпі, як у нас, децентралізація може тривати 300 років». На Буковині успішно об’єднуються лише 12 громад. Здебільшого, таке об’єднання – це ініціатива та, навіть, війна з бюрократичними вітряками, місцевих лідерів. Та й то, за умови, що інтереси цих громад не перетинаються з інтересами районної чи обласної влад. Згадаймо проблеми з об’єднанням громад у Сторожинецькому та Сокирянському районах...

Виходячи зі слів Круглашова, процес децентралізації ускладнюється через відсутність системи роботи. Йдеться не лише про механізми здійснення децентралізації, розроблені у вигляді інструкцій, консультацій, але й про брак інформації, якою можуть скористатися громади. Іншими словами, держава проголосила реформу децентралізації, а далі, як кажуть на Буковині, «мастіть собі голову». Але в плани вкладайтеся.

Витівки невгамовних чернівецьких депутатів не надто зацікавили друковані ЗМІ першого інформаційного тижня жовтня. «Молодий буковинець» ще раз порушує тему депутата-втікача Ростислава Білика у матеріалі «Бігав, бігав і прибіг... на сесію» Миколи Кобилюка. Втім, нової інформації матеріал не містить. А в п’ятничному випуску «Молодого буковинця» цей ж автор пише про затримання депутата міськради Володимира Бешлея у матеріалі «Депутата заламали, бо верещав».

А ось газета «Версії» на передовиці подає сигнал міському голові щодо ситуації в сфері освіти. Людимила Чередарик у матеріалі «Відкритий лист до Каспрука про стан освіти – як вияв нашого рабства» пише про анонімний лист до Олексія Павловича від освітян, у якому критикуються керівники міського управління освіти за непрофесіоналізм та «інші гріхи». Дістається й самому Каспруку. Авторка робить акцент на страхові чернівчан (і не тільки) відкрито відстоювати свої інтереси. Такий лист, без підписів, є анонімкою, тому й особливих наслідків він не матиме.

Ми ж перемістимо акценти на проблему, про яку вже не одноразово писали. Виконавча влада у Чернівцях знову стає слабким місцем для міського голови. Через помилки, непрофесіоналізм, недбалість посадовців на горіхи часто перепадає Олексієві Каспруку як людині, яка, за посадою, несе відповідальність за все, що відбувається у місті. За такої ситуації, вже склався гештальт*, згідно якого будь-яка заява чи ініціатива чернівецьких владників сприймається зі скепсисом. Іншими словами, попри медійність та готовність спілкуватися, довіра до Олексія Каспрука зникає пропорційно кількості невиконаних обіцянок й запевнень, хай навіть більшість проблем мали б об’єктивний характер.

До прикладу, Ольга Максимюк у газеті «Погляд» у матеріалі «Теплове ярмо вже готове для людей», a priori припускає, що слова комунальників про готовність до початку опалювального сезону в Чернівцях не відповідають дійсності через незавершені ремонти тепломереж та наявний борг перед газопостачальником. Градусу в матеріалі додає фраза керівника «Чернівцітеплокомуненерго» Олександра Меленчука про погашення боргів з початком опалювального сезону, коли на рахунки підприємства почнуть надходити великі кошти. Авторка інтерпретує її як байдужість комунальників до проблем споживачів. Тепло можливо подаватимуть за постійної плюсової температури повітря, а чернівчани змушені будуть платити високу комуналку. У даному випадку цікава не правота посадовця чи журналістки, а недовіра до слів комунальника.

Попри катаклізми, які пережила і переживає Україна, сам підхід до комунікації «влада–громада» залишився незмінним. Громада далі катастрофічно високо не вірить і не сприймає владу. Питання не до поганої громади, а до діяльності та й самої форми комунікації влади. Поки люди бачитимуть невиконані обіцянки, непрозорість, корупцію та «кумівство», немає сенсу вести мови про демократичність будь-якого посадовця чи владної інституції. У цьому випадку, намагання позиціонувати себе як демократичного й відкритого, приносить чернівецькому міському голові електоральні мінуси.

Аварія за участі десятої маршрутки – показник ефективності роботи міської ради у сфері перевезень. На цю тему вийшли матеріали у газетах «Погляд», «Чернівці», четверговому «Молодому буковинці» та «Часі». Більшість видань висвітлює інформацію про саму подію, коментарі міського голови, правоохоронців, перевізника, але практично ніхто не пише про причини, які призвели до трагедії. Така спроба міститься у газеті «Час», де подано коментар депутата міської ради Василя Максимюка.

І знову ж таки, очевидною стає якась інфантильність влади. Не будемо критикувати конкретно Олексія Каспрука – зазначимо, що проблема громадського транспорту в Чернівцях є системною і виникла не цього року. Вона є наслідком багаторічного специфічного ставлення керівництва міста до самого міста. Спорадичне оновлення рухомого складу транспорту, який забезпечує громадські перевезення, ситуацію ніколи не змінювало. А ті підходи до роботи, закладені у часи, коли міську раду очолював Микола Федорук, й застосовуються сьогодні, показали свою неефективність.

У багатьох сферах життєдіяльності міста влада, з часів того ж таки Федорука, дивилася у минуле. Як результат, маємо проблеми з транспортом, дорогами, водопостачанням і т.д. Адже рано чи пізно комунальне господарство, яке вже вичерпало свій ресурс й не оновлюється, мало б дати збій. Цей збій припав на долю Каспрука.

* Гештальт (від нім. Gestalt — форма, кшталт) — цілісна структура, яка формується у свідомості людини при сприйнятті об’єктів або їхніх образів.

Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ

В оформленні використано шпальту газети «Погляд»