Ця розмова відбулася тиждень тому. Тому деякі питання, які стали актуальними за цей короткий проміжок часу – не поставлені. Внутрішня тема розмови – загадка стабільності. Стабільність Олександра Фищука вражає уяву. У нас були стабільні губернатори, але в які часи? А тут... Усе хитається, кадрова рулетка викидує на узбіччя потужних гравців, колесо долі крутиться, як зшаліле, ситуація міняється щомісяця, політичні скандали, карколомні якісь події – а голова Чернівецької ОДА Фищук у лютому відзначив третю річницю на посаді. Хоча місцеві політичні астрологи дивилися у кіптяве скло на зірки, ворожили на мітітеях і звільнили його вже разів з десять. Може, губернатор міг би давати майстер-клас, на кшталт: стабільність на канаті – це було б цікаво людям, які спотикаються й на рівному місці. Він щось знає. Тому що ніщо не буває таким промовистим і невипадковим, як результат.
Три принципи
У лютому третя річниці перебування Вас на посаді голови Чернівецької обласної державної адміністрації...
Так, вже три роки. Можна говорити, неважливо скільки, хоча насправді важливо і це.
Коли Ви зрозуміли, що призначення на посаду відбулося, які основні напрямки роботи Ви для себе намітили? Або не напрямки, а принципи, яких вирішили дотримуватися у роботі на цій посаді?
У мене був багаторічний досвід роботи у державному управлінні: від початкових щаблів до керівних посад: на посаді голови [Кіцманської] РДА, голови ДПА, як депутата Верховної Ради по 202 округу. Я ж прийшов не з бізнесу, не з науки, як це часом буває, тож мені проблеми області були знайомі. Якщо говорити про принципи, напрямки. Перше – зробити все можливе, щоб в області був мир та спокій. Наші предки цим пишалися протягом століть, і я не хотів би, щоб ці традиції порушувалися за мого головування. Друге – розвиток економіки, без чого не може бути відповідних соціальних стандартів у населення. Третє – культура. Прекрасна багатогранна культура у нас на Буковині, яку дуже ціную, хотів би її підтримати, заохотити її розвиток.
Щодо економіки, гадаю, людей цікавить. Що гальмує розвиток бізнесу на Буковині, що потрібно для його розвитку?
Ми ж не на острові живемо, всі процеси в країні відбиваються на нас. І працюємо в одному законодавчому полі. Я, до речі, виступав із ініціативою – зробити область експериментальною, щоб якісь новації законодавчі тут випробувалися. Щоб це був такий собі пілотний проект. А загалом для бізнесу необхідно, щоб були однакові правила для всіх, щоб не було преференцій для когось за рахунок інших. І щоб була розвинена інфраструктура. Дороги для нас дуже важливі, як для туристичної області.
Оптимізація посадовців
Є ж іще питання тиску на бізнес. Не так давно Вами були озвучено, що Чернівецька митниця склала протоколи про порушення митних правил на 36 мійльонів. Але в той же час більше 30 мільйонів були повернуті бізнесу, оскаржені в суді. Ну це ж очевидно говорить про те, що це або нефахові люди, або відбувається тиск на бізнес... Інших пояснень просто не може бути.
Відбулася Рада регіонів, яку провів Президент. І там же і Президент і прем’єр-міністр наголосили: ніякого тиску на бізнес, ніяких маски-шоу. Якщо є порушення: то адвокати, відео, гласність тощо. Я зібрав всіх на колегії ОДА і цю позицію озвучив для керівників правоохоронних відомств. Не тільки для митниці. Ви згадали про 36 мільйонів – насправді більше. Це на момент звіту була така цифра. Вантаж затримують, йдуть суди, проходить два-три місяці. Підприємство-отримувач терпить збитки. І потім виявляється, що... митниця неправа і програє у суді. Але ж час пішов. Хтось за це має відповідати? І це не тільки буковинці потерпають, але й транзитні...
Мені здається, що Ви не виправдовуєте, так би мовити, кадрові очікування помітних політичних гравців на Буковині. І після того починається систематична критика Вашої діяльності. Таке дивне «співпадіння». Найбільш гучною стала ситуація з Ігорем Сідляром. Які Ваші принципи кадрової політики?
Для мене важливо, щоб людина, яка працює на державній службі, виконувала всі прописані повноваження. І вона повинна бути еталоном. Те, що Ви згадали ту ситуацію. Не було такого, щоб йшлося про реформування, щоб звільнити конкретну людину. Йшлося про оптимізацію структури ОДА. Я озвучив свої пропозиції по такій оптимізації більше року тому. Тоді вони не пройшли, але потім ми побачили, що подібне вже робиться в інших областях – у Вінницькій, зокрема, відбуваються такі зімни... А потім вже виник ряд обставин, що призвели до звільнення. Конфлікти можуть виникати, але я на них не звертаю уваги.
Оптимізація журналістів
Ви читаєте критику про себе в буковинських медіа, щось берете?
Я її читаю, по-різному сприймаю, але сприймаю і дякую справедливій критиці.
Як багато справделивої критики?
Ну, відсотків десять.
Мені здається, зараз багато особистісної критики, але є і цифри, якісь системні дослідження. Як Ви реагуєте на них?
Ось по цифрах, ЗМІ тиражували, що область займає передостаннє місце. По критеріях однієї громадської організації. Що це за критерії? Чи можна зацікавити громадську організацію? Є 56 критеріїв, розроблених Міністерством регіонального розвитку, і по ним область, за підсумками 2016 року, перебуває на п’ятій позиції. По 2017 року ще не підбиті, будуть десь наприкінці півріччя, але не думаю, щоб там якісь радикальні зміни були. Як пояснити таке неспівпадіння цифр?
І то скажу: я ще не згідний із деякими рейтингами міністерства. Наприклад, там є позиція: виробництво сільгосппродукції на душу населення. Як можна порівнювати, якщо у Запорізькій області пай селянина – близько 8 гектарів, а у нас – близько одного? А от є критерій – скорочення сільського населення. Так у нас скорочується воно найменше. Ми – другі після Закарпаття. Хіба це не показник?
Про інфраструктуру Ви згадували, без якої карпатський регіон не підніметься...
Ми виграли проект асфальтування дороги до ПП «Красноїльськ». Це 4 мільйони 200 тисяч євро. Це 130 мільйонів гривень. Але є певні проблеми із введенням в експлуатацію тих пунктів пропуску. Там непроста ситуація. Були отримані гроші на обладнання пунктів від Європейської комісії. Гроші були отримані, коли йшли інфляційні процеси, вони були у гривнях. Будівництво вела Державна фіскальна служба, яка належним чином не прозвітувала перед Єврокомісією. Це створило труднощі.
І зараз ми намагаємося виправити ситуацію, виділені гроші у бюджеті на закінчення робіт, проводилися засідання. проводиться експертиза вже виконаних робіт спеціалістами з Харківського державного інституту. Проводилися спільні наради із Державною фіскальною службою, за моєю ініціативою. Збирав наради віце-прем’єр Кубів Іван Степанович. Наші депутати допомагали (Максим Бурбак). У першому півріччі пункт пропуску «Дяківці» і «Красноїльськ» мають бути збудовані і здані в експлуатацію. Пункт пропуску «Руська» теж буде будуватися і має бути збудований у [20]19-му році.
Оптимізація політики
Ви дивитеся політичні програми, політичні ток-шоу, і які саме?
Всі дивлюся. Мені близкі чи колеги розповідають, що де було цікаве, я потім передивляюся.
І що Вас найбільше непокоїть?
Те, що і всіх. Стабільність у державі. Хоча б ті ж стосунки з Польшею. На минулому тижні була делегація із Лодзького воєводства. Стосунки дружні, як були, так і залишаються. Вони нам кажуть: «Не звертайте уваги на те, що відбувається». Історію треба не переписувати, а вивчати. Щоб не повторювати помилок. Боюся роздмухування мовного і національного питання, ніколи воно користі не приносило. Росія підтримує націоналістичні рухи, що їй вигідні, у Європі...
...І у нас.
І у нас, погоджуюся...
Які Ваші головні враження від роботи у Верховній Раді?
Фактично, це був рік роботи. 12 грудня присягу прийняв – 12.12.12, досі пам’ятаю. Весь перший рік ми були у меншості. І дестабілізували роботу Ради, і блокували трибуну Ради, і нам за це може хтось дорікнути: де ж культура і таке інше! Іншого виходу не було. Їздили по країні з акцією «Вставай, Україно!» Потім розпочалася революція. Що запам’яталося, ми чергували на Майдані разом із [народним депутатом] Миколою Федоруком у той вечір перед побиттям. І наше чергування закінчилося об 11 годині вечора. Там тоді збиралося 400-500 осіб, грали на гітарах, проголошували гасла. Якщо чесно, було відчуття, що це все ось-ось закінчиться. І через два-три дні всі розійдуться. Ну й тут ялинку владі треба було ставити... І весь Київ піднявся.
Я володію інформацією, що опозиція могла привезти максимум 20-30 тисяч людей, тож якщо б не кияни... Все від них залежало. Так само і перед страшними подіями 19-20 грудня також чергував, вже із іншим депутатом. В 7 ранку закінчилося моє чергування, а в 9-ій я зайшов до Верховної Ради і там вже кричали, що на Майдані стріляють...
Мене критикують, наприклад, за те, що я майже не виступав з трибуни. Я прощаю це, бо схильний прощати. Ніхто ж не скаже, що депутат Фищук запропонував зміни до Конституції, де пропонується нова модель системи влади: двопалатний парламент, обмеження олігархів і лідерів політичних сил у лобіюванні законів. Де новий закон не може бути прийнятий, доки не отримує підтримку більше, ніж половини України. Де була б збалансована перевага Сходу у кількості населення й області мали б однакове представництво. Із порівняльними таблицями і з обґрунтуванням. І йшлося про всю владну вертикаль: від парламенту до рівня область–район–село. І це було у вересні 2014 року, вже наприкінці каденції. Необхідна була підтримка 151 одного депутата для реєстрації, але... Проект не критикували, але й не підтримували. І так і лишилося.
Читачі люблять питання про хоббі. Хоббі у Вас яке?
Все. У мене хоббі – все. Люблю грати в ігри спортивні. Настільний теніс, волейбол, більярд. І не просто люблю грати, а грати результативно. Люблю природу, гриби, рибалку, полювання. Це не означає, що я люблю стріляти у звіра. Я, може, більше отримую задоволення від того, коли кабан буде бігти по флангу, і всі будуть стріляти і ніхто не влучить. Бо буде ж про що говорити. Цікаво, що ж люди будуть придумувати, як так сталося?
Олександр Фищук, судячи з фактів, влучає. Загинаємо пальці: Сідляра оптимізував. Начальник митниці Салагор, який щось завжди проголошував, на певний час притих (гроші, все ж, люблять тишу). Рокіровки, якими розважають місцевих політичних вболівальників, готуються, готуються, але за три роки так і не здійснилися. А сам Фищук уже багато років потрапляє на посади, про які переважно мріють. І про які багато інших гравців тільки розповідають, чому не влучили. Як на невдалому полюванні.
Гадаю, стабільність Фищука на цій посаді пояснюється й тим, що насправді в інших претендентів на посаду немає, як не дивно, конкурентноспроможних планів. Немає конкурентного бачення. Очевидних переваг, окрім перетасуванння гравців і потоків. А у Фищука є план: план спокою. А іноді спокій і є те, що потрібне суспільному організму. Між спокоєм і перетасуванням карт – життя зробило вибір. Олександр Фищук не продукує і не виробляє конфліктів. Тому і сам навдивовижу стабільний на своїй посаді. У мене ж завжди, дивлячись на нього, чомусь спливала думка – ось критикують, а таке відчуття, що нам з ним жити... А три роки в умовах шторму – ціле життя.
Розмовляв Сергій Воронцов — спеціально для БЦ
Фото-знімки Сергія Воронцова — спеціально для БЦ
Розмова відбувалась у Чернівецькій обласній державній адміністрації (вул. Михайла Грушевського, 1)
________________________________________
Дивитись більше:
________________________________________
Читати більше:
Інтерв’ю | Борис Руснак: «Каспрук може припинити повноваження достроково»