Від Редакції: Стаття Володимира Стефанця вийшла друком у газеті «Доба» (ч. 14 (1005), 14 квітня 2016) в день затвердження нового Уряду Володимира Гройсмана. На відміну від більшості текстів, присвячених аналізу поточної політичній ситуації, цей матеріал устаріє не скоро, а його ключові прогнози, як видно, ще довгий час зберігатимуть актуальність для Буковини. Переопубліковуємо статтю спеціально для читачів «Буковинського центру» (всі виділення — наші).

Доконана відставка Яценюка та незакінчене формування нового Кабінету Міністрів, очевидно, вплинуть і на буковинську політичну погоду. Ймовірне призначення головою уряду людини Президента та послаблення позицій і так практично відсутнього на обласній політичній мапі «Народного фронту» дають підстави прогнозувати кадрові пертурбації в крайовій владі.

Сьогодні, через три тижні після того, як голова облдержадміністрації Олександр Фищук 21 березня зробив хорошу міну при поганій грі й відтермінував звільнення «на тиждень, або два» усіх трьох своїх заступників, губернаторське помилування виглядає дуже потішно. За це Олександр Георгійович має дякувати добрим порадникам і найперше, як стверджують злі язики, нардепу Максиму Бурбаку.

Молодий депутат, який ще місяць тому, коментуючи чутки про нібито призначення його спікером, заявляв, що «у нашій країні неможливо щось заперечити», в результаті нинішніх кадрових пертурбацій не став ні спікером, ні міністром. А ось заступники голови облдержадміністрації, яких мали звільнити спочатку 23 лютого, потім 8 березня, згодом після 20 березня, а відтак через «тиждень, або два», таки залишаються на своїх посадах. Натомість у дуже незручну ситуацію потрапив голова облдержадміністрації, якого місцеві гострослови називали мало не спікером Бурбака, бо зрозуміло, що нині навряд чи Київ захоче перейматися кадровими «хотєлками» «Народного фронту» в окремо взятих Чернівцях.

Словом, капіталізація «Народного фронту», представником якого є губернатор на Буковині, сьогодні катастрофічно падає і цьому, схоже, навіть не зарадить столична коаліція «на двох» між фронтовиками і БПП. І не тільки тому, що виглядає вона, як вимушений шлюб. Капіталізація партії, яка не пішла на минулі місцеві вибори і відповідно не має у місцевих радах своїх фракцій, багато в чому досі трималася завдяки прем’єрському кріслу Яценюка.

Відтак процес політичного протверезіння і внутріпартійного осмислення цього «феномену» ще попереду. Він обіцяє бути болючим, надто в такій базовій для фронтовиків Чернівецькій області, де в місцевих ЗМІ вже забули партійні прес-релізи «Народного фронту» про реальні справи, зате смакують пресконференційними кадровими одкровеннями Максима Юрійовича, який завжди знає кого треба відправляти у відставку, як будувати стосунки всередині облрадівської фракції БПП і чию кандидатуру на посаду секретаря ради має подавати міський голова Чернівців...

Після того, як у столиці переформатують уряд, очевидно, дійде черга і до областей. Непоступливість Гройсмана ще до призначення його прем’єром у підборі собі підлеглих міністрів, свідчить, що він думає про своє політичне майбутнє і прагнутиме показати командний результат. Відтак і на місцях захоче бачити передусім ефективних управлінців, а не керівників, які збурюють і так непросту суспільно-політичну ситуацію та по три місяці фактично паралізують виконавчу структуру, спрямовуючи енергію на звільнення своїх заступників. Зрештою, чому б не припустити інше – як у відомому буковинському кадровому пакеті «НФ-БПП» на Грушевського, 1 учасники коаліції поміняються місцями і відповідно кабінетами на другому поверсі «будинку з левами».

Зміна політичних центрів тяжіння в області, схоже, не обійде й обласну раду, де, пам’ятається, той же Бурбак якось мріяв створити групу «Народного фронту». На фоні посилення в уряді позицій Президента можна передбачати, що центр тяжіння в крайовому парламенті поволі навертатиметься до фракції БПП. Є велика ймовірність того, що нинішній голова ради Іван Мунтян може опинитися між двома вогнями – стати заручником вказівок своєї шефині Юлії Тимошенко, яка не пішла в нову урядову коаліцію, і настроїв самих обласних депутатів, які тяжітимуть до фракції БПП.

Іван Миколайович нині й так перебуває під тиском через звинувачення його однопартійців у подвійному громадянстві та несплаті податків за ввезені з-за кордону авто та непринципову позицію з цього питання керованої ним ради, а тут ще й підуть процеси, які можуть поставити під удар його домовленості з дрібними фракціями Радикальної партії чи «Свободи». Тиск скандалу, до речі, навряд чи ослабне навіть попри тактику вичікування, яку Мунтян нині зайняв. Тож чи не найслабший за всю новітню історію голова Чернівецької обласної ради, як виглядає, політично слабнутиме й далі.

Цікаво, до якої критичної межі? Чи не до тієї самої, коли в Києві нарешті вирішать знайти для Буковини ще й нового губернатора?

Володимир Стефанець — для «Доби»

В оформленні використано фото-знімок Руслана Козлова

________________________________________

Читати більше:

Володимир Стефанець | Про особливості польової опозиційності буковинських «батьківщинівців»