Від Редакції: Володимир Стефанець іронізує про двозначну ситуацію, в якій опинилась Чернівецька «Батьківщина». Додамо від себе, що не тільки «Батьківщина», але й уся владна четвірка обласної ради в особі Радикальної партії, «Свободи» і «Самопомочі». Про вибір між владою та опозиційністю — у матеріалі «Доби» (ч. 15 (1006), 21 квітня 2016), який переопубліковуємо для читачів «Буковинського центру».

Схоже, голова обласної ради і керівник крайової «Батьківщини» Іван Мунтян таки потрапив у власноруч розставлену пастку і опиняється між двома вогнями – стає заручником вказівок своєї шефині Юлії Тимошенко, яка не пішла в нову урядову коаліцію, і настроїв самих обласних депутатів. Про ймовірність такого перебігу «Доба» писала минулого числа, але тоді не вірилося, що припущення справдиться так швидко. Однак саме цього тижня в партійному офісі обласної «Батьківщини» скликали прес-конференцію, щоб розповісти про відставку старого уряду, «остаточне закріплення олігархічного перевороту» і задатися запитанням про те, «скільки проживе новий уряд?»

На фоні проголошеного «Батьківщиною» у столиці переходу в «демократичну європейську опозицію» відповідь на запитання не здивувала. «Думаю, буде гаряче, – запевнив журналістів перший заступник голови обласної парторганізації Василь Мельник. – Юлія Тимошенко не дасть новому уряду вкрасти копійку чи вчинити ще щось проти народу України. Вона вже заявила, що «Батьківщина» готує подання до конституційного суду щодо неконституційності призначення уряду, а також ініціює створення ТСК щодо оцінки корупційних дій уряду Арсенія Яценюка. Лідер «Батьківщини» зазначила, що влада має відповісти перед народом за руйнацію надій та погіршення соціально-економічного життя».

Треба визнати: Юля Володимирівна завжди знала, коли треба переходити в опозицію і «не дати новому уряду вкрасти копійку чи вчинити ще щось проти народу України» – зазвичай, «Батьківщина» кидала своїх партнерів (чи вони її), як правило, по демократичній коаліції, винятково у найбільш незручний для них (партнерів) чи країни час. Так було у часи Ющенка, так власне сталося і сьогодні, коли країна воює з російським агресором. І нема на те ради, бо кожен, звісно, любить Україну у свій, відомий лише йому, спосіб. Але це вже інша історія.

Наша ж – про Івана Мунтяна, який на проголошення у буковинській провінції столичних опозиційних тезисів, як було повідомлено, захворів і відправив на святе діло свого першого партійного заступника. Нема, звісно, сумнівів, що Іван Миколайович, яко партійний лідер, прийшов би сам врізати правду-матку про «остаточне закріплення олігархічного перевороту» і сумну долю нового уряду (тим паче, що вже наступного дня він, за повідомленням прес-служби ради – очевидно, попри слабість – уже провів чергову важливу нараду), але цього не дала йому хвороба. Віримо, щойно чоловік виздоровіє (дай йому, Боже, здоров’я) – правду ще вріже.

Журналісти, щоправда, переймалися на прес-конференції більш приземленими речами. Наприклад, цікавилися, як перший заступник крайового осередку опозиційної партії уявляє собі опозиційну роботу на Буковині, де власне опозиційна «Батьківщина» є ...при владі, маючи свого партійного керівника головою обласної ради та фактично утворивши з малими фракціями Радикальної партії, «Свободи», «Самопомочі» свою більшість у крайовому парламенті. На що було повідомлено, що як такої опозиції «Батьківщини» на Буковині не буде, позаяк партія націлена на конструктивну роботу.

Автор цих рядків навіть перепитав, чи правильно присутні зрозуміли, що губернатор Фищук, який підпорядковується по виконавській вертикалі уряду, і голова облради та крайової «Батьківщини» – партії, яка в опозиції до нинішнього уряду, Мунтян аж тепер справді запрацюють конструктивно, дружно та пліч-о-пліч, і отримав запевнення, що саме так і буде. Воістину, незбагненні метаморфози крайової опозиційності! Але, мабуть, саме так і можна «не дати новому уряду вкрасти копійку чи вчинити ще щось проти народу України».

Насправді ж зрозуміло, що педалюючи свою нинішню опозиційність (фактично, сам до себе) Іван Мунтян розуміє, що опинився між двома вогнями. З одного боку, треба працювати у руслі вимог партії (читай, Юлії Володимирівни), бо хто-хто, а Іван Миколайович добре знає, як шефиня чинить з ревізіоністами. З іншого боку, не факт, що опозиційний запал «Батьківщини» в обласній раді підтримають нинішні друзі-коаліціянти в особі Радикальної партії, «Свободи» чи «Самопомочі». Бо ж зрозуміло, що вони є сьогодні радше попутниками Івана Миколайовича, аніж ідейними опозиціонерами, які ляжуть кістьми за рейтинги конкурентів з «Батьківщини».

Звідси, очевидно, і маємо таку дивну буковинську опозиційність «Батьківщини», оспівану якось одним пролетарським поетом як «до половини тут, решта – там». З іншого боку, буковинці ще не таке бачили в новітній місцевій політтусовці. Бо й справді, на що лише не підеш, аби заради блага простих буковинців всидіти у високому кріслі на Грушевського, 1, а папір, хай навіть у високу столицю з провінційного облпартійного штабу про напружену боротьбу в опозиційних окопах, він, як відомо, все витримає.

Володимир Стефанець — для «Доби»

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Читати більше:

Володимир Стефанець | Похмілля переформатування. Буковинські наслідки столичної коаліціади