Конфлікт у Чернівецькій міській раді, заручником якого вже рік є місто та громада – це конфлікт світоглядних систем та цінностей. Ні та, ні та сторона конфлікту не є носіями цінностей, які називають європейськими, тому, незважаючи на переможця, що вийде з цієї боротьби за вплив над Чернівцями, місто не виграє. Це сприятливі умови для постання третьої сили, яка виступить альтернативою існуючим. Виходячи з контенту ефірів, які мали місце на телеканалах Чернівців протягом 12-18 грудня, можна припустити про початок формування такої сили.

Гра Середюка

Заступник міського голови Володимир Середюк взяв участь у програмі «Без емоцій» на телеканалі «Чернівецький промінь». Представник «Народного контролю», який вже встиг заявити про підтримку нового політичного руху Міхеіла Саакашвілі та, попри сподівання, не потрапив до орбіти Олексія Каспрука у якості відданого сателіта, змусив поглянути на себе як потенційного нового гравця у місцевому політичному розкладі.



Виходячи з розмови, яка велася у програмі, Середюк розуміє що і для чого він робить. Та сфера діяльності, що йому визначена керівництвом міста: економіка та комуналка – одні з найскладніших в українських реаліях, замість того аби потопити, створюють імідж такого собі чернівецького Садового або Гройсмана. Ймовірно, що Середюк сам це чудово усвідомлює, й тому взявся за ці складні ділянки роботи у міській раді. Якщо посадовець впорається із таким завданням у далеко не найкращі часи, що їх переживає як країна, так і місто, йому забезпечене таке майбутнє, яке він собі планує.

Той підхід до роботи, що демонструє Володимир Середюк, вирізняє його з-поміж традиційно чернівецького чиновництва. Поки що посадовець не вдається до публічних виступів з критикою та обвинуваченнями попередників, ворогів тощо. А намагається справами створити собі відповідний імідж – цей шлях є значно складнішим і довшим за популістичний, але й такий, що формує стійкий політичний ґрунт під ногами.

Одночасно Середюк дав зрозуміти, що у Чернівцях формується група підприємців, яка має на меті забезпечити нормальний та стабільний розвиток міста. У першу чергу, це інтерес бізнесових кіл, адже тривалі війни між існуючими групами впливу в Чернівцях не сприяють ні залученню інвестицій, ні встановленню зрозумілих і прозорих правил гри для ведення бізнесу – ні, зрештою, розвитку міста у найзагальнішому значенні. Координатором цього процесу виступає підприємець та член виконкому Роман Клічук, який вже має певний, але на часі не ключовий, вплив на розвиток подій в обласному центрі та поки що не має однозначного зв’язку із існуючими фінансово-політичними групами.

Політпроект, який на Буковині просувався й підтримувався цією третьою силою – «Народний контроль» – не цілком зреалізував очікувань. Зокрема і через внутрішні розбіжності, пов’язані із непростою ситуацією в Чернівецькій міській раді, що пояснює дрейф частини команди «Народного контролю» у бік Саакашвілі.

Сам же Володимир Середюк себе намагається позиціонувати як незалежного діяча. Однак складається враження, що про незалежність поки що вести мову дочасно. Радше можна припустити, що Середюк проходить «обкатку» у виконавчій владі на досить складній ділянці: має показати себе та, в ідеалі, створити імідж господарника нового типу накшталт вже згадуваних Садового або Гройсмана. Зрештою, потенціал посадовець має непоганий та може у найближчому часі виступити реальною альтернативою тим кандидатурам, які на посаду міського голови висуватимуть втомлені від тривалої боротьби групи Продана і Бурбака.

Чернівецький «гоп-стоп»

Антиподами Середюка виступили нардепи від «Народного фронту» Микола Федорук, який взяв участь у програмі «Політика», на ТВА та Максим Бурбак – у програмі «Час змін» на ТВА. Риторика обох політиків зводилася до вже звичної критики опонентів. При цьому, Федорук акцентував увагу на особливих стосунках «фронтовиків» з прем’єр-міністром. Пояснюючи мотив візиту Володимира Гройсмана до Чернівців, екс-міський голова зазначив, що це візит є свідченням того, що Уряд приділяє значну увагу відновленню економіки.



Чому саме Чернівці, у чому особливість подій, у яких взяв участь прем’єр? На ці питання Микола Федорук не надав пояснень, що ще раз підводить до висновку про іміджевість візиту Гройсмана для доведення опонентам «фронтовиків» значимості та впливу команди Максима Бурбака. Для тих осіб, які знають про ігрища, що передують візитам без особливого приводу високопосадовців рівня Президента чи прем’єра до якоїсь з областей, сигнал є максимально красномовним.

Але більшу частину ефірного часу Федорук та Бурбак традиційно присвятили критиці. У першу чергу – депутатів та політсил, представлених у міськраді. Відповідальність за ситуацію в місті нардепи намагаються перекласти на депутатський корпус. При цьому, використовуючи одні й ті ж аргументи. Так і Федорук, і Бурбак вели мову про ініціативу міського голови виділити на ремонт доріг у місті 100 мільйонів гривень, які надійшли внаслідок перевиконання бюджету. Депутати, за словами політиків, цю ініціативу не підтримали. Така ж  синхронність у заявах стосувалася й розпуску міської ради. На думку «фронтовиків», це єдиний можливий вихід із патової ситуації.



Останні скандали, пов’язані із депутатами фракції «Самопомочі», та спроба за цим же сценарієм розхитати фракцію «Свободи», є складовими одного ланцюга. Мета цих дій – створити такий собі «шатун» у Чернівецькій міській раді, який би дав змогу перезапуску через дострокові вибори. Сили, які вдалися до такого розвитку подій (читай «Народний фронт») намагаються довести до критичної маси кількість депутатів, через діяльність яких дострокові вибори будуть необхідні не самим лише «фронтовикам». При цьому, ініціатива розпуску діючої ради мала б виходити від самих депутатів, тобто йде мова про сценарій саморозпуску. Ймовірно, що інші сценарії припинення діяльності ради цієї каденції наразі є малоймовірними, попри заяви Максима Бурбака.

Проблеми, які переживає Чернівецька міська рада, ймовірно є тими потугами, у яких народжується реальне самоврядування. У Чернівцях цей процес відбувається дуже складно та болюче через відсутність достатньо зрілих сил, орієнтованих на демократичні цінності. З одного боку представлена група впливу, репрезентована мутованою комуністичною номенклатурою з відповідними цінностями (авторитаризмом, нетерпимістю до зовнішніх впливів та партійним снобізмом), а з іншого – представники «бізнесу» у розумінні цього слова на рівні 90-х років (анархізм, вседозволеність та політичний «гоп-стоп»).

Конфлікт у міській раді – це конфлікт світоглядів. Якщо передавати зміст цього конфлікту сленгом, то це боротьба «політичних бариг» з «політичними гопниками». Тож цілком логічним є самознищення таких опонентів, оскільки ні ті, ні ті не відповідають вимогам часу через небажання або невміння трансформуватися.

Діагноз Гройсмана

Логіки, викладеної в попередньому абзаці, дотримується, виходячи з його слів, і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який взяв участь в одночасному ефірі на телеканалах ТВА та «Буковина» у рамках візиту до Чернівців. Ведучи мову про роботу уряду, Гройсман зауважив, що більшість українських політиків є низькофаховими, що, ймовірно, і є причиною хвороби вітчизняного політичного життя – тотального популізму.



Ця хвороба, на думку прем’єра, є чи не найбільшою бідою сучасної України, оскільки наша політика здебільшого полягає у тому, аби «щось пообіцяти, щось прибрехати, щось прикрасити і на цьому зробити рейтинг. На рейтингу взяти участь у виборах, створити фракцію і щось там вирішувати, керувати. Оце логіка рудиментарної української політики». Це шкода для економіки і, як наслідок – для самої держави. Це ж є причиною, що більшість політпартій перетворилися на акціонерні товариства.

Окрім того, Гройсман наголосив на особливих стосунках із фракцією «Народного фронту» та особисто Арсенієм Яценюком, знову ж таки підкріплюючи ті меседжі, які «фронтовики» надіслали місцевим опонентам. Але, як ми вже писали, прем’єр-міністр дещо зіпсував ідилію чернівецькій команді «Народного фронту» через питання нарахування тарифів за теплопостачання. Під час ефіру Володимир Гройсман пояснив як формується тариф: міські комунпідприємства подають свої розрахунки до Нацкомісії, вона їх перевіряє і затверджує. Держава тут нічого більше не може зробити. Тобто рахунок за тепло формує та виставляє «Чернівцітеплокомуненерго». Питання тарифу, за словами Гройсмана – це питання того, які витрати закладені в нього, а це компетенція місцевих комунальних підприємств. Тому у цьому питанні вся відповідальність лежить на місцевій владі.

Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ

В оформленні використано кадр програми «Політика» на телеканалі ТВА

________________________________________

Читати більше:

Огляд ефіру | Як руйнували «Самопоміч». Політичні трупи і воскресіння Яценюка