У Чернівцях головні герої місцевого політшоу протягом тижня шукали крайніх та забавлялися «прєлєстями» демократії. Чергову дивину озвучив на традиційному понеділковому брифінгу 3 жовтня міський голова Олексій Каспрук. Коментуючи трагічну аварію по вулиці Сагайдачного за участі маршрутки № 10, внаслідок якої загинула жінка, а ще кілька осіб отримали травми, міський голова усунувся від відповідальності, зазначивши, що винен перевізник, на якого міська влада не має впливу. Складається враження, що Олексієві Павловичу свідомо хтось шкодить, вкладаючи в його вуста настільки суперечливі речі.



Пересічний виборець, який голосував за Каспрука, повіривши запевненням у його господарності, модерності та принциповості, з черговим розчаруванням бачить, що міський голова не може дати ради тим обов’язкам, які на нього покладені. Не повинні пасажири страждати від того, що міська влада не спроможна домовитися із перевізниками. А «плач Ярославни» з приводу змов перевізників чи відсутності важелів впливу на них є, радше, свідченням слабкості міського голови, а не підступності транспортників. Не хотілося б вдаватися до патетики, але у цій ситуації хочеться запитати: «Скільки ще чернівчан має загинути або постраждати, аби міський голова зрозумів, що влада зобов’язана мати важелі впливу на перевізників?»

Якщо Олексій Каспрук забавлявся у демократію з міським громадським транспортом, то депутати міської ради цього тижня вирішили перевірити рівень демократичності поліції. Історія із затриманням депутата від «Рідного міста» Володимира Бешлея не залишила байдужими значну частину чернівчан. Намагаючись зробити відсторонений аналіз події, можна припустити, що усе шоу із затриманням, кайданками та гучними заявами було постановним. Але виникає питання про те, чи вистава була імпровізованою, чи готувалася заздалегідь. Якщо припустити останній варіант, мінуси йдуть поліції, а Бешлей постає в іпостасі «жертви режиму». Проте нова поліція самостійно, без допомоги чільників «Рідного міста», успішно псує собі імідж, а Володимир Бешлей якось не надто підходить на роль жертви.



Для значної частини переглядачів відео затримання депутата дії останнього виглядали як провокування правоохоронців. А ті, хто хоча б трохи слідкує за діяльністю Бешлея, цьому й не здивуються. Більше того, в українському суспільстві виробилася своєрідна реакція сприйняття дій поліції-міліції: когось били, в когось стріляли на Майдані, за це досі ніхто не покараний. Володимир Бешлей не входить до числа постраждалих від дій міліції під час подій у столиці в грудні 2013 — січні-лютому 2014, тож нехай тепер знає як то було.

Загалом, подія не принесла очікуваного результату для «рідномістян». Якщо такий передбачався. Але поглянувши з іншого боку, бачимо, що інцидент розпочався із зауваження поліції Василеві Продану, який так і не став головною дійовою особою. Саме Бешлей перебрав усю увагу на себе, неначе «прикриваючи» від чогось свого старшого колегу.

Слід зазначити і про дії поліції. Йдеться не про саме затримання Бешлея чи підстави зупинки Продана, а про реакцію на подію, яка набула такого резонансу — точніше про її відсутність з боку правоохоронців. Протягом трьох днів поліція так і не спромоглася надати оцінку тому, що відбулося. Досі не оприлюднені відео із нагрудних камер. Таке затягування багато кому дає підстави говорити про замовність згаданої події. Якщо Національна поліція хоче бути сучасною, варто пам’ятати, що ми живемо в інформаційну добу. І саме інформація є найголовнішою зброєю та полем бою.

У демократію погралися й інші депутати Чернівецької міської ради. За пропозицією депутата від «Народного контролю» Ярослава Петришина, рада ухвалила протокольне доручення, яким передбачено, що Інспекція з благоустрою може демонтувати малі архітектурні форми у місті лише після відповідного рішення робочої групи. Для всіх очевидно, що таке рішення є спробою запровадити інструмент «забалакування» демонтажу самовільних МАФів. Для всіх, окрім більшості депутатів, можливо тому, що вони і є власниками таких МАФів.



А вже наступного дня ініціатор згаданої пропозиції отримує «отвєтку». Згідно оприлюдненої активістом Григорієм Сорочаном інформації, саме Ярослав Петришин є власником наметів з прокату сігвеїв, скутерів та дитячих електромашинок. Такі намети (зокрема на Центральній площі) встановлені без конкурсу, сплачують 20 гривень за день до міської скарбниці. При цьому послуги, які з них надаються, у рази вище за орендну плату. Бізнесові інтереси знову ж таки перемагають інтереси громади. Можливо, саме тому усі демократичні процеси, які з потугами відбуваються в області, рано чи пізно перетворюються на забавляння в демократію на догоду чиїмось інтересам.

У п’ятницю, 7 жовтня, Чернівці потішив своєю присутністю віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. Виходячи із того, що посадовець розповів під час зустрічей із студентами та представниками ЗМІ, мета візиту залишилася незрозумілою. Віце-прем’єр-міністр спробував себе у ролі речника комунального підприємства, заявивши, що опалювальний сезон у Чернівцях не буде зірвано, а ще запевнив, що студентам і надалі виплачуватимуть стипендії.



Проте, якщо взяти до уваги, що високі гості з Києва до Буковини прибувають або під час виборчої кампанії, або стихійного лиха, або задля просування «своїх» на вакантні посади, дещо починає прояснятися. Адже досі залишається вакантною посада першого заступника голови Чернівецької ОДА, після того, як її по-англійськи полишив Володимир Куліш. Конкурс на зайняття цієї вакансії ще навіть не оголошено. Ймовірно, що на рівні Києва точиться боротьба за цю посаду. Візит Кириленка до Буковини цілком вкладається у таку логіку: пропрезидентська сила мусить бути хоч фрагментарно, але представлена у владі. Знаючи апетити чільників «Народного фронту», задля «продавлення» потрібної кандидатури, ймовірно, і приїхав політичний важковаговик.

Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Читати більше:

Дайджест | Приборкання норовливого, крапка Білика і новий секретар