Напередодні можливих позачергових виборів до Чернівецької міської ради і парламенту народний депутат Максим Бурбак зайнявся системною підготовкою кампанії, мета якої забезпечити переможний результат для «Народного фронту». Сьогодні ситуація для цієї політичної сили виглядає дуже плачевно, оскільки рідко яке соціологічне опитування дає ще донедавна одній із найбільших парламентських партій більше 1% електоральних симпатій. Але це зовсім не означає, що «фронтовики» (принаймі, найбільш живуча їх частина, до якої належить непотоплюваний власник «Виженського Межигір’я») не будуть робити все, щоб утриматися на тих сірих потоках, де раніше сиділи представники «злочинної влади».

Найважливішим механізмом, який би наглядно довів довірливим посполитим буковинцям, що команда Бурбака зовсім не «лузери», здирники і «бариги»-глитаї, а реформатори та успішні менеджери, є телебачення. Зробивши ставку на «ящик», Бурбак сподівається вирватись із зачарованого одновідсоткового кола. У Чернівцях активних місцевих телеканалів всього чотири – це ТВА, «Чернівецький промінь», ТРК «Чернівці» і «Буковина» (суспільне мовлення). По відношенню до кожного з буковинських телеканалів у команди Бурбака є своя стратегія поведінки, яка включає і пряник, і батіг.

ТВА

Колись провідний чернівецький телеканал ТВА Максим Юрійович просто купив. Дітище Василя Забродського ще в часи його керівництва почало поступово скочуватись до догоджань політичним спонсорам. На те були як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Недержавний телеканал мав самостійно шукати джерела фінансування, при цьому тримати хоча б видимість незалежності в редакційній політиці. Імпульсивному Василю Івановичу багато років вдавалося грати в цю гру, танцювати на тонкому лезі бритви і ніколи не дозволяти власній команді журналістів провалюватися на дно суб’єктивізму. Але одного дуже невдалого дня Забродський зробив найбільшу помилку свого професійного життя – заради фінансування телеканалу зв’язався з командою «фронтовиків».

Виборча кампанія «Михайлішин—Федорук» 2012 р. стала останнім фронтальним політичним розворотом Василя Івановича як керівника ТВА. «Фронтовики» грамотно «віджали» його у Василя Івановича, журналістський колектив розколовся і колись найпрогресивніший буковинський телеканал почав тонути в морі упередженості і досягнув маріанських глибин маніпуляцій на догоду політикам, які його фінансують. Деякий час ТВА фактично належав родині одного з ключових «фронтовиків» Андрія Пишного, а нещодавно de facto перейшов до рук Максима Бурбака.

De jure власником телеканалу став ринковий менеджер Бурбака і Яценюка Михайло Прозоровський, а директором – вірний «незалежний профспілковий діяч» Вадим Пелех, який на ниві подвійної моралі та не менш подвійних стандартів досяг найвищого 99 левела. Канал змінився на гірше. Журналістикою нинішній ефірний продукт ТВА назвати важко, це скоріше схоже на найгірші прояви кісєльовщини, де є місце лише вихвалянню Бурбака та представників його команди, а також очорненню його політичних опонентів і особистих ворогів. Як такий ТВА перестав бути інформаційним каналом, а перетворився на простий інструмент пропаганди.

«Чернівецький промінь»

Наявність медійних інструментів у руках команди Максима Юрійовича робить шанси «фронтовиків» на виборах у Чернівцях набагато вищими, ніж це пророкує зрадлива в фіналі соціологічна наука. Щодо телеканалу свого політичного опонента Василя Продана «Чернівецький промінь» у Максима Юрійовича є свій порядок дій: чітка і зрозуміла політика по дискредитації. У цій боротьбі команда «фронтовиків» не гребує відвертою «чорнухою» з метою відвернути від каналу активну аудиторію соціальних мереж за допомогою численних «фейкових» аккаунтів. До місця в цій боротьбі і старі радянські методи стукацтва, які в політичному протистоянні використовують лише дуже підлі люди. Але для Максима Юрійовича і його головного медіа-менеджера Вадима Володимировича такий підхід є старою-доброю сімейною традицією.

Люди, що орієнтуються на Бурбака, ігнорують передачі «Променя» не тому, що вони принципові поборники демократії, а тому що бояться неспланованих ефірів, не узгоджених і заздалегідь не підготовлених запитань. Команда Бурбака і сам Максим Юрійович бояться «контактних» ефірів – вони давно відвикли від них. Зрозуміло, що «Чернівецький промінь» теж діє в інтересах свого власника, який веде політичну боротьбу за вплив у місті. Але на сьогоднішній день спектр дискусій, у тому числі політичних, на «Чернівецькому промені» значно ширший за фактично односторонню пропаганду його антагоністів з ТВА. Якщо простими словами – Максим Юрійович прагне дискредитувати телеканал, на який не має жодного важеля впливу.

«Буковина»

Придбавши ТВА, наступною «жертвою» Бурбак обрав ТРК «Буковина». Оскільки цей ще донедавна «державний» телеканал поступово стає суспільним мовником, Максим Юрійович бажає впливати на його редакційну політику. Задача мінімум – змінити теперішнє керівництво ТРК «Буковина». Збити Любов Годнюк з посади директора – задача № 1. Мотивація «фронтовиків» зрозуміла – «Буковина» все ще залишається популярним телеканалом в районах області. Оскільки у Максима Юрійовича немає сильної розгалуженої системи районних організацій, а ручний губернатор Олександр Фищук поступово, але поступально втрачає зв'язок з реальністю, народний депутат прагне доносити свої цинічні меседжі про небачені здобутки Уряду Яценюка через канал, який дивляться переважно сільські жителі Буковини.

Для того, щоб узяти під контроль «Буковину», Бурбак має два важеля впливу на керівника суспільного мовлення Зураба Аласанію. Перший – абсолютно дикий і неадекватний законопроект 6681, який Максим Юрійович зареєстрував спільно ще з одним поборником демократії Миколою Федоруком. Законопроект складає всього один абзац, або, якщо хочете, декілька слів, які міняють усю логіку надважливого для свободи слова в країні Закону «Про Суспільне телебачення та радіомовлення України». Отже, п. 2 статті 18 цього закону наразі звучить так: «НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб».

Що пропонують Бурбак і Федорук? У своєму законопроекті вони пропонують, що: «НСТУ зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, у межах визначених іншими законами». Що це означає по суті? Чинна влада руками Бурбака—Федорука намагається повністю поламати концепцію суспільного телебачення і радіомовлення в Україні. Цей закон поверне розвиток суспільного мовлення від потреб глядача до потреб місцевих чиновників і депутатів Верховної Ради, які згідно цього законопроекту, якщо він буде протягнутий через парламент, знову стануть повноцінними господарями ефірів, котрі замість майданчика для обговорення суспільноважливих проблем перетворяться на пропагандистську жвачку.

В інший період часу такий законопроект назвали б «драконівським», «антиреформаторським», «недемократичним», «совковим». Але сьогодні про це стараються не говорити. «Живемо по-новому» ж! Другий важіль впливу Бурбака – незатверджене фінансування суспільного мовлення. На осінь кричуще необхідні для подальшого існування всієї мережі суспільного мовлення питання фінансування переходять до рук політичних «бариг» у Верховній Раді. Один із таких «бариг», керівник фракції «Народного фронту» Максим Бурбак, намагається підготувати грунт для можливого торгу.

Предмет торгівлі – зміна Любові Годнюк на лояльного до команди «фронтовиків» менеджера, який забезпечить належне висвітлення «кардинальних реформ» Арсенія Яценюка і «вражаючих успіхів» самого Максима Юрійовича. Взамін «фронтовики» голосують за фінансову підтримку суспільного мовлення. Уже сьогодні активна фаза боротьби за зачищення інформаційного простору Буковини точиться саме навколо позиції Любові Годнюк. Об’єктивно лише «Буковина» може стати новим електоральним активом у грі «фронтовиків», і саме тому громадськості зараз потрібно зробити все, щоби зберегти status quo і не дати упасти на дно ще одному телеканалу, який намагається зберегти рештки розтоптаної чиновниками гідності і паритетно висвітлювати позиції всіх дійових осіб чернівецької політики.

«Чернівці»

Окрема історія зі взаємовідносинами команди Бурбака з ТРК «Чернівці». В цих відносинах останній час сталося дві різнополюсні події. Перша – скандал в обласній державній адміністрації, наслідком якого стала чиновницька анігіляція губернатором Фищуком свого підлеглого Ігоря Сідляра – брата фактичного власника ТРК «Чернівці» Віктора Сідляра. Подібна дія з боку зіц-голови ОДА не могла не бути узгоджена зі справжнім «смотрящим» за областю – Максимом Бурбаком. Очевидно, що такий крок – це якщо не оголошення війни, то принаймі «китайське попередження» одній з найвпливовіших фігур буковинської політики.

З іншого боку – Чернівецька міська рада прийняла, як кажуть, «жирний земельний шкурняк» для ТОВ «Машзавод» Віктора Сідляра, що зараз переживає не найкращі фінансові часи. Навколо цього кричущого питання не розгорівся гучний скандал по одній простій причині: всі ключові гравці в місті, зважаючи на непримиренну конкуренцію «Чернівецького променя» і ТВА, бажають потрапити на «нейтральний» ТРК Чернівці, який завдяки політиці свого менеджменту зумів зберегти цей статус «нейтральності».



Головний архітектор міста Наталія Хілько прямо на сесії 9 серпня заявила про пряме порушення закону у цьому питанні, оскільки згідно Генерального плану на тій ділянці, яка зараз відійшла Віктору Сідляру, не передбачалося будівництво багатоквартирних будинків. Чиновниця сказала, що не зможе виконати це рішення і «нехай його виконує якась інша людина на моїй посаді».

«Шкурняк Сідляра» зробив справжнє чудо в буковинській політиці. Точніше – показав усю її ницу суть. Назагал мер Олексій Каспрук, Максим Бурбак та інші «фронтовики» воюють з Василем Проданом і «Рідним містом» – але в питанні, де є прямий інтерес Сідляра, дійшли мовчазної згоди. Чи не тому, що на його телеканалі всі вони планують з’являтись під час виборчої кампанії? Епічні 22 голоси людей Продана і Бурбака – в тому числі самого мера Чернівців Каспрука, чия підлегла Наталія Хілько прямо називає це рішення порушенням закону!

Ще більш промовистим є мовчання про цей жорсткий «шкурняк» з боку всіх чернівецьких політиків і ЗМІ – ніякого тобі veto, ніяких полум’яних заяв на прес-конференціях. «Шкурняк Сідляра» помножив на нуль усі бравурні тиради Олексія Каспрука, котрий яскраво продемонстрував приклад подвійної моралі і подвійних стандартів. На словах він єдиний борець зі «злочинною бандою» Продана, а на ділі голосує з ними в унісон та власноруч проштовхує «невпихуйчик» заради преференцій від власника одного з чернівецьких телеканалів. Як казали в таких випадках при «злочинній владі»: «Тому що послідовний!»

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Дивитись більше:

________________________________________

Читати більше:

Михайло Шморгун | Господарі, ланцюги і ручні пси буковинської демократії