Для будь-якого поважаючого себе журналіста брехня у професійній діяльності означає однозначний кінець кар’єри. Сучасна інформаційна епоха робить журналістику більш технологічною, але брехня власному читачу, глядачу, слухачу поступово викривлює факти і віддаляє його від розуміння об’єктивної реальності. Відтак створюється певна віртуальна дійсність, яка наповнюється якісним, але маніпулятивним контентом, що контролюється власниками і менеджерами ЗМІ та зомбує більшість людей-реципієнтів, які не мають змоги розрізнити правду від брехні.

Проте правда завжди знаходить шлях до тих, хто бажає її знати. Коли медіа-середовище контрольоване, журналіст-пропагандист та його продукт стає непотрібною ланкою, непотрібним посередником між правдою і тими, хто хоче її почути. У часи «Facebook» і «Google», якщо ти на підсвідомому рівні відчуваєш у подачі інформації брехню – у тебе вже є під руками всі потрібні для верифікації інструменти. Як мінімум, завжди можна спробувати знайти першоджерело або, принаймі, достовірного посередника.

Я вже колись писав про смерть журналістики і цей процес зараз іде повним ходом. Першими загинуть більшість газет, які затримують інформацію надовше, ніж її зможе знайти навіть найлінивіший користувач «Google». Далі – загинуть телеканали, які транслюють неправду своєму глядачу. В Чернівцях першим у списку таких каналів є ТВА, що останнім часом змінив свою редакційну політику нагірше. По-простому: «забрехався вкінець».

Ні для кого не є секретом, що політику місцевих телеканалів визначають їхні власники та ключові менеджери. Окрім ТВА, всі інші буковинські телеканали сяк-так намагаються зберегти певний нейтралітет. Навіть якщо на певному каналі когось не хочуть бачити у своєму ефірі – через ефемерну «журналістську фацу» цього ніхто напряму не скаже. Небажаному гостю виставляють простиню-рахунок на десятки тисяч гривень за ефір або кажуть, що контент буде протитрований як реклама. Коротше, виправдовуючись журналістськими стандартами – роблять безпрограшні ходи.

Представники старої школи Геннадій Сергеєв і Любов Годнюк саме так у багатьох випадках і чинять, тому так довго тримаються на чільних позиціях у місцевому медіа-бізнесі. Роман Скигар, зважаючи на поставлені керівництвом задачі, просто має робити на своєму каналі контент, якісніший за ТВА (що наразі – елементарно), оскільки зважаючи на протистояння Продана і Бурбака, порівнювати «Чернівецький промінь» будуть лише з ТВА. Скигар намагається витримати планку «журналістських стандартів» своїх старших колег з ТРК «Чернівці» та ТРК «Буковина» – інша справа ТВА. Телеканал Бурбака у своїй роботі повністю відкинув журналістську етику і є тією паршивою вівцею, по якій негативно судять про все буковинське телебачення разом узяте.

«Ввів Юду» на чернівецьке телебачення народний депутат Максим Бурбак. Для нього ящик – інструмент маніпуляції, який робить його «цацою», а всіх опонентів – «какою». Канал ТВА, після довгого періоду керування легендарного Василя Забродського, став невпинно рухатися в бік оруелівських цінностей. Фактично зміна власників каналу на «фронтовиків» Михайла Прозоровського і Вадима Пелеха завершила трансформацію ТВА на бойовий відеолисток. Крізь кожен сюжет теперішнього ТВА видно біль і катарсис Бурбака.



Виконавцями в його пропагандистській машині стала «нова кров» буковинської журналістики: вони обмеженіші, безпринципніші, безграмотніші за більшість своїх попередників – і свідомо готові бути інструментом у руках медіакіллерів та їхнього власника. Що характерно: молоді непрофесіонали так невдало імітують свободу слова і плюралізм думок, що окрім них самих у це вже ніхто не вірить. Використовуючи авторитет каналу, який будувався роками, силами своїх попередників – професійних журналістів та всіх телевізійників області – вони заганяють чернівецьку тележурналістику в небуття.

Сюжети їхніх новин – суцільна маніпуляція, де повністю подається лише одна позиція: Бурбака, Каспрука, Фищука чи інших членів «команди для складних часів». Альтернативні думки підбираються так, щоби продемонструвати іншу сторону у невигідному світлі, виставити її дурнями чи профанами. Кожного Божого дня ТВА займається дискредитацією депутатів Чернівецької ради: міські обранці в них «погані», один мер – «хороший». Програми «Політика» і «Час змін» стали негативним прикладом прогинання перед гостями, створення їм комфортних умов для політичної агітації, прикритої пісним діалогом ні про що. Ну а «Сара в кулуарах» уже після першого випуску стала об’єктом насмішок навіть від тих, хто ще вчора плив з ТВА в одному човні невігластва.



Найголовніша трагедія ТВА – не те, що вони стали політичною зброєю свого боса Максима Бурбака. Трагедія в тому, що журналісти продали своїх глядачів і брешуть їм в обличчя. Прізвище Пелех стало синонімом служіння режиму. Це шлях самознищення і вони просто летять у безодню, як клоун сімейні труси, несучи попереду себе знамено «незалежної журналістики».

Але є і позитивні тенденції: акція громадських діячів на підтримку блокади окупованих територій Донбасу та звільнення затриманих владою активістів транслювалась у прямому ефірі «Чернівецького променя». Саме завдяки живому висвітленню цієї події відбулася швидка мобілізація людей, які й домоглися проведення сесій обласної та міської рад і прийняття депутатами необхідних рішень. Це приклад того, яка саме тележурналістика потрібна сьогодні. Рецепт виживання простий: змінюватися і самовдосконалюватися, багато працювати і поважати свого глядача.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано кадр програми «Політика» на телеканалі ТВА

________________________________________

Читати більше:

Михайло Шморгун | Чорнівка. Під уламками чернівецького самоврядування