Процес об’єднання Чернівців з Чорнівкою так нічим і не завершився. Депутати Чернівців дуже граціозно, розважливо, з розумними обличчями і розписаними на коліні «правильними» тезами дружно провалили ключове голосування, яке мало бути певною точкою неповернення для створення Чернівецької міської ОТГ. Провал голосування був прогнозованим і не викликав бурхливих емоцій. На фоні прогресуючої деградації інститутів місцевого самоврядування міста та транспортного колапсу ця подія не викликала жодного суспільного резонансу. Так вже сталося, що ніхто з ключових гравців чернівецької політики не захотів ризикувати і робити ставку на децентралізацію. Та й громадські активісти особливо на цьому не наполягали.
Бояться виборів. Вибори – річ дуже тонка і не має нести неприємних сюрпризів для тих, хто їх ініціює і проводить. Давно минули наївні часи, коли в боротьбі за омріяний мандат конкурували ідеї та особистості. Зараз на місцевому політичному ринку «рулять» партійні франшизи та їхні спонсори, які звикли жити за рахунок безграмотного виборця-напівмаргінала. Тепер ніхто просто так на вибори не піде: потрібні гарантії перемоги. А їх ніхто не дає! Які гарантії перемоги для «Рідного міста»? А для «Народного фронту»? А для Олексія Павловича? Гарантій немає. Отже, питання об’єднання зависло в повітрі і звідти плавно, але впевнено переповзає у «довгий ящик».
Щоб виграти кампанію в Чернівцях, потрібно задати чіткий і однозначний порядок денний, який переконає виборців дружно кидати бюлетень у потрібному замовнику торжества напрямку. Наразі за порядок денний ведуть боротьбу дві групи Продана і Бурбака. Одні нав’язують думку, що «мер поганий», інші – що «погані депутати». Допоки боротьба іде на рівних – ніхто не хоче ризикувати існуючим status quo. Поразка на умовних перших виборах до Чернівецької ОТГ – це гра з нульовою сумою і для команди «Рідного міста», і для команди «Народного фронту». У жодної з цих груп, як і в інших партій, немає «переможного плану».
Після скандалу в «Самопомочі» уже набагато важче буде використовувати прийом «зозуля», в умовах протиборства ТВА і «Чернівецького променя» вже не буде тотальної домінації «правильних думок» у ящику, не факт, що спрацює технологія «чорного піару» й обливання брудом опонентів. Коротше кажучи – за бравурними словами про розпуск Чернівецької міської ради ховається страх тієї невизначеності, яку несе швидка виборча кампанія обом домінуючим у місті політичним групам. І голосування за об’єднання з Чорнівкою це прямо продемонструвало.
Не факт, що об’єднання привело б до виборів, оскільки однозначного чіткого бачення приєднання до обласних центрів у законодавця немає. Прийняття довгоочікуваного закону, що дозволить зливатись населеним пунктам з містами обласного значення та з різних районів розв’яже руки для виборів у Новодністровській громаді, яка очікує його ще з 2016 р. Але одна справа всілякі Новодністровськи–Нетішини, інша – обласні центри з мільярдними бюджетами. Пускати їх на виборчі кампанії є ризиком для центральної влади, яка може програти всі ключові місцеві плацдарми напередодні можливої позачергової парламентської кампанії.
Хоча будьмо чесними. Більшості чернівчан глибоко наплювати на розклади київських політиків, ще більше наплювати на якесь село, що відоме пересічному «пацанчику з Гравітону» хіба лиш смітником і знатними грибами. Чорнівка ж могла заробити по різних розрахунках до 5 млн. гривень за рік. Для Чернівців ця сума не значить нічого, для чорнівчан – небачені додаткові можливості для розвитку. Але місцевій політичній еліті не до того – рулить політична доцільність та інтерес збагатитися якнайшвидше.
Об’єднання громад і вся реформа децентралізації – була створена для місцевих еліт, а не для пересічних громадян. Місцеві еліти потерпали від недолугої централізованості, коли Київ, область, район їм в адміністративному порядку «заставляли сходити Сонце». Отримавши, як гарріпоттеровський Доббі, свободу, найспритніші з місцевих об’єдналися і толерантно, з неприхованим задоволенням, починають посилати куди подалі всіх своїх минулих начальників (окрім тих, у яких є гроші і влада).
В селах і невеликих містах – еліта далекоглядніша за чернівецьку. Менша конкуренція, менше ресурсів, більше часу звести рахунки. В Чернівцях еліти змінюються частіше, вони не думають стратегічно, а бачать лише за недалекий горизонт. Відповідно, і об’єднуватися їм не треба. Виходить, що Великокучурівська, Глибоцька, Волоцька та інші громади вільніші у прийнятті рішень, бо можуть дозволити собі ризикувати. Чернівецькі ж еліти вибрали шлях самознищення. Навіть буде правильніше сказати: граючи в самозбереження – насправді грають на самознищення. Партійна система дозволить частині депутатів залишитися, але в цілому – тих, хто зараз намагаються контролювати хаос, першими завалить уламками місцевого самоврядування.
Михайло Шморгун — спеціально для БЦ
В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка
________________________________________
Читати більше: