Безкінечна дискусія стосовно доцільності отримання валютних кредитів на вирішення інфраструктурних питань у Чернівцях не вичерпується. Зрив тендерних закупівель европейських тролейбусів і затримка введення в дію пісковловлювачів на Пруті, безуспішні обіцянки міського голови Олексія Каспрука про безкоштовні румунські тролейбуси та систематичний тиск на депутатів з метою надання містом гарантій під валютні кредити – лише найвідоміші епізоди у фінансових взаєминах Чернівців з европейськими інститутами.
Крапля здорового глузду таки переповнила чашу терпіння, коли депутатська опозиція в Ратуші публічно взялась за з’ясування причин того, чому міська влада протягом двох років не приступила до виконання зобов’язань по валютному кредиту NEFCO на утеплення об’єктів комунальної власності. Після чергового «розбору польотів» на сесії як ніколи гостро стала проблема ефективного менеджементу комунальних підприємств і департаменту ЖКГ. Для пересічних чернівчан подібний стиль роботи (чи радше бездіяльності) став новиною – але наскільки новими для міської влади є халатність та свідомий саботаж?
Як виявилось, крапля NEFCO далеко не остання. До редакції «Буковинського центру» потрапив 3-сторінковий документ, який проливає світло на сумнівну ефективність роботи виконавчих органів міської ради з міжнародними інституціями по кредитах та грантовій допомозі Чернівцям.
Про що йдеться? Наприкінці жовтня на поштову адресу Чернівецької міської ради* надійшов лист від Міністерства регіонального розвитку Румунії, що є офіційним запрошенням для мирного залагодження («friendly solution») фінансового спору між партнерами транскордонного проекту «Protection of borders against threats posed by homeless animals» («Захист кордонів від небезпек, що поширюються безпритульними тваринами») – тобто сумнозвісного Притулку для тварин. Предметом спору є 44 948 евро, які судячи зі змісту листа, не були витрачені належним чином («unspent advance») і повинні повернутись до европейського фонду.
Нотуємо дати: згідно статті 18 параграфу 1 грантового контракту чернівецька міська влада зобов’язувалась повернути вказану суму до серпня 2017 р. – протягом 45 днів з моменту відправки інформуючого листа № 78858, датованого 19 червня (повторно прикріпленого на сторінці 3).
Із нез’ясованих причин грантові кошти европейським партнерам не були повернуті, а проблема лягла під сукно – для кожного нашого співрозмовника з-поміж міських депутатів та громадських активістів, причетних до реалізації проекту Притулку для тварин з 2013 р., ця тема стала новиною. У листі фігурує дата 13 листопада, на яку призначено непросту розмову в Бухаресті («meeting of amicable settlement»). До 10 листопада чернівецьку міську владу просять підтвердити участь – або по-доброму розрахуватись.
Особливої уваги заслуговує пункт про фінансові санкції («penalty of applying the interests for delay»), введення яких залежатиме від наслідків розмови в Бухаресті («if an agreement about the reimbursement of the debt will not be reached during the meeting»). Про їх застосування було попереджено ще в листі від 19 червня 2017 р. – у новому повідомленні представник румунського міністерства дає зрозуміти, що в разі невиконання умов договору з міською радою довго не гратимуться: «...We will take all the necessary measures to recover the entire amount and the delay penalties».
Чому ж інформація ціною в мільйон не стала публічною в червні – і, як ми з’ясували, є новиною навіть для депутатів Чернівецької міської ради? Адже невикористані (або неналежним чином використані) кошти, які необхідно повернути на рахунок румунського банку, майже напевно доведеться відпускати з міського бюджету – що по актуальному курсу Національного банку України становить більше 1 млн. 390 тис. грн. Під яким соусом це питання буде подано депутатам, можливо, вже на наступній сесії в кінці листопада – покаже час. На нашу ж думку, інформацію тримають у секреті з низки причин.
По-перше, вчергове постане питання ефективності роботи виконавчих органів міської ради – румунські «листи щастя» адресовані департаменту житлово-комунального господарства, який є головним виконавцем угоди, підписаної у грудні 2013 р. за секретарства Віталія Михайлішина, і переданої у спадок новій владі. Розробником проекту був Буковинський центр реконструкції і розвитку, а проектним менеджером, який вів тему Притулку для тварин – Ярослав Кушнірик. Він же з лютого по травень 2014 р. виконував обов’язки чернівецького міського голови, коли проект перейшов на етап реалізації. Нині саме він очолює департамент ЖКГ.
По-друге, в листі фактично йдеться про нецільове використання частини технічної допомоги Европейського Союзу. Звертаємо увагу на формулювання «unspent advance» («невикористаний аванс»): у ньому вся сіль. За інформацією наших джерел, протягом 2015 р. частина грантових коштів – а саме згадані 45 тис. евро – була витрачена не за призначенням, себто поза кошторисом проекту. На папері було занижено вартість основного корпусу робіт, а заощаджені кошти – самочинно кинуто (або зроблено вигляд, що кинуто) на будівництво 2-ої черги вольєрів Притулку для тварин.
Іншими словами, европейський фонд вважає суму 45 тис. евро «невикористаною» і під загрозою штрафних санкцій вимагає повернути. Зі свого боку, чернівецька влада вважає гроші нехай і неналежно, але – використаними на будівництво додаткових вольєрів. Це означає, що «невикористаних» коштів на рахунках давно немає – і европейський «ревізор» повернеться ні з чим.
Про мотиви активістів можемо лише здогадуватись – принаймні, ми сподіваємось, що вони були альтруїстичними і не містять вагоміших фінансових зловживань. Але порушення умов міжнародного договору – нецільове використання допомоги, яке може приховувати корупційні маніпуляції (і саме це непокоїть Бухарест) – на лице. Допускаємо, що тасування коштів і їхнє перекидання з кишені в кишеню приховують схему «відмивання». Як інакше пояснити свідоме порушення умов міжнародного контракту, коли йдеться про розтрату европейських коштів, строго регламентовану умовами договору (на який нині посилається скаржник)?
Перекладання з кишені в кишеню в кінцевому рахунку може привести до того, що, як і у випадку недобудованих пунктів пропуску «Дяківці» і «Красноїльськ», гроші зі скандалом доведеться повертати – але вже з бюджетної кишені. І в цьому моменті чекає новий підводний камінь – адже станом на 11 грудня 2013 р. курс евро був утричі нижчий, і предмет сьогоднішнього спору коштував усього 510 тис. грн. Це значить, що у гривневому еквіваленті чернівецькому виконавцю (в юридичній особі департаменту ЖКГ) вдруге доведеться заплатити майже втричі більшу суму – 1 млн. 390 тис. грн.
Навіть допустивши, що частина грошей усе ж збереглась на міському рахунку «Укрсоцбанку», в нас є сумніви, що кошти залишились неушкодженими – тобто у вигляді валюти. Адже згідно постанови Національного банку України № 515 від 20 серпня 2014 р., «надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб» підлягали «обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку» – в розмірі 100%. Чи підпадала міжнародна технічна допомога по чернівецькому Притулку для тварин під виключення – «державні гарантії» – нам із певністю не змогли відповісти навіть безпосередньо причетні до проекту особи. Якщо ж наші припущення правильні, то мільйонну різницю (збиток) вчергове покриють з міського бюджету.
P.S. Після публікації матеріалу до редакції «Буковинського центру» потрапив документ, який засвідчує, що розпорядженням чернівецького міського голови Олексія Каспрука № 1567 від 10 листопада 2017 р. в якості переговорника до Бухареста відряджено начальника департаменту ЖКГ Ярослава Кушнірика. Нагадаємо, що з 2014 р. Ярослав Денисович є фігурантом кримінальної справи по вимаганню коштів під час реконструкції вул. Богдана Хмельницького в Чернівцях.
* Вказана в шапці листів адреса містить помилку: «Novoselytsya district, Novoselytsa city», проте адресат («Department of housing and communal services, Chernivtsi city council») і стара поштова адреса департаменту ЖКГ («17-A Virmenska Street») указані правильно. Варто думати, згадка Новоселиці в тексті за недоглядом – і пояснюється тим, що 3 з 29 проектів у рамках Спільної операційної програми «Румунія—Україна—Молдова» на 2007–2013 рр. стосувались об’єктів Новоселицького району.
Святослав Вишинський — спеціально для БЦ
________________________________________
Читати більше: