Чернівецька область страждає від крайньої некомпетентності нинішнього обласного керівництва. Олександр Фищук не має можливості та політичної волі адекватно відповідати на виклики часу. Політичні призначенці працюють без усвідомлення своєї історичної місії і банальної відповідальності перед громадою, яку представляють. І неправильно було б звинувачувати в цьому лише шановного Олександра Георгійовича. Частина відповідальності за застій і відкат до напівкомуністичного, «совкового» управління лежить і на громадському активі Буковини, який у більшості своїй самоусунувся від важкої і нудної роботи, за якою стоїть реальний результат.

Керівники, які призначені по адміністративній лінії, просто не знають що їм робити. Їх «прошивка» завершується веденням партійної та бюрократичної діяльності. Сьогодні для країни і для Буковини цього явно замало. І тут уже варто проявити волю громадянському суспільству. Стати дороговказом і «рульовим» одночасно. У разі зміни керівника області, громадськість має нав’язати свій чіткий порядок денний новому очільнику. Нове призначення — це шанс. І лише через волю політик стає або шматком «пластиліну змін», або шматком корупційного лайна. Політик, який потрапляє у сильне громадське середовище — або грає за його правилами і живе за його законами (як це намагається робити чинний мер Чернівців Олексій Каспрук), або ігнорує громадськість (як це зараз роблять Олександр Фищук та Іван Мунтян) та приречений на забуття.

Позитивним прикладом є громадянське суспільство Чернівців, яке є двигуном змін та прогресу. Зміни до статуту міста, новий регламент міської ради, публічне обговорення бюджету, електронні петиції — це далеко не повний перелік системних перемог, за якими стоять реальні громадські лідери — Надія Бабинська, Оксана Ващук-Огданська, Андрій Олійник, Тарас Прокоп, Наталія Гусак та багато інших. Процес цих змін набрав обертів. Тепер на порядку денному — «бюджет участі», електронне самоврядування.

Всі ці зміни відбуваються за двох умов. Перша — воля групи громадських активістів, їх готовність брати участь у цих змінах. Друга — реальне бажання іти за цими змінами зі сторони влади та готовність ділитися частиною своїх повноважень та ресурсів з людьми. Так ця штука працює.

На щастя, цей сценарій працює для Чернівців, але, на жаль — не працює для решти Буковини. Звичайно, тут є і об’єктивні причини — низький рівень залученості громадян, відсутність вільних ЗМІ, нерозвинені громадські організації. По всім цим параметрам райони та громади відстають від обласного центру. Проте це не значить, що уже сьогодні, допоки інститути громадянського суспільства в області «тихо зростають», активістам не варто визначитися з технічним завданням і вимогами до наступного губернатора Чернівецької області, який матиме шанс переламати авторитарну тенденцію управління на користь справжньої прямої демократії.

Що активне громадянське суспільство має вимагати від нового губернатора?

1) Активісти мають націлювати керівника на завершення процесу децентралізації в Чернівецькій області. Якщо називати речі своїми іменами, то новий губернатор має своїми руками позбавити себе фактичної влади. У разі завершення процесу створення нових громад він стане просто непотрібним. Чи розуміють це потенційні кандидати на керівництво ОДА? — Так! Чи захоче майбутній керівник займатися цим? — Залежить від волі і тиску громади.

Це непростий і достатньо протяжний по часу процес. В ідеалі має бути перша хвиля добровільного об’єднання (яку ми зараз переживаємо). Друга хвиля для тих громад, які бачать перспективи і вигоди від об’єднаних громад. Третя хвиля — укрупнення уже функціонуючих ефективно об’єднаних громад. І четверта (найбільш болюча) — індивідуальне вирішення проблем діяльності населених пунктів, які або не знайшли себе в об’єднанні, або свідомо ігнорують цей процес.

Громада і новий губернатор мають спільно відпрацювати всі ці етапи, знаходячи складні, але потрібні компроміси. Громадськість має заставити велику кількість чиновників пожертвувати своїми повноваженнями. Ставка на нові громади — це ставка на спільноти людей, які можуть писати свої історії з чистого листа, створювати свої правила і писати свій літопис успіхів і поразок без оглядки на минуле. І це є першочерговою задачою.

2) Громада має виступити за скорочення кількості чиновників та одночасного долучення до управління молоді, паралельно збільшуючи зарплати і вимоги до службовців. На часі повне перезавантаження чиновницького класу на відкритій конкурсній основі. Створення публічного кадрового запасу з числа найавторитетніших громадських діячів та делегування їм стільки повноважень і ресурсів, скільки вони зможуть реалізувати у спільних з владою проектах.

Покоління «Фейсбуку» забезпечить постійний сталий прогрес, якщо майбутній керівник буде здатний їх почути. Тому насьогодні першочерговим завданням є створення критичної маси «генераторів змін», які будуть спільно з владою задавати темп перетворенням і прогресу. Шлях очевидний: від зміни людей — до зміни цінностей, від зміни цінностей — до сталого розвитку.

3) Створення в області «простору свободи». Варто вимагати від нового губернатора відпустити з довічного полону інформаційних рабів (комунальні ЗМІ, «районки», обласну телерадіокомпанію). Ставка має робитися на незалежні ресурси, які будуть створювати непідконтрольні владі майданчики для дискусії. Звичайно ж, мова має іти і про незалежні місцеві сайти. Окремо маємо говорити про можливість прямого діалогу потенційного очільника через соціальні мережі. Відхід від авторитарного прийнятя рішень має стати очевидним для всіх.

4) В області має бути чітко окреслена опозиція, яка працює поза загальнонаціональним політичним полем і своєю компетенцією має контроль над діяльністю нового губернатора і його команди.

5) Новий губернатор під тиском громади має відмовитися від «совкових» традицій — покладання квітів, підняття прапорів та проведення «публічних заходів», які від початку до кінця пропахли нафталіном. Бутафорія забирає час. Симуляція заходів — нікому не потрібне витрачання ресурсів. Справжність тієї чи іншої події визначається готовністю громади самостійно проводити подібні заходи. Новий губернатор має відмовитися від організації колективних симулякрів на користь підтримки ініціатив громади.

6) Відкритість фінансів. Громадяни мають вести боротьбу за «спільне». Уміння рахувати видатки, визначати пріорітети діяльності влади є викликом перед буковинським активом. Умовна «боротьба з корупцією» має визначатися реальними грошима, які були зекономленні для громади.

7) Громада має вимагати від нового губернатора ефективності в широкому розумінні. Чиновників треба заставити змагатися за успіхи в енергоефективності, відновлювальних джерелах енергетики, ефективності використання ресурсів тощо.

Суспільству важливо бути готовим до зміни буковинського керманича. Поставивши його перед фактом і контролюючи цю роботу, можна говорити про результативність роботи. І в такому розкладі стають неважливі прізвище і політичне забарвлення цієї людини.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Читати більше:

Михайло Шморгун | «Рідне місто» на «Народний фронт». Округ № 201 — останнє танго на двох