Чернівецький міський політикум є дуже консервативним по своїй суті. Він не любить нових людей. Він любить стабільність і тишу. Ця чернівецька особливість зменшує до крайнього мінімуму потенційний список тих людей, які можуть займати ключові посади в місті. Особливо – позицію мера Чернівців. Для того, щоб її обійняти, місцевому політику, окрім сильних особистих якостей, своєї фахової команди, фінансової і політичної підтримки, треба мати високий рівень впізнаваності в Чернівцях (більше 60%) і сталий позитивний імідж. Для того, щоб в одній персоні «зійшлись зірки», необхідно дуже системно і тонко підійти до всіх зазначених вище питань.
Двоє суперфіналістів попередніх чернівецьких мерських перегонів – Олексій Каспрук і Віталій Михайлішин ще на старті виборів уже мали і фінансову, і політичну підтримку, і команду, і рівень впізнаваності більше 90%. Інші кандидати, об’єктивно, вели боротьбу в іншій лізі та своїм балотуванням вирішували питання власних амбіцій, а не перемоги в борні за чернівецький «залізний трон». Кінцевий же результат визначила критична маса активних чернівчан, які дозволили розіграти в місті сценарій перемоги «добра над злом». Каспрук явно мав на той час кращий за Михайлішина імідж, це і забезпечило його перемогу за результатами повторного голосування.
За час, який минув після виборів, жоден з місцевих політиків «першої ліги» не зробив навіть маленької спроби стратегічно спрацювати над підвищенням своєї впізнаваності та створенням власного сталого позитивного іміджу. Єдиним новим гравцем, хто, напевно, інстинктивно іде цим шляхом, є теперішній заступник міського голови – Володимир Середюк.
Сьогодні саме Володимир Богданович Середюк є тим «новим обличчям», яке розконсервовує дуальну чернівецьку політику. Саме він сьогодні знаходиться у потрібному місці, у потрібний час. У нього є хороший майданчик, який дозволяє яскраво і чітко позиціонуватися на фоні політичної міжусобиці ключових чернівецьких фінансово-політичних груп. Робота в міській раді дозволяє Середюку чітко розуміти внутрішні, невидимі обивателю механізми роботи системи місцевого самоврядування Чернівців.
А головне – в період боротьби за владу інших гравців він може не відповідати за можливі помилки у своїй роботі. За все відповідає мер Олексій Павлович, який, не бажаючи ділитися владою, автоматично бере на себе всі «висяки» та всю відповідальність. Володимира Середюка ніхто серйозно не критикує, бо він не представляє жоден політичний табір. Будь-яка його перемога – належить саме йому, бо він вміє продемонструвати результати своєї роботи. Він політик нової формації.
Як би це не парадоксально звучало, але Володимир Середюк є одним з головних прихованих бенефеціарів конфлікту між групами Максима Бурбака і Василя Продана за владу в Чернівцях. Як наслідок – Середюк став першим і поки єдиним політиком, який влаштовує обидві конфліктуючі сторони.
Заступник міського голови чітко і правильно позиціонує себе як представник громадянського суспільства в Чернівецькій міській раді. Сама ідея його інкорпорування в міську раду належить Роману Ванзуряку, який побачив у ньому серйозний потенціал. Але, по суті, сьогодні ні Ванзуряк, ні «Народний контроль» жодного впливу на Середюка не мають. Після вступу на посаду він одразу задекларував свою категоричну аполітичність, чим розв’язав собі руки в повсякденній діяльності. І це не зовсім коректне, але стратегічно вірне рішення. Тепер Володимир Середюк є скоріше представником не якоїсь партії, а тіньової групи впливу, яку очолює Роман Клічук. Саме на цю неформальну, але ресурсно потужну групу підприємців він орієнтується.
Щодо особистих якостей, то тут варто зазначити, що сам Середюк – людина, яка дуже багато працює, і чим сильніший виклик, тим більше у нього є бажання й ентузіазму його подолати. Олексій Каспрук, пропонуючи його на роботу в свою команду, спершу не ставився до нього серйозно як до потенційного конкурента чи людину, яка у своїй роботі буде блищати яскравіше, ніж чернівецький міський голова. Але Олексій Каспрук його недооцінив.
Нині саме Середюк – зірка місцевих ЗМІ. Він швидко увійшов у курс справ і перевів значний шмат уваги активної частини громади на себе. Як наслідок – органічно зростає його впізнаваність. З кожним вирішеним питанням, з кожною «розруленою» проблемою. На відміну від свого керівника, Володимир Середюк напряму спілкується з громадськими активістами і готовий до дискусії задля вирішення питання з усіма, без поділу на «своїх» і «чужих». Фактично – він є «ідеальним Каспруком». Середюк не допускає гучних політичних висловлювань. Він компромісний. І чим довше буде відбуватися конфлікт між групами Продана і Бурбака, тим кращі створюватимуться умови для зростання його впізнаваності й авторитету. Так завжди буває: коли воюють дві сторони – виграє третя.
Що мав би робити сьогодні Середюк, щоб зберегти позитивну для себе тенденцію?
1) Максимально довго публічно демонструвати свою лояльність до Олексія Каспрука.
2) Демонструвати ефективну роботу – або, принаймі, щоб вона виглядала ефективніше за роботу міського голови.
3) Розбудувати мережу своїх прихильників у Чернівцях.
4) Вести власну роботу з лідерами громадської думки міста.
5) Заручитися підтримкою власників ЗМІ і провідних фінансових груп.
У такому ключі своєї діяльності Володимир Середюк максимально довго продовжить свій «медовий місяць» аж до того моменту, коли його позиція як сильного лідера і потенційного переможця не стане очевидною для більшості.
Михайло Шморгун — спеціально для БЦ
В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка
________________________________________
Читати більше:
Михайло Шморгун | Буковинська журналістика: на стежці війни політичних м’ясників