Оприлюднення декларацій про доходи можновладців як національного так і локального масштабів стало топ-темою для більшості чернівецьких друкованих засобів масової інформації протягом першого інформаційного тижня листопада. Тональність висвітлення вказаної тематики – різко негативна. Це і зрозуміло, адже пересічному українцеві годі зрозуміти, як можна нажити такі статки, не маючи ні видатних досягнень, ні видатної зарплатні.



«У них ні сорому, ні совісті» («Молодий буковинець»), «Багатства української еліти – це плювок в обличчя нації» («Час»), «Мільярди гривень тримають під матрацом» («Погляд»), «Держслужбовці зберігають гроші вдома центнерами!» («Буковина»), «Українці – жебраки, можновладці – доларові мільйонери» («Версії») – такі заголовки красномовно свідчать про сприйняття громадою задекларованих статків.

На тлі всього вкра... заробленого непосильними трудами депутатами Верховної Ради та київськими посадовцями, місцеві ратаї політичної ниви не надто сильно кидаються в очі. У кількох виданнях піднімається питання чи то походження коштів, чи відповідності задекларованого до реального стану речей. Однак, поки триває афект від оприлюдненої власності діячів загальнонаціонального масштабу, місцеві ділки можуть бути спокійними.



Наразі під прицілом журналістів опинилися статки головного поліцейського області Сергія Пілігріма, родини Проданів та голови Хотинської РДА Петра Допіряка. Про декларації згаданих персоналій пише «Молодий буковинець». У цьому ж матеріалі Ігор Довгань зазначає, що у декларації голови Чернівецької обласної ради Івана Мунтяна нема чорного «джипу», на якому раніше часто їздив посадовець. Газета «Час» акцентує увагу на декларації Григорія Тіміша, називаючи нардепа «найбільшим розчаруванням для багатьох буковинців».

Чи не єдиний з буковинських можновладців, про якого згадували друковані ЗМІ, у декларації якого сходяться умовний дебет з умовним кредитом, є чернівецький міський голова Олексій Каспрук. Це вигідно вирізняє його з-поміж кагалу місцевих владників і може бути використане в електоральній комунікації як основа для формування іміджу чесного політика.



Не втрачає актуальності в обласних виданнях й питання об’єднання громад. Зокрема в додатку «Місто» четвергового «Молодого буковинця» Ігор Довгань пише про бажання села Чорнівка об’єднатися із Чернівцями. Наразі це бажання є одностороннім, адже в обласному центрі з цим питанням не поспішають. Частково автор матеріалу подає справжні причини затягування об’єднання: це призведе до виборів в об’єднаній громаді, що нині не є актуальним передовсім для керівництва міської ради. У статті наводиться цитата Олексія Каспрука, яку варто мати на увазі: «Однак готуються зміни до закону, і об’єднання може обійтися і без виборів – лише довибори на нових округах». Ймовірно, саме цього «часу Ч» й чекає міський голова.

Чимало проблем і у тих громад, які вже визначилися з ким об’єднуватися. Газета «Версії» подає коментар координатора громадського спостереження за виборами в Чернівецькій області ГМ «Опора» Тараса Прокопа щодо гальмування партіями виборчого процесу. Йдеться про грудневі вибори у п’яти громадах та проблеми з кадровим забезпеченням територіальних виборчих комісій. У цьому ж матеріалі робиться припущення, що партії свідомо затягують з подачею кандидатів на членів комісій, аби у разі неприйнятних для тієї чи іншої політсили результатів виборів, визнати їх недійсними.



Про проблеми, з якими доводиться зіштовхуватися у процесі об’єднання громад пише Яна Маріянчук у газеті «Погляд». У матеріалі «Громади судяться за право обирати», на прикладі проблем, перед якими постали мешканці Новодністровська та кількох довколишніх сіл, авторка акцентує увагу на реальному стані реформи з децентралізації. Як ми вже згадували в попередніх оглядах, чи не найбільша проблема громад, які стали на шлях об’єднання – відсутність необхідної інформації та консультацій з боку влади.

Натомість, і про це також йдеться у згаданому матеріалі, районна влада чинить опір, адже йдеться про переділ власності та сфер впливу. Більше того, коли йдеться про Сокирянський район, будь-яке питання, що може становити гіпотетичну загрозу впливу на хід подій місцевого «князька» Василя Козака, знищувалося в зародку. Авторка матеріалу робить висновок, що проблеми, з якими зіштовхнулася ще не створена Новодністровська об’єднана територіальна громада, пов’язані з впливом зацікавлених людей.



Баталіям у Чернівецькій міській раді присвячені кілька матеріалів у газетах «Чернівці» та «Буковина». Видання подають інформацію про основні рішення сесії та veto міського голови й не пояснюють своїм читачам, що означають та які наслідки матимуть ці рішення.

Проблему завершення ремонту вулиці Богдана Хмельницького піднімає на шпальтах додатку «Місто» («Молодий буковинець») Галина Марків. У матеріалі «Нові страждання вулиці Хмельницького» авторка пише про перипетії у сесійній залі щодо виділення додаткових коштів у сумі понад 6 мільйонів гривень на завершення ремонтних робіт та причини, з яких вулиця досі перебуває у такому стані. За словами комунальників, основна проблема – традиційна для нашої країни – «папєрєдніки». Залишається сподіватися, що хоча б до кінця цього року вулицю таки здадуть і вона не перетвориться на аварійну бодай протягом кількох років.



Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ

В оформленні використано шпальту газети «Версії»

________________________________________

Дивитись більше:

________________________________________

Читати більше:

Огляд преси | Централізована децентралізація та кінцева зупинка влади