Найлегше маніпулювати людьми в той момент, коли вони не діють раціонально, а перебувають під владою емоцій. Стравлюючи між собою людей, маніпулятор завжди отримує необхідний результат – суперечності й розбрат. У такій нездоровій атмосфері влада належить брехунам і маніпуляторам. Ще гірше те, що на противагу цьому процесу немає того лідера чи ідеї, яка би об’єднала область, місто... галузь медицини чи журналістики. Якщо не видно лідера змін, значить ми все падаємо. Суперечності продовжують роз’єднувати нас. І цього літнього тижня політична Буковина жила такими суперечностями.
Тема № 1. Мунтян і медичний «дерибан»
Усі давні болячки буковинського суспільства нагадали про себе під час конфліктної ситуації з призначенням на посаду виконуючого обов’язки Чернівецького обласного онкологічного диспансеру. Нагадаю, що комісія з питань охорони здоров’я, соціального захисту та АТО обласної ради на своєму засіданні прийняла рішення рекомендувати призначити на цю посаду свого голову – Ігора Малишевського. Попри те, що колектив лікарів, департамент охорони здоров’я ОДА та комісія Любові Годнюк виступили за іншого кандидата – Іллю Тащука.
Іменем популізму, на столі у голови облради Івана Мунтяна лягли дві кандидатури і саме він визначить ту з них, яка буде виконувати обов’язки на цій посаді. Саме Іван Миколайович є головним вигодоотримувачем у цьому конфлікті. Допомагає йому в цьому (на колишній позиції Валентина Маніліча – батько теперішніго лідера УкрОПу Віталія Ткачука) Василь Ткачук, якого ще два роки тому називали «тушкою», а сьогодні плідно допомагає своєму однопартійцю Мунтяну будувати на Буковині демократію і прокладає нам шлях у світле майбутнє...
Це гра Мунтяна. Саме він приніс у Чернівецьку обласну раду цей дух «дерибану». Обласна рада – це місце, де уживається формальна і неформальна політика. Формальну частину можуть бачити глядачі «Чернівецького променя» під час трансляції сесії. Неформальна – відома небагатьом.
Комісія Малишевського-Кобевко запасувала Мунтяну, який може зробити одного з лідерів УкрОПу в.о. головного лікаря онкодиспансеру. Заради посад та особистої вигоди вони ідуть на компроміс з корупціонерами, на прямий конфлікт інтересів, натравлюють АТОвців на медиків. «За шмат гнилої ковбаси» вони зраджують ідеали Майдану. І «з висоти пташиного польоту» над усім цим споглядає Іван Мунтян, який розкладає своїх людей на всі вільні посади або робить їх максимально залежними від своєї особистої прихильності.
Уміння розводити таких молодих політиків як Кобевко і Малишивський – головне, що характеризує теперішнього голову обласної ради. За маскою «тупуватого добряка» ховається хитрий і прагматичний політик, який завжди досягає своїх цілей. Будь-якими методами. Які його цілі сьогодні? Їх дві. Перша – зберегти свою владу в облраді, друга – максимально наживитися на підконтрольних комунальних підприємствах.
Думаєте, проблема в Малишевському? Чи Кобевко? Ні! Існуючий стан справ – це наслідок того, що Мунтян зробив з обласної ради щось середнє між колективним «виходом на полонину» і партійними зборами «Батьківщини». На порядку денному лише два питання – імітація роботи і «дерибан». Тому не дивно, що медична комісія хоче робити те ж саме, що робить Іван Миколайович. Різняться лише методи. Малишевський–Кобевко–Пріску роблять це за допомогою АТОвців і гучніше прикриваються іменем Майдану. Тому сама нинішня обласна рада нагадує злоякісну пухлину. Корупція, колективна деградація і популізм – ось три кити, на яких вона тримається.
Тема № 2. Пам’ятник для биття
Невідомі пошкодили пам’ятник журналісту Володимиру Пелеху. Той (або ті), хто це зробив – дуже тонко розуміє і відчуває нерв буковинських справ. Ці люди спровокували чергове поглиблення розколу в журналістському середовищі Чернівців. Вадим Пелех – неформальний лідер групи журналістів, яка орієнтується на підтримку «всього хорошого – проти всього поганого». Зрозуміло, що це була дуже емоційна образа, яка додала фактор особистого в конфлікт між двома політичними групами буковинських акул пера. Але питання в тому, що навряд чи «шкодили» з тієї сторони, яку всі хотіли бачити винними. Скоріше за все у цій справі є третя сторона, яка намагається стравити журналістів-антагоністів з метою дискредитації їх усіх. Пам’ятники – прекрасна мішень для підбурення емоцій. Останні Леніни давно упали. Вони були сигналами цілому поколінню. Тепер наступає черга сигналів індивідуальних.
Тема № 3. Автономні і без асамблеї
Черговий фейк запустили в інформаційний простір України. Його суть в тому, що якась «Асамблея румунів Буковини» вимагає автономії. Буковинські журналісти одразу розпізнали тухлий фейк, а ось більшість всеїдних київських ЗМІ – ні. Вони додали дещицю тривожності в і так наелектризоване інформаційне поле. Хоча більшість буковинських політиків і чиновників, роз’їжджаючи на машинах з іноземними номерами та маючи румунський паспорт, дійсно уже довгий час почувають себе достатньо автономно...
Михайло Шморгун — спеціально для БЦ
В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка
________________________________________
Читати більше: