Ми живемо в часи глобального інформаційного суспільства, де основна боротьба ведеться за проривні ідеї та тих людей, які продукують «інше» бачення (умовно можна назвати їх «прогресорами», але, в цілому, мова буде не про них). І в цей час, у якому нам пощастило жити, найбільшими цінностями уже є цінності нематеріального характеру.

Змінилась також і вся логіка конкуренції. Якщо раніше суспільні формації змагалися своїми надоями, тоннами вугілля і «Пашами Ангеліними», то тепер – для успіху будь-якої усвідомленої громади важливі відкритість, комфорт, зрозумілі правила гри та воля для дотримання та реалізації цих цінностей. Місто Чернівці має всі шанси виграти цю конкурентну боротьбу в інших українських громад за позицію найбільш відкритої і «теплої» до власних громадян і гостей місцини.

Так уже сталося, що в Чернівцях дуже небагато спеціалістів, які здатні предметно говорити про кластерний підхід в стратегуванні та розуміють важливість сталого, «запрограмованого» розвитку. Тут першим на згадку приходить спроба стратегування розвитку Чернівців напередодні місцевих виборів, яку в досить вдалому проекті «Школа мерів» розробила група Василя Гошовського (який зараз активно працює в команді міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича), нинішнього заступника Олексія Каспрука – Володимира Середюка, Оксани Лелюк та інших.

Якщо коротко, то вони у своїй роботі по стратегуванню розвитку Чернівців зупинилися на декількох кластерах, які, на їхню думку, мали дати поштовх для сталого розвитку та трансформації всієї міської конгломерації. Для мене особисто, найцікавіше виглядали три з цих кластерів. Перший, «Чернівці – весільна столиця». Тут ставка робилась на те, що в Чернівцях можна демонструвати повний цикл весільної індустрії від початку виробництва до фінального весільного шоу в якійсь «файній» ресторації.

Другий, потенційно потужний кластер пов’язаний з медичною галуззю міста. Його «євангеліст» – Наталія Гусак, яка бачить в медичній галузі міста, після ряду рішучих змін, потенціал для швидкого зростання. Третій – представляла Оксана Лелюк, яка бачить Чернівці значним туристичним центром.

Всі ці кластери (так як і багато інших, типу транскордонного, екологічного, аграрного) пов’язані з матеріальним і людським потенціалом міста, який уже довго не може бути розкритим через тотальну корупцію у владі, лінь та відсутність віри у власні сили. Зараз у Чернівців все ще є шанс. Кожен з цих «матеріальних» кластерів може «вистрілити» і потягнути місто за собою вперед.

Але я хочу сказати про інший аспект цього питання. Нематеріальні кластери є тими осердями, які можуть лежати в основі всіх інших починань. А найголовніше – бути їх фундаментом і запорукою швидкого росту. Я говорю про умовний «кластер відкритості», який здатен бути цим фундаментальним стержнем, що дасть поштовх у зрушенні всіх інших матеріальних ініціатив активних місцевих жителів.

Черговий загальнонаціональний рейтинг знову наочно нам доводить, що Чернівці – достатньо відкрите місто. Принаймі, зміни, що були зроблені в цьому напрямку, досить суттєві. Великий крок уже зроблено, але це не кінець шляху і навіть не його середина. Одна справа рік-другий втриматися в цих рейтингах, зовсім інша – бути взірцем для інших громад, бути лідером тренду та банально навчитися заробляти на цьому.

Уже в найближчий час місцевий чернівецький політикум має в рамках поглиблення політики відкритості вирішити ряд питань:

1) Залучення максимальної кількості громадян до управління міським середовищем і його змін.
2) Новий рівень відкритості перед бізнесом. Це уже важче. Тут треба мати справу з грошима, іноді дуже великими, і навчитися не «хапати». Чинний мер не має таких навиків роботи з місцевим бізнесом, але, якщо відверто, і сам бізнес не готовий до нового рівня відкритих відносин.
3) Відкритість для зовнішніх інвестицій.
4) Робота з промоції нових Чернівців перед світом та іншими громадами країни. Зараз саме вирішення цих ключових проблем дозволять Чернівцям зберегти свої лідерські позиції у «кластері відкритості».

Які ключові позиції Чернівцям потрібно зберегти?

1) Політична конкуренція. Суттєва перевага однієї з груп зменшить роль громади міста як арбітра. В існуючій зараз моделі роль громадського сектору є ключовою.
2) Сильні й авторитетні громадські організації, які будуть відвойовувати в «політичного класу» право формувати порядок денний.
3) Потрібні місця для суспільної дискусії. Це і соціальні мережі, і офлайнові майданчики, і можливість донести свою позицію через ЗМІ.
4) Бажання і воля міської влади й надалі відкриватися для активних громадян.
5) Ставка на механізми прямої демократії – збори, «сходки», організовані зустрічі.
6) Шліфовка механізмів електронного самоврядування і їх впровадження на рівні міської громади.

Є і приховані проблеми. Чернівці та «інша Буковина» дуже різні. В першу чергу – ментально. Люди живуть в різних світах у межах 10 кілометрів від вулиці Кобилянської. І «зшити» міський і сільський менталітет можна лише в рамках децентралізації, коли саме Чернівці встановлюватимуть власні правила гри.

Необхідно також суттєве збільшення бюджету ініціатив до рівня фізичної змоги громадських активістів їх виконувати. Фактично, Чернівцям треба буде вкладати шалені гроші у своїх активістів. А в подальшому – знайти легальний механізм та можливість віддати їм частину владних повноважень та забезпечити участь у прийнятті ключових рішень громади.

Цікавим виглядає і політичний аспект «кластеру відкритості»: відкрита політична боротьба робить місцевих політиків більш конкурентними. Необхідність концентруватися на публічній політиці приводитиме до кінця ери корупційних «міжсобойчиків». Відкритість – це шлях від кулуарщини до інформаційного суспільства. Місцеві політики зможуть демонструвати свою відкритість через механізми прямої демократії. Напряму, спілкуючись з виборцями, вони отримають в особі пересічного чернівчанина свого активного помічника.

Саме цей «кластер відкритості» має стати пріоритетним і для влади, і для опозиції. Матеріальні цінності, людський ресурс, земля, історичний спадок будуть давати результат і будуть швидко розвиватися на основі цінностей відкритості і справедливості, які мають захищатися всіма, хто хоче жити майбутнім, а не минулим днем.

Михайло Шморгун — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка

________________________________________

Читати більше:

Михайло Шморгун | Учасники афери. Річниця представницької влади на Буковині