Картина року | Чернівці—2016: тарифний «Шатун» та ізоляція Каспрука | Буковинський центр

2016 рік можна сміливо назвати роком протистоянь у Ратуші та роком втрачених можливостей для Чернівців. Боротьба за вплив над містом між таборами Максима Бурбака та Василя Продана аж занадто часто породжувала інформаційні приводи, що в цілому перекривали усі інші події, які відбувалися не лише у Чернівцях, але й області.

Міський голова Олексій Каспрук практично щойно після другого обрання його на посаду створив першу конфліктну ситуацію своїми заявами щодо ізоляції фракції «Рідне місто». Незважаючи на те, що «рідномістяни» провели до Ратуші найбільшу кількість депутатів й уже маючи досвід того, як представники цієї сили знаходять підходи до своїх колег, Каспрук зробив спробу поставити перед фактом громаду щодо розкладу сил у міській раді. Звичайно, що опоненти не стали чекати подальшого розвитку подій та показали міському голові хто насправді потенційний господар Ратуші. Вміло використовуючи незадоволення інших політсил як політикою «Народного фронту», так і особисто представників цієї партії, команда Василя Продана проштовхує заяву щодо недовіри тогочасному прем’єр-міністрові Арсенію Яценюку.

Після різдвяних свят у Чернівецькій міській раді розпочинається баталія під назвою «Секретаріада». Кожна зі сторін намагається посадити у крісло поруч з Каспруком лояльну людину. Однак ні тим, ні тим це досі не вдається з різних причин: міський голова панічно боїться повторення сценарію відставки Миколи Федорука й хоче бачити біля себе максимально відданого секретаря, а антимерська коаліція обрала тактику знищення рейтингу міського голови, тому й не бажає посадити біля нього своєрідного громовідвода.

Більшість подій, які цього року мали місце в Чернівцях, можна розглядати саме крізь призму боротьби міського голови та антимерської коаліції. Час від часу сторони били не конкретно по своїх опонентах, а й по їхніх покровителях, тим самим переносячи місцеву вовтузню за межі Чернівців – як це сталося із фактичним саморуйнуванням фракції «Самопоміч» і невдалою спробою за цим же сценарієм знищити фракцію Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

Спробою здобути собі політичні дивіденди став захист Буковинського державного фінансово-економічного університету та його ректора Володимира Прядка під час приєднання цього навчального закладу до Чернівецького національного університету. Боротьба проти «свавілля Уряду Яценюка» об’єднала політсили, які ще вчора виборювали європейські цінності на Майдані та ректора, який уособлював собою ту систему, проти якої боролися згадані сили.

У цей же час у Чернівцях робиться спроба взяти під контроль громадський рух. Більшість громадських організацій та активістів потрапляють до сфери впливу тієї чи іншої сторони. Використовуючи гасла Майдану, оточення Василя Продана створює видимість громадської позиції та боротьби за ті питання, які не вдається розв’язати іншим шляхом. Демократичні цінності у чернівецькому виконанні перетворюються на «гру в демократію», дедалі більше набуваючи абсурдних форм та зводячи саме поняття «громадський активіст» на маргінес. Тепер, у разі потреби зірвати або затягнути у часі засідання сесії, слово надається «активістам», які перетворюють засідання на театр абсурду. Це стало візитівкою політичного життя в Чернівцях.

Час від часу опоненти використовують у боротьбі безвідмовні теми. При цьому політичному еквілібризму не має меж: сьогодні депутат чи міський голова може заявляти одне, а завтра – протилежне. Весною у Ратуші відбулося чергове загострення: поряд із вже традиційними битвами за секретарів, актуалізується тема перевізників. Міський голова Олексій Каспрук спочатку заявляє про необхідність здорожчання проїзду в громадському транспорті, а через день веде мову про переймання практики кількох європейських міст щодо безкоштовного проїзду.

Після відставки Уряду Яценюка у Чернівцях місцеві опоненти «фронтовиків» отримали «друге дихання». Саме у цей період – травень-початок червня 2016 року – остаточно формується антимерська коаліція. Після спроб обрати секретаря (Василя Продана, Богдана Ковалюка, Володимира Сєхова) це питання відкладається «у шухляду» й опоненти Каспрука зосереджуються на нищенні його рейтингу. Популізм перемагає здоровий глузд: засідання сесій міської ради стають усе довшими й нецікавими, перетворюючись на майданчик для піару окремих осіб. Війни за непропущення «шкурняків» замінюють продуктивну роботу.

Олексій Каспрук дедалі більше втрачає контроль над ситуацією в сесійній залі. Посеред літа антимерська коаліція зробила спробу перетворити міського голову на «весільного генерала», змінивши регламент і, фактично, позбавити мера права veto. У цей час, розуміючи серйозність ситуації, оточення Максима Бурбака починає говорити про перевибори ради. У серпні, з подачі «свободівців», рада приймає мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги – питання, яке ще матиме свій розвиток у майбутньому. Це ще один крок, за суттю, спрямований проти міського голови й спроба перекласти відповідальність за високі тарифи на Олексія Каспрука.

Втім, доля подарувала й команді Максима Бурбака шанс на реабілітацію. Того ж серпня у Чернівцях помітили депутата-втікача Білика, який 7 місяців переховувався від правосуддя за межами України. Історію Ростислава Білика оперативно роздули до небувалих масштабів. Однак саме повернення депутата стало сигналом про реальну вагу Василя Продана не лише в Чернівцях. Правоохоронні органи так «зам’яли» справу Білика, що керівник фракції «Народного фронту» у Верховній Раді Максим Бурбак і «фронтовик»-міністр внутрішніх справ Арсен Аваков виявилися безсилими проти чернівецького шахматиста. Фіналу у цій справі досі не видно, а судячи з того, що Білик нині позиціонує себе як жертву режиму «фронтовиків» і не боїться з’являтися на публіці, можна припустити, що справа про підкуп виборців завершиться, звично для українського правосуддя, нічим.

Черговий вагомий удар по міському голові антимерська коаліція нанесла на початку листопада. Йдеться про прийняття рішення щодо створення наглядових рад. Першими ластівками стало створення наглядових рад на трьох комунальних підприємствах. Знаючи, які наслідки це за собою потягне, Олексій Каспрук ветував ці рішення, але й депутати, відчувши запах наживи, з легкістю подолали veto. Аби повернути хоч частину політичної ваги в Чернівцях, команда Максима Бурбака навіть вдалася до залучення десанту у вигляді прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Втім суттєвого результату цей візит не приніс, тому питання перевиборів як міської ради, так і міського голови знову актуалізувалося напередодні нового, 2017 року.

Ситуація, яка склалася у Чернівцях та частково в області, сприятлива для формування третіх сил, альтернативних існуючим. Зокрема, в обласному центрі вже простежуються перші паростки активності осіб та сил, які не мають безпосереднього стосунку ні до команди Максима Бурбака, ні до команди Василя Продана. Якщо ці сили не будуть подавлені у зародку, з часом вони зможуть набути в місті реальної ваги. Ймовірно, що 2017 рік ще не стане роком заміни старих фінансово-політичних груп, але громадське середовище й нові гравці на політичному полі можуть досить боляче покусувати старі сили.

Аналізуючи попередній рік, можна припустити, що у 2017-му основними темами у політичному житті міста стануть створення об’єднаної територіальної громади й продовження боротьби за сфери впливу. Попри явну необхідність перевиборів до Чернівецької міської ради, такий сценарій наразі видається малоймовірним: у цьому не зацікавлені головні гравці – до того ж, не за горами й вибори до новоутвореної Чернівецької ОТГ.

Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка