Чернівецький міський голова Олексій Каспрук прозвітував за рік своєї діяльності. У форматі прямого ефіру за участі представників громадських організацій та можливістю ставити питання від телеглядачів на телеканалі «Буковина» у програмі Телевізійної студії «А-3» мер розповідав про здобутки та невдачі.
Серед перших, Каспрук виділив здобуття Чернівцями звання найдемократичнішого міста в Україні. Цим статусом хотіли б похвалитися усі причетні до влади у місті, відповідну заяву раніше вже зробили представники «Рідного міста», записавши це звання собі у заслугу. Однак, якщо бути відвертим, найдемократичнішими Чернівці стали не «через», а «всупереч». І ця заслуга може бути віднесена до діяльності реальних громадських організацій та активістів, а також і міського голови, який значно легше знаходить спільну мову з громадським середовищем, аніж депутатським корпусом.
Зрештою, і під час цього ефіру Олексій Каспрук наголосив на тому, що своїм єдиним союзником бачить не партії чи якісь центри політичного тяжіння, а громадські організації та громадян міста. Про незалежність Каспрука від політичних партій, представлених в Ратуші, відомо добре. Олексій Павлович за рік діяльності ради цієї каденції примудрився зіпсувати стосунки не тільки з опонентами, але й тими депутатами, які представляють потенційно союзні до міського голови політсили. Втім, стверджувати, що на Каспрука не мають впливу представники «Народного фронту», зокрема, нардепи Микола Федорук та Максим Бурбак, видається недоречним.
Але навіть й у співпраці з громадським середовищем є свої проблеми. Досі не почала діяльність Громадська рада при виконкомі. За словами Каспрука, він визнає як власне недопрацювання роботу з громадськістю через брак часу. Ймовірно, що мають місце і ще деякі причини проблем у цій царині, зокрема, і діяльності згаданої Громадської ради. Міський голова хотів би бачити біля себе керованих та передбачуваних людей. Це ж стосується і депутатського корпусу.
В умовах фактичної війни за владу в місті, коли справи можуть вирішуватися або через грубе «продавлювання» – а на це мер не має достатньої кількості «своїх людей», або через дипломатичні методи та компроміси – а тут Каспрук обрав позицію принципову й не бажає йти на контакт ні з опонентами (що можна зрозуміти), ні з потенційними союзниками. У результаті – маємо патову ситуацію і в роботі з депутатами і, частково, роботі з громадським середовищем.
Останнє у Чернівцях також значно залежне від різних сфер впливу. Як бачимо, мер не має бажання домовлятися і з депутатами, бо за його словами він «не прихильник домовляння за чашкою кави, бо нічого хорошого там не обговорюється». Але є й проблеми і з громадськими організаціями та активістами, щодо діяльності яких в Олексія Павловича є певні сумніви. До прикладу, обраний голова Громадської ради при виконкомі Володимир Дорош.
Попри все, Каспрук вважає, що місто живе відносно нормальним життям і «на сьогоднішній день всі важливі для міста рішення проходять і приймаються міською радою». Серед інших своїх здобутків міський голова відзначив запровадження у Чернівцях бюджету участі, електронних петицій, залучення інвестицій, функціонуючий аеропорт та збільшення фінансування по всіх статтях видатків.
Ще один цікавий момент, на який варто звернути увагу – заява Каспрука щодо розвитку туристичної інфраструктури. За словами посадовця, «зараз нам можливо і не потрібний великий потік туристів. Боюсь, щоби зайва реклама не відвернула від нас туристів, коли до нас нема як доїхати, нема де жити, нема як повернутися. Ми маємо гармонійно розвивати інфраструктуру».
Ще кілька важливих тез міський голова висловив під час ефіру на телеканалі «Чернівці». У програмі «Пряма відповідь» Олексій Павлович найбільше часу приділив висвітленню комунальних проблем міста, але й згадав про подолання депутатами veto щодо створення наглядових рад при двох комунальних підприємствах. Це рішення міська рада оскаржуватиме у суді. Наразі невідомо, на які аргументи спиратимуться правники з Ратуші, але існує висока ймовірність, що судове оскарження не матиме бажаного для міського голови результату.
Олексій Каспрук торкнувся й ще одного болючого питання, яке стосується перевізників, озвучивши тезу про необхідність підняття вартості проїзду в міському громадському транспорті. Цей крок є вимушеним, оскільки без нього неможливо вести мову про якісне забезпечення перевезення чернівчан. Цим самим міський голова відкрив не так давно закриту «скриньку Пандори». Тож після вичерпання тем тарифів на енергоресурси, мораторіїв та створення наглядових рад, тема перевізників стане топовою в обговоренні та розвою популізму.
Про популізм вів мову в ефірі телеканалу «Буковина» й нардеп Іван Рибак. У програмі «Час дій» народний обранець, окрім власної діяльності та роботи Верховної Ради, наголосив на своєрідній пошесті популізму не тільки в Чернівцях й Україні, але і Європі. Популісти заважають працювати конструктивним силам, – наголошував Рибак, при цьому роблячи натяк, що такими популістичними силами є, зокрема, команда екс-прем’єра Арсенія Яценюка. Цікавий факт, що риторика нардепа, коли заходила мова про популізм, нагадувала риторику його колеги «фронтовика» Максима Бурбака. З тією лише відмінністю, що для Бурбака епіцентром популізму є, звісно ж, не «Народний фронт», а ВО «Батьківщина».
Іван Рибак як представник провладної політсили розповідав про здобутки влади, якій заважають популісти. Виходячи з озвученого, можна зробити висновок, що для Рибака суттєвою загрозою, принаймні на окрузі, за яким він обирався, є представники «Народного фронту», боротьба з якими ближчим часом може перейти з прихованого на публічний щабель.
Частково причину навали популізму в Україні пояснював представник Громадянської мережі «Опора» в Чернівецькій області Тарас Прокоп у програмі «Час змін» на телеканалі ТВА. Діяльність політичних партій, як і більшість самих партій в Україні, спрямовані на маніпуляцію свідомістю громадян. В одному з наших дайджестів ми писали про завіртуалізованість політичного життя в Чернівцях. Але це не є особливістю місцевого політикуму. Відірваність від повсякденного життя, проблем та й загалом реальності, у якій живуть українці – це проблема української політики.
Негаразди реального життя актуалізуються політиками переважно в агітаційних роликах, аби збільшити прихильність до себе або ненависть до опонентів. При цьому робота ведеться досить таки ефективно: українське суспільство живе і переживає нав’язані йому політичні міфи, радикалізуючись та вишукуючи довкола себе ворогів з протилежними політичними й суспільними переконаннями.
У цьому псевдополітичному місиві пересічному потенційному виборцеві досить важко зорієнтуватися. Сподівання на нові політсили часто не справджуються, бо в українській політиці все нове, як правило, старе зі зміненою палітуркою. Як повідомив Прокоп, після соціальних потрясінь, які пережила Україна, зокрема двох революцій, відбувся різкий стрибок реєстрації нових політичних партій. Одне з пояснень цьому процесові – формування нових «шкірок» для старих «тушок».
Але і владі також дісталося на горіхи через популізм. Економіст Андрій Новак у програмі «А-3» на телеканалі «Буковина» критикував українську владу через відсутність стратегії розвитку держави. При цьому йдеться не про довгострокову, а навіть про короткострокову стратегію. Як наслідок – та ситуація, яку ми маємо зараз. Жоден інвестор не вкладе гроші в країну, яка сама не знає куди розвивається.
«Наша так звана «політична еліта» не цікавиться країною. Взагалі. Їх цікавить тільки момент влади аби використати його з максимальною вигодою для себе», – наголосив Новак. На думку економіста, влада веде сліпу діяльність і в питанні проведення реформ. Їх треба робити не в тому місці, де їх роблять. За Новаком, зараз реформи передбачають структурні ломки, знищуючи і без того слабку економіку.
Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ
В оформленні використано кадри програм «Час дій» і «Пряма відповідь» на телеканалах «Буковина» і «Чернівці»
________________________________________
Читати більше:
Огляд ефіру | Живий «Довганичгейт» та політичний симулякр Чернівців